З наближенням новорічних свят частішають словесні баталії прихильників та противників традиційних зелених ялинок. До екологічно стурбованих українців, які виступають за придбання штучної ялинки, додаються ще й ті, що воліють повернутися до древніх традицій і замінити новорічне дерево дідухом із пшениці. Якщо у вас ще є сумніви, вибір допоможуть зробити наші експерти.
Лісгосп: ялинки все одно будуть вирубуватися, це необхідність
«Насадження ялинок у лісгоспах не є природніми, їх висаджують люди, тому твердження про знищення природи не є правильним. Шкоду лісу завдають браконьєрські вирубки, тому краще уникати придбання дерев без маркування та без документів на походження товару.
Новорічні ялинки вирощуються на спеціально відведених для такої мети плантаціях або ж виокремлюються при проведенні планових вирубок. Так, щороку в грудні проводяться заходи догляду за лісом в загущених молодняках, в результаті яких відсортовується чимала кількість ялинок. Саме такі дерева потраплять до споживача, якщо він придбає їх легально, у лісгоспі або через офіційного посередника», — зазначає інженер по охороні та захисту лісу Михайло Бобик.
Штучна — не така вже й екологічна
На думку засновниці громадської ініціативи «ЕкоБор» Ірини Ярмолюк, обидва варіанти (жива і штучна) прийнятні. «Раніше вважалося, що жива ялинка вдома — крок до знищення природи, а повноцінною альтернативою є лише штучна. Та за останні роки екологи дещо змінили свою думку. Так, штучна може служити багато років, якщо зроблена якісно. Але шкода для екології немала: частина матеріалу, з якого зроблено штучний виріб, не підлягає переробці, а в теплі виділяє небезпечні для здоров’я леткі сполуки. Це особливо небезпечно для алергіків та осіб з хворобами органів дихання. Ще один мінус — виробництво штучних ялинок потребує великих ресурсів та має тривалий вуглецевий слід», — розповідає вона.
За її словами, якщо обираєте зрубане дерево, важливо подбати про його правильну утилізацію після свят. В цьому році Бориспільське КП «ВУКГ» придбало подрібнювач для деревини, тому можна сподіватися, що хвойні більше не поїдуть разом із іншим сміттям на полігон, а принесуть користь.
«Чудова альтернатива — жива ялинка в горщику, та щоб вона прижилась, треба дотримуватися правильного температурного режиму, поки вона перебуває у квартирі, і вчасно висадити її у відкритий ґрунт, не забуваючи про гарний полив. Просто висадити у дворі і забути — не варіант, без правильного догляду хвойне дерево не приживеться», — наголошує Ірина Ярмолюк.
Хочете бути оригінальними — поставте дідуха
Прадавня українська різдвяна прикраса — дідух — вже кілька років поступово знову входить у побут українців. Хтось вважає це проявом оригінальності та креативом, а для когось дідух — вірність традиціям предків.
«Традиція ставити дідуха сягає ще дохристиянських часів, — розповідає історик Наталія Тріфонова. — Вона була притаманна переважно низинним регіонам України, в яких вирощували пшеницю. Після приходу християнства в побуті українців залишилось багато старовинних обрядів. Більшість із них довелось «християнізувати», бо не вдалося викорінити. Це стосується і виготовлення дідуха. Його ставили біля образів та вважали родинним оберегом. Вважалося, що у ньому поселяються душі померлих пращурів. Святковий сніп тримали в хаті протягом різдвяних свят, але інколи і до Водохреща. Потім його спалювали». За словами історика, подібні ритуали є язичницькими, а не християнськими. Втім, як і прикрашання на Новий рік живої чи штучної ялинки.
коментарі