Бориспiль
C

Головні новини

Денис Радюк про український стартап із електромобільності


Денис Радюк про український стартап із електромобільності

Тема екології важлива для Борисполя — міста, що знаходиться поруч із аеропортом, гігантським сміттєвим полігоном та перевантаженого транспортом. Розмова «Вістей» — з Денисом Радюком, експертом зі сталого розвитку, захисту довкілля та електромобільності в Україні, співзасновником та керівником міжнародного проекту EVIM. Він із тих, хто працює і думає по-європейськи.

ДОСЬЄ
35 років. Батько — інженер, який спеціалізувався на будівництві електростанцій. Мати — дизайнер. Частина дитинства після чорнобильської катастрофи пройшла в Йємені. Вивчав міжнародні економічні відносини та біологію. Автор кількох методик та корисних розробок, експерт. Член експертної ради Міністерства інфраструктури України. Приймає участь в розробці законодавства та нормативних документів. Консультує підприємства, громадські та міжнародні організації з питань сталого розвитку, зміни клімату та довкіл-ля. Міжнародний журналіст. Автор системної методики одночасного вивчення європейських мов. Керівник проекту Європейської елек-тромобільної асоціації AVERE в Україні.
Хоббі: садівництво та ландшафтна архітектура, мови та література, шахи, подорожі, музика, танці, гольф та теніс. Неодружений.


Денис Радюк про український стартап із електромобільності

Садовий центр у Борисполі на вул. Ботанічна, 1/6.

Працює у Борисполі
Уже рік в Борисполі знаходиться офіс його підприємства, в якому він буває не часто — адже більшість часу в поїздках та відрядженнях в Україні та за кордоном. Такою є специфіка діяльності Дениса Радюка.
«Моя основна робота — у галузях біоекономіки, що пов’язана із ГМО, фітопатологією, технологією збереження лісу та зелених насаджень в зоні забудови та на комунальних територіях, інші проекти, пов’язані з екологією», — розповідає Денис.

Із 2002 року він із братом Дмитром Радюком розпочали роботу науково-дослідного центру «Зелена клініка», першого в Україні проекту з екосистемної фітопатології, потім створили спеціалізовані підприємства, які займають-ся прикладними дослідженнями та розробками з питань довкілля GreenClinic LifeScience Global в Естонії та «Ґрінклінік Лайфсайєнс Україна». Цього року один з офісів компанії почав роботу і в Борисполі. Із метою покращення стану зелених насаджень компанія відкрила в місті садовий центр, де можна придбати рослини за доступними цінами та отримати консультацію з їх вирощування та захисту.

Як стартував
У 2014 році, за ініціативою братів, Дениса і Дмитра Радюків, науково-дослідний центр, українська та естонська компанії, в рамках спільної програми корпоративної соціальної відповідальності запустили гуманітарно-екологічну ініціативу EVIM – міжнародний проект, спрямований на протидію зміни клімату, через зміну культури суспільства, поширення гуманістичних цінностей і переваг відповідального споживання природних ресурсів, які є звичними в ін-ших європейських країнах: «У світі існує безліч компаній та програм, націлених на соціальну відповідальність. Для нас, як невеликого бізнесу, було викликом зробити подібну програму, і ще більшим викликом зробити це в Україні. Вибрали тему електромобільності, яка тоді була маловідомою в Україні, і яка є потужним інструментом покращення стану довкілля і здоров'я людей. У нас не було захмарних ресурсів, тому створили команду, яка об’єднала однодумців з України та інших країн. Ми обрали Україну та регіон Центральної та Східної Європи, через найнижчий на той час рівень усвідомлення цілей сталого розвитку та найменшу кількість електрокарів», — розповідає Денис.

«Проект був запущений 2014 року, а перший EVIM саміт із теми електромобільності та інфраструктури провели у 2016-му році в Києві. Київський міжнародний контрактовий ярмарок зацікавився ідеєю та надав майданчик та об-ладнання для проведення події. Після успіху першого саміту нас запросили провести аналогічний захід у Польщі, зокрема на майданчику Польської академії наук. Якби й наші науковці так переймалися питанням сталих технологій», — іронічно зазначає Денис.

Від проекту до діалогу
Дмитро розповідає, що проект EVIM за короткий час перейшов від проекту із організації електромобільних подій до діалогу та став консультаційним центром для учасників ринку електромобілів. Він допомагає розраховувати бізнес-моделі, що базуються на використанні електромобілів, підтримує інші ініціативи. Цей некомерційний проект набув довіри, об'єднуючи однодумців, адже засновники ніколи не продавали електромобілів та зберігали нейтральну позицію, — поза політикою та конкурентною боротьбою.

Починаючи з 2002 року, я пояснюю українцям, що таке сталий розвиток. На жаль, такого терміну ніколи не було в нашій системі освіти, на відміну від, наприклад, Японії чи інших високорозвинених країн. Немає в Україні й половини базових термінів, пов’язаних з сучасним підходом до споживання ресурсів та ставлення до довкілля. Ніхто не пояснює, що екологічно відповідальна позиція та поведінка приносять матеріальну вигоду. Сталий розвиток — це й відмова від спалювання листя, і контроль за тим, що спалюється в твердопаливних котлах, і перехід на електромобільний транспорт, попередження утворення відходів, й безліч інших питань.

Підприємець поділився баченням екологічних тем з читачами «Вістей»; перша з них —електромобільний транспорт та його перспективи для України та Борисполя.

ЗА КЕРМОМ ЕЛЕКТРОКАРУ
Розвиток галузі в Європі підтримує держава. За темпами збільшення електромобілів за останні роки Україна займає 5 місце в рейтингу серед європейських країн (рейтинг визначає кількість електроавто, як нових, так і б/в, що з’явилися в країні за рік).
«Україна має прорив у питанні електормобілів: якщо до 2016 року кількість електромобілей складала 418 одиниць, то за 2016 р — зареє-стровано 1521, і вже за 2017 — за-реєстровано 3818, загальна кількість, згідно із офіційною статистикою, станом на 01.06.2018 складає 7871 авто, говорить — Денис Радюк, — а у наступному році їх, можливо, буде біля 12000. Для порівняння: в Польщі на початок 2018 року таких авто було лише 3000. Якщо порівнювати з країнами західної Європи, то вищі показники мають Норвегія, Франція, Бельгія та Німеччина — країни з високим рівнем життя, доходами громадян та ВВП на душу населення, та, найголовніше, більшою підтримкою з боку держави». Співрозмовник говорить, що йдеться про державні інвестиції, в тому числі в інфраструктуру (зарядні пристрої). А ще, наприклад, в країнах Європи держава доплачує або покупцю, або автодилеру певні суми, що робить ці машини доступнішими, або, наприклад, скасовує транспортний податок для власників електроавто або пропонує безкоштовні парковки під охороною — там можливостей багато, в Україні — обмаль».

Не завдяки, а всупереч. На думку співрозмовника, електромобільність в Україні розвивається не завдяки, а всупереч: феномен української електромобільності в тому, що всі екоавто, завезені в Україну на кінець 2015 року, приїхали виключно дякуючи приватній ініціативі та коштам, які люди погодилися за це заплатити. Денис під-креслює, що лише в 2016 році було скасоване ввізне мито на електромобілі, а в кінці 2017 року при прийнятті Закону про держбюджет була проголосована відміна ПДВ і скорочені інші платежі. «Зараз режим ввозу електромобілів порівняно з іншими товарами є одним із привабливих. На жаль, пільга про зняття ПДВ була тимчасовою, і зараз ведеться фундаментальна робота, в т.ч. в комітетах Верховної ради, щоб прийняти стабільний та послідовний закон про державну підтримку електромобільності», — говорить Денис Радюк.

Екологічна спільнота України. За словами експерта, це різні прогресивні люди, які задіяні в різних галузях, але мають чітку громадянську позицію. Якщо згадати 2014, 2015 і навіть початок 2016 року, то з приводу електромобільності чиновники говорили: «Не на часі». Але з ними розмовляли, відбулися вибори, склад парламенту змінився, прийшла молодь, з’явилась так звана «зелена вісь» у різних політсилах.

Не електромобільний Бориспіль
Денис вважає, що можливість використання електромобілів у Борисполі недооцінена, хоча електроавтівки на міських вулицях можна зустріти, а одна із міських служб таксі має водія на електрокарі. І причина непопулярності екотранспорту не в вартості (в Борисполі багато заможних людей, що їздять на дорогих авто), і не в можливості/не-можливості зарядки (у місті їх достатньо, як і вздовж траси на Київ чи до аеропорту). Як і на рівні країни, причина в необізнаності та низькому рівні екологічної та споживчої самосвідомості, байдужості до захисту довкілля.

ІЗ ВЛАСНОГО ДОСВІДУ
ЧОМУ КУПУЮТЬ ЕЛЕКТРОАВТО?
Денис переконаний, що електроавто потрібне не тільки, щоб зекономити на паливі. Приємно володіти машиною, розуміючи, що ви її не будете заправляти, а при українській ціні на електроенергію є можливість заряджати її дешевше та вночі. Електромобілі з великими батареями як, наприклад, Тесла, чи Рено Зої, дозволяють проїхати велику відстань без підзарядки. Певних грошей вартує тільки швидка зарядка: такі пристрої дорогі й затребувані, тому через спеціальний мобільний додаток слід бронювати місце і час, щоб зарядитися.

Користування електрокаром — це інший спосіб життя.
Це як зарядка до мобільного — якщо батарея тримає заряд гарно та є доступ до розеток, то це краще, чим, скажімо, заливати його бензином. Уявіть, що ваш мобільний заправляється бензином чи чимось рідким, наприклад, 20 мл керосину, і навіть трохи димить — і все стане зрозуміло.

Ціни автокарів на рівні машини середнього класу
Наприклад, вартість нового Пежо 308 гарної комплектації дорівнює вартості незначно потриманого електромобіля, привезеного з-за кордону. Купуючи авто з двигуном внутрішнього згоряння, через кілька тисяч кілометрів пробігу ви відчуєте запахи — масел, вихлопів і т.п., тобто машина буде пахнути машиною. Електромобіль машиною не пахне. Він заощаджує гроші й робить вас вільним — ви зможете їздити довше і не думати, скільки ви спалите пального.

Денис Радюк про український стартап із електромобільності

За даними Управління з охорони навколишнього середовища США (EPA), заряду літійіонного акумулятора ємністю 90 кВт/год вистачає на 557 км, що дає змогу Model S долати найбільшу дистанцію серед доступних на ринку електромобілів. Спочатку компанія Tesla планувала почати виробництво автомобілів з акумуляторами ємністю 60 кВт/год (335 км).

Денис Радюк про український стартап із електромобільності

Одна зарядка акумуляторів Nissan Leaf дає максимальний пробіг до 160 кілометрів. Повна зарядка акумуляторів займає 8 годин зі звичайною напругою в мережі. Режим швидкої зарядки дозволяє поповнити акумулятори приблизно за 30 хвилин. Електродвигун розвиває потужність 107 кінських сил і тяговий момент 280 ньютонів на метр.[4] Nissan Leaf розганяється до 100 км/год за 10,8 секунд (до 60 км/год приблизно за 5 секунд)

Електромобілі для тих хто не хоче проводити зайвий час на сервісі тому що вони конструктивно простіші та надійніші. Вони не потребують заміни мастила, фільтрів. Як досвідчений користувач скажу, що ці авто простіші і під час водіння, бо найважча частина електрокару — батарея, що знаходиться низько під підлогою — і через це машини стійкі. А ще з цієї ж причини ці машини на нерівних дорогах забезпечують більший рівень комфорту. Ці авто зручні для людей з невеликим водійським стажем.

Коли ви користуєтесь електрокаром, то чуєте шум від дороги лише в момент руху. Коли рух припиняється — шум зникає моментально. Це велика перевага порівняно зі звичайним авто.

Масовий перехід на транспорт без вихлопних труб — це єдиний спосіб уникнути витрат в майбутньому
на лікування тяжких захворювань та збереження довкілля. Паливний транспорт буде відходити в минуле, він допрацьовує ті ресурси та інвестиції, що були вкладені в його розробку та придбання; нафта постійно дорожчає.

На трасах багато зарядних пристроїв
Якщо у вас електрокар, то при відвідуванні гірських районів чи сільської місцевості із зарядкою буде важко. Але, наприклад, дорога на Буковель має багато зарядних пристроїв, дороги на Львів, Харків, Одесу, Дніпро — аналогічно. Але якщо їхати до Кривого Рогу чи Полтави, чи долати відстань від обласного центру до районного, ви будете за-правлятися довго в нічний час. Краще використовувати електромобіль як основний для поїздок у місті, а для подолання великої відстані вигідніше користуватися звичайним.

Пряма мова
«Електромобільність — це не про політику і гроші, а про спосіб життя, про людей, які сортують сміття або стурбовані тим, як димлять труби... Вважаю, що головне — обізнаність і культура. Якщо культура у людини чи громади залишається колишньою або її немає, то матеріальна реальність не зміниться. У сфері електромобільності головним показником є культура, а як наслідок — свідоме споживання».


Наталія ТОКАРЧУК, фото автора


Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

коментарі

Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Питання: 156+2
Відповідь:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код: