Бориспiль
C

Головні новини

Трішки історії Борисполя


Трішки історії Борисполя

Бориспіль відомий не лише в Україні, а й в усьому світі. Однак багато хто знає його лише завдяки міжнародному аеропорту «Бориспіль», тобто як транзитне, та зовсім мало людей впізнають місто за історичними пам’ятками.

Насправді, цікавих історичних місць у Борисполі не так і багато. Частіше вони навіть не помітні для нас. Та все ж вони є.

Книшовий меморіально-парковий ком­плекс. Раніше на місці комплексу знаходилось Книшове кладовище, на якому поховано чимало видатних особистостей нашого краю, а також учасників антибільшовицького повстання 1920 року та померлих у роки страшного Голодомору 1932-33 років. Проте, як відомо, ХХ століття завдало чимало шкоди історичній спадщині міста. Тодішня влада знищила і православну церкву на його території, і більшу частину тамтешніх поховань. А землю з кладовища використовували для будівництва фортифікаційних споруд у воєнні роки. До речі, у ці роки було втрачено і могилу Павла Чубинського.

З 1963 року кладовище закрили для поховань. У 80-ті роки минулого століття була спроба використати частину території закритого кладовища під будівництво гаражів та каналізаційного колектора. У 1990 році з ініціативи Народного руху України було приблизно встановлено, де знаходилась могила П. Чубинського, встановлено дубові хрести в пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років та розстріляних бориспільців, учасників антибільшовицького повстання 1920 року.

Книшовий меморіально-парковий комплекс було визнано історичним місцем Борисполя завдяки рішенню Бориспільської міської ради від 8 листопада 2007 року. Сьогодні цей комплекс складається із трьох зон: меморіальної (з чималою кількістю перепоховань у братські могили та захоронень місцевих героїв АТО), церковної (зона колишньої зруйнованої церкви, де зараз розташований Свято-Миколаївський храм) та невеликої умовно паркової зони. А до дня міста, який випадає на 17 вересня, місцева влада обіцяє встановити тут і Стіну пам’яті жертвам політичних репресій Бориспільщини та облаштувати нові тротуарні доріжки із зеленими насадженнями.

Петрусева левада. Історичне місце в мікрорайоні Розвилка. Саме тут знаходиться пам’ятник Тарасу Шевченку, який встановлено у 1994 році (180-річчя від Дня народження великого українського поета) на території колишнього маєтку Тихона Петруся.

Відомий український поет, подорожуючи країною, часто навідував Бориспіль і зупинявся у свого гарного приятеля Тихона Петруся. Пан Петрусь був досить багатим бориспільцем, мав леваду, сіножать, кілька сотень десятин землі. Садиба та левада його розташовувались саме у районі Розвилки. Це була напрочуд живописна місцина із невеликим ставком, обсадженим вербами, чарівною українською корчмою і чималою кількістю квітів. Тому Тарас Григорович любив сюди приїжджати. За переказами, він часто спілкувався з місцевим населенням та навіть з корчми пригощав обідами дітей бідняків.

Будівля колишньої середньої школи №2. Відоме усім приміщення збудоване ще на початку ХХ ст. за кошти місцевої громади. Із самого початку тут передбачалося земське училище, пізніше воно стало початковим. А з 1918 року його перейменували в гімназію імені Павла Чубинського, де вчителював український письменник Сергій Пилипенко. У 1928-35 р.р. тут навчався поет Микола Сайко, Герой Радянського Союзу Василь Шкіль та неодноразово бував Павло Тичина.

Саме ця будівля єдина в місті з початку минулого століття, яка збереглася і до наших часів. Після проголошення незалежної України у приміщенні школи розташовувався спочатку міжшкільний навчальний комбінат, потім Центр туризму і краєзнавства та вечірня школа, яку закрили цьогоріч. Сьогодні тут діє чимало дитячих гуртків різних напрямків.

Бориспільський державний історичний музей. Раніше він розташовувався у старій хаті колишнього приміщення базаркому на провулку Шевченка (на перетині вулиць Київський Шлях та Європейська), та, на жаль, донині нічого із того не збереглося. Відкрили тодішній музей у листопаді 1967 року за ініціативи місцевого жителя Віктора Івановича Йови. Він був не лише засновником, а і директором музею протягом 30 років. А вже невдовзі (наприкінці 70-х років) кількість музейних експонатів збільшилася до двох тисяч. У маленькому приміщенні вже не вистачало місця для їх розташування, тому ідею розширення музею охоче підтримало керівництво району та міста. Незабаром влада виділила двоповерхове приміщення, яке і перебудували під вимоги теперішнього музею. А будували його за кошти багатьох місцевих підприємств.

23 вересня 1990 року, до річниці визволення Борисполя від німецьких окупантів, новий музей вперше прийняв своїх відвідувачів. З роками кількість музейних експонатів стрімко збільшувалась, тому знов постало питання розширення. І першим кроком до нього стало відкриття у 2012 році відділу «Сучасний Бориспіль», де знаходяться відомості про сучасне життя нашого міста.

Дякуємо за допомогу в підготовці статті старшому науковому співробітнику Бориспільського державного історичного музею Ярославу Костіну.

Тетяна ХОДЧЕНКО

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

коментарі

Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Питання: 156+2
Відповідь:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код:
Календар публікацій
«    Серпень 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031