Щирий і м’якосердий Олександр Федосійович, член асоціації страусоводів, запам’ятався і дуже полюбився людям іще з часів своєї участі в проекті «Фермер шукає дружину-2». Сьогодні, спілкуючись з «Вістями», він згадує перші кроки свого вже вагомого досвіду, розповідає про нинішні реалії.
Вийшовши із маршрутки на трасі Бориспіль — Київ, до ферми «Чубинський страус» іду лісосмугою, а навколо лише сосни. Іду повільно, бо приїхала раніше домовленого часу, то маю можливість роззиратись навколо і, звісно, просто дихати весною, адже для багатьох з нас, за постійним поквапом, це сьогодні, на жаль, неабияка розкіш.
І ось дерева закінчуються, за ними починаються невеликі луки, а вже за ними видніються господарчі будівлі ферми, височенні дерев’яні обори, у яких миготять довготелесі силуети найбільших у світі птахів, що не літають — страусів.
Заняття збіднілих фермерів і тотально бідних людей
— Страусівництвом займаюся з 2003 року, — розказує народний улюбленець Олександр Дубчак. — Ми були одними з перших, хто почав цю справу. Попит на той момент був дуже великий, і страусенят купували навіть просто у двори. Але зараз країна охоплена війною і людям не до цього, адже утримування лише одного птаха обходиться у 200 доларів на рік… Словом, збіднів простий народ, збідніли і самі фермери. Якщо раніше ми утримували більше сотні страусів, то зараз, чисто з економічних міркувань, на жаль, лишили дев’ятеро. Нещодавно купили трохи корів. І сьогодні нашим головним вектором став агротуризм, оскільки маємо чимало й інших тваринок, зокрема курей, перепелів, фазанів, цесарок, єнотів, косуль, віслюків тощо.
Цікавлюся, чи дізнавався Олександр Федосійович про дотації, адже сьогодні, у не найкращі часи для вирощування страусів, вона могла б стати гарною підмогою. Його відповідь коротка і однозначна. Попри те, що у 2017-му діє дотація на вирощування цього виду птахів, зв’язуватись з тим усім не хоче. Він каже, що ні до кого не підступитися, тому цим навіть не займався, щоб не гаяти час...
Поки розмовляємо в альтанці, саме закінчується одна шкільна екскурсія. Гучний і багатоголосий гамір дітей, що простують до виходу після оглядової екскурсії, заважає добре чути одне одного, і ми, перечікуючи, замовкаємо. Сліпить очі вранішнє сонце, співрозмовник по-доброму всміхається мені мудрими старечими очима, ми разом дивимося на тихий мініатюрний ставочок, де плавають дрібні карасики, місток, який «вигулькував» не в одному шоу, малесеньку затишну ресторацію, де у свій час під пильним оком телеведучої Ірини Борисюк мій співрозмовник, за допомогою всіх «своїх дівчат», які тоді до нього приїхали, в тому числі і нинішньої коханої дружини Ірини, готував борщ.
«Зашкалювання» енергій та вражаюча дієвість аерозолів
— У страуса дуже хороша енергетика, — веде далі співрозмовник. — Якось у нас були екстрасенси зі всього світу, саме знімався український варіант «Битви екстрасенсів» з Павлом Костіциним, то учасники заміряли біополе всіх тварин.
Наприклад, якщо говорити про нас, людей, то рамка робить приблизно 30 обертів. Біля баранчиків та віслюків до 70. Біля коней, а їхні лікувальні властивості відомі багатьом (славнозвісна в усьому світі іпотерапія), цих обертів нараховували 70-75. А от біля страусів ці ж рамки давали по 100 і більше обертів. Словом, енергетика незрівнянна. Ви самі все відчуєте.
Неквапом обходимо господарство. Зупиняємося біля страусів. Частина з них саме розмістилась далеченько на вигоні, а трьох мій співрозмовник прикликав до нас із сараю. Ті вийшли. Один з улюбленців господаря, усівшись на пісок, зайшовся танцювати шлюбний танець: зігнув голову назад і хитає нею з боку в бік. Ще інший, роздувши усю шию на зразок великого міха, раптом видає такий низький розкотистий звук, що я схарапуджено округлюю очі. Господар посміхається, пояснює, мовляв, так вони залицяються до своїх самок, в них саме шлюбний період.
— У них все, як у людей, — конкретизує Олександр Дубчак, — якщо самка схвалює ці залицяння, то своєрідно демонструє покірність, якщо ж ні, як-от зараз, то страус наполегливо проявляє свої кращі джентльменські риси далі... Узагалі, оскільки самки вже давно втратили інстинкт насиджування, ми страусенят лише інкубуємо, хоча це вже дуже затратно, бо додатково вмикаємо і кондиціонер... А в цілому, це сьогодні у нас щодо вирощування страусів уже дуже великий досвід, а на початку було багато проб-помилок, бо ж просто не було у кого навчатися.
Пан Олександр розказує, що для нього ця справа почалася лише, як з’ясується через кілька років, з пари вибракуваних в одному з польських господарств особин. Тоді за кожну з них він віддав майже тисячу доларів (приблизно така ж ціна на них і зараз), але кілька років не вдавалось з розплодом. Проте сьогодні, знаючи з власного досвіду, наскільки складно буває розібратися у всьому, чоловік часто просто так консультує усіх страусівників-любителів, і його мобільний не стихає.
— Раніше люди що робили? — ставить він риторичне питання. — У звичайний інкубатор, аби економити час, клали і курячі яйця, і гусячі, і качині, і страусині. Зрозуміло, нічого путнього не виходило, і, як з’ясувалося, все тому, що режими потрібні абсолютно різні. Ми і самі через це пройшли. Це вже потім були напрацьовані рекомендації, зокрема, ми закупили інкубатори нашого вітчизняного виробництва, удосконалили їх і дуже успішно цим займаємось і до сьогодні. Зараз у нас є інкубатор на 64 яйця. Сьогодні з багатьох регіонів раз на два тижні мені передають по яєчку чи кілька на інкубування. І я, звісно, якщо можу, стараюся нікому не відмовляти.
Узагалі, якщо курка сидить на яйцях 21 день, то страус аж 42. А з півторакілограмового яйця вилуплюється страусеня вагою до кілограма. Проте воно настільки немічно-ніжне, що, як любить казати Олександр Дубчак, його треба викохувати, постійно тримаючи в теплі.
Мій співрозмовник пригадує, як щороку з колегами збирався на міжнародні конференції, куди зі всього світу, аби поділитися досвідом, з’їжджалися страусівники, а зараз, як каже, і цього немає. Пан Олександр не без тужної ностальгії каже, що тоді він чимало досліджень проводив, всі чекали результатів, зокрема у нього було багато статей у спеціалізованих виданнях, навіть подумував про книгу, але зараз це стало нікому не цікаво, хіба лише таким фанатикам, як він сам...
— От гине, наприклад, страус, — ділиться він, — але розріз нічого не показує (страус цікавий, тому ковтає все підряд: вихоплює в людей телефони, пакети, пластикові стаканчики). Натомість аналізи засвідчують, що причиною є нематода (вид дрібних гельмінтів, харчуються кров'ю), яка поселилась в протоках, звідки виділяється травний сік. Ми знайшли препарати, розробили схему, після чого ця проблема в Україні геть зникла.
Або от іще одна проблема — голі спини. Страуси, коли їм нудно, викльовують одне одному пір'я. Рішення, до якого я теж сам прийшов, виявилося дуже простим. Потрібно розпилювати по них дьогтьовмісним аерозолем. Та речовина не лише добре загоює рани, але й, будучи надзвичайно неприємною, геть відвертає від звички скубання. Так, на ферму з того часу зачастили студенти з аграрних вишів. Викладачі їх спеціально привозять. До речі, з одним із них у свій час ми розробили чимало методик і щодо вирощування цього виду птахів в цілому. Ними птахівники сьогодні вже активно користуються на практиці. Також, знаючи важливість своєчасної підготовки, я з великою радістю читаю подібні виїзні лекції студентам. Деяким із них з усім цим доведеться зустрітися у господарстві вже зовсім скоро, тож вони повинні мати глибокі знання.
Цікавинки про страуса
При їхньому зрості 2,7 метра, вага цих дорослих особин коливається в межах 140 кг, хоча іноді сягає навіть 160 та 175 кг.
Середня ціна на утримування страуса по Європі коливається у межах 200 доларів на рік.
Шкура страуса, маючи унікальний візерунок, вважається однією з найкрасивіших та дорогих видів. Вироби з неї носяться 25-30 років, тоді, наприклад, як із шкури теляти лише 5-6 років.
Одного яйця вистачає на приготування омлету на 25 осіб.
Ціна одного яйця страуса, в середньому, коливається у межах 370-500 гривень.
Страус — єдиний сучасний птах, у якого є сечовий міхур.
Інкубаційні послуги — від 800 гривень.
Страусеня від 1 дня до 1 місяця коштує, в середньому, 200 доларів (за шестимісячне беруть від 400).
У страуса гарем, але в парі буває лише з кількома самками.
Самка відкладає яйце через кожні два-три дні. І якщо у перший сезон її яйценосність 10-30 яєць, то вже у наступні збільшується і до 70.
Щодня дорослий страус з'їдає до 3 кілограмів зерна.
М’ясо страуса, як зазначається в Інтернеті, в межах 14-17 доларів за кілограм.
Тривалість життя страуса 60-70 років, при цьому репродуктивність самок зберігається протягом 30 років, а у самців — до 40 (статева зрілість настає з трирічного і, відповідно, чотирирічного віку).
Страус може розвивати швидкість 60-70 км/год.
Страуси сплять по черзі: один спить, інший вартує.
Страуси люблять кататися по піску та пилу, проте голову в пісок, як вважалося, вони не ховають, це просто міф.
Валентина ОЛІЙНИК,
фото автора
коментарі