Жк Мрия
Бориспiль
C

Головні новини

Жінки, для яких кухонна плита — не доля


Жінки, для яких кухонна плита — не доля

Сьогодні з кожним днем роль жінок у всіх сферах людської діяльності збільшується. Однак кількість тих, хто спростовує історичні стереотипи у науці, залишається незначною: в усьому світі — лише 27% жінок-науковців. Тож «Вісті» вирішили розповісти про представників прекрасної половини людства, які нещодавно викликали справжній науковий резонанс в Україні і завоювали «народну славу».

Про Ольгу Броварець гучно заговорили на початку цього року. Вона — наймолодший доктор фізико-математичних наук, авторка понад 60 наукових праць, опублікованих переважно у провідних міжнародних виданнях. Має високі наукометричні показники: індекс Гірша 22 у Scopus (914 цитувань, 44 документи) і 22 у Google Scholar (1055 цитувань) — станом на січень 2017 року. В арсеналі нагород престижні премії: Премія Президента України для молодих вчених (2010), «Scopus Awards Ukraine 2016», «Лідер науки України 2016. Web of Science Award» у номінації «Вчений України. За надзвичайні досягнення. Молекулярна біологія».

Жінки, для яких кухонна плита — не доля

Наукове відкриття дівчини, що викликало стільки емоцій і обговорень після виходу передачі «ТСН. Тиждень», розкриває перспективи на лікування раку. «Олі пишуть студенти, школярі, хіміки, комп'ютерники і бізнесмени. Написав цілий батальйон з передової на чолі з командиром про те, що щасливі захищати таку країну, де є такі як вона, Оля. Написав навіть укладник плитки про те, що він всього лише робить свою маленьку справу, не велику, як Оля, але радий, що своєю працею він приносить користь людям», — написала на сторінці у Facebook журналіст Галина Сергеєва.

У інтерв’ю з Ольгою Черниш (www.depo.ua) молодий науковець розповідає: «Коли колегам розповідаємо, що публікуємо свої статті за кордоном, на нас часто дивляться великими очима. Один хлопець каже: «Я б теж хотів публікуватися, але ж це великі гроші.» Це мене вразило. «А ми от публікуємося у відомих видавництвах безкоштовно», — відповідаю йому. «Певно у вашій групі іноземці», — знизує плечима. Але ж ні, насправді нас тільки двоє українців… Для нього було відкриттям, що так можна. Навіть серед молодих науковців існують міфи, що безкоштовно твої роботи на заході нікому не потрібні.

Звісно, опублікувати першу статтю було нелегко. Тим паче, що ми обрали найпрестижніші видання. Коли в тебе немає імені, до тебе ставляться з великим скепсисом. Бувало, відмовляли, бувало, затримували на півроку. Рецензування було жорстким — нас навіть просили надіслати дані про програмне забезпечення, яке ми використовували. Сумнівалися, чи ми щось не вигадали. Обсяг відповідей на рецензії перевищував обсяг статей. Аби переконати рецензентів, що ми справді це зробили, причому зробили коректно, треба було дуже багато обґрунтовувати.

Але якщо є напрацювання, незважаючи на те, що ти з України, до тебе є довіра. Твої статті цитовані, результати використовуються іншими вченими. Останнім часом рецензії на наші статті більш прихильні...».
Однак після сплеску ейфорії на Ольгу Броварець накотилася і навала критики. Та дівчину, здається, це нітрохи не бентежить, адже вона вважає, що кожен має обороняти Україну на своїх фронтах, і з успіхом виконує власну
настанову.

А нещодавно ЗМІ заговорили про Марину В’язовську — математика, яка отримала одну з найпрестижніших премій у світі — Премію Салема. Нею щорічно нагороджують тільки одного молодого вченого за видатні дослідження. Їй вдалося розв’язати задачу про пакування шарів у восьмивимірному просторі (задача Кеплера), над якою «билися» математики протягом кількох століть. «Раніше задачу пакування куль було розв'язано лише для просторів із трьома і менше вимірами, а розв'язання тривимірного випадку (гіпотези Кеплера) було викладене на 300 сторінках тексту з використанням 50 000 рядків програмного коду. Натомість розв'язання В'язовською 8-вимірного випадку займає лише 23 сторінки та є «приголомшуюче простим». На дослідження цієї задачі В'язовську надихнув київський математик Андрій Бондаренко. Над розв'язанням вона працювала два роки у Берліні», — зазначено у Вікіпедії.

Жінки, для яких кухонна плита — не доля

Як бачимо, нашій країні є ким пишатися. Варто лише сподіватися, що до Міжнародного дня жінок і дівчат у науці, який святкуватимуть наступного року, українці займуть ще не одне почесне місце в науковому просторі.

Ольга ОГНЯНИК

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

коментарі

Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Питання: 156+2
Відповідь:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код:
Календар публікацій
«    Липень 2026    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031