13 липня 2017 року у Борисполі скликали двадцять восьму, позачергову, сесію Бориспільської міської ради. Порядок денний сесії складало лише 10 питань, ще одне міський голова вніс додатково. Резонансних серед них не було.
Вето залишили в силі
Основним приводом для скликання позачергової сесії Бориспільської міської ради було вето, накладене Бориспільським міським головою Анатолієм Федорчуком на шість земельних питань, які на черговій сесії, 4 липня 2017 року, отримали підтримку депутатів. Законом визначено, що у випадку ветування рішення, прийнятого сесією, депутати повинні мати шанс подолати це вето. А для цього потрібно, щоб рішення набрало не менше 23 голосів.
Мер Борисполя Анатолій Федорчук мотивував вето тим, що рішення не відповідали містобудівній документації, що має місце нецільове використання земельних ділянок. З цього приводу були подання і депутатів, і звичайних мешканців міста. Питання прискіпливо вивчила юридична служба Бориспільського міськвиконкому. На основі цього і було прийнято рішення про вето. Для депутатів ці аргументи були переконливими, тож жодне із заветованих рішень не отримало підтримки.
Область обдурила і обділила Бориспіль
Відповідно до програми модернізації водопровідно-каналізаційного господарства Київщини було передбачено, що у Борисполі на водозабірному вузлі №2 буде збудовано нову станцію знезалізнення. Одна така станція вже працює у місті, на водозабірному вузлі №1, але це дозволяє позбавити від зайвого заліза тільки частину з усієї води, яка надходить у водопровідну мережу. Будівництво мало вестися на умовах співфінансування. У цьому році 5,4 млн грн мала виділити область і стільки ж місто. Свою частку Бориспіль виділив на сесії, яка відбулася 4 липня цього року. Кошти у вигляді субвенції повинні були надійти до обласного бюджету, область мала додати свою частку і оголошувати тендер на виконання робіт.
Але через кілька днів після сесії з’ясувалося, що у області для Борисполя коштів немає. Тому на позачерговій сесії було оперативно прийнято рішення не надавати субвенцію обласному бюджету, а передати гроші безпосередньо «Бориспільводоканалу». Тепер водоканал оголосить тендер через систему «Прозоро» і будуватиме станцію знезалінення за кошти бюджету міста. Загалом на будівництво цієї станції потрібно аж 23 млн грн. Але з наявною сумою уже можна розпочинати роботи.
Коли «Вісті» вивчали проблему глибше, з’ясувалося, що це тільки один випадок із багатьох, коли наше місто залишається поза бортом фінансової підтримки області. За словами Бориспільського міського голови Анатолія Федорчука, у цьому році Борисполю жодної копійки з обласного бюджету не було виділено. Хоча і обіцяли, і навіть з документами підганяли.
Документи на будівництво станції знезалізнення із висновком державної експертизи були надані вчасно, ще до нового року. На початку цього року вони були уточнені. Зараз обласна рада має їх і в електронному, і в паперовому варіантах.
Мотивують відмову у коштах тим, що у міста Борисполя вистачає власних фінансів. Але щоб заробити ці гроші, місто залучає інвестиції, створює нові робочі місця. На жаль, це не береться до уваги. І найбільший внесок до бюджету Київської області вносить саме місто Бориспіль. Наприклад, Гостомелю на дороги дали 21 млн грн. На дороги у Бориспільському районі було виділено близько 20 млн грн.
У нас же по місту проходить дорога загальнодержавного значення Київський Шлях, яку потрібно постійно ремонтувати. Місту поставили вимогу зробити до нового року проект, провести його експертизу, тоді область допоможе коштами на ремонт цієї дороги. І проект вчасно виготовили, і експертизу він пройшов, а грошей Борисполю так і не дали.
Ірина КОСТЕНКО
коментарі