Бориспiль
C

Головні новини

120 років станції "Бориспіль": як будували залізницю.


120 років станції "Бориспіль": як будували залізницю.

Будівництво залізниці: стало і було.

Сьогодні важко уявити світ без залізничного транспорту. Сучасний, швидкий, безпечний, зручний та недорогий — він є чи не найпопулярнішим видом для подорожей по Україні. А ще якісь 150 років тому про залізничне сполучення можна було хіба що мріяти. Як розвивалася залізниця в Україні та зокрема на Бориспільщині, «Вістям» розповів член Національної спілки краєзнавців України Олег Синиця.

Дозалізнична ера: поштові диліжанси та річкові судна

До настання «залізничної ери» основним видом пересування територією сучасної України були диліжанси — в першу чергу, поштові. Важливим транспортним вузлом на правому березі Дніпра в Києві була станція «Поштова», що приймала річкові судна. Після цього грузи та пасажири доправлялись до кінцевих пунктів призначення на диліжансах, запряжених кіньми або волами. Цей транспорт був дорогим та неефективним, а ще дуже повільним.
Диліжанси із Києва в Москву та Санкт-Петербург відправлялись два рази на тиждень. Вартість поїздки однієї особи становила від 75 до 213 рублів сріблом. Враховуючи заробітну плату чиновника середнього рангу в розмірі 15-20 рублів в місяць, вартість була досить високою, а дорога займала біля 10 днів.
Річкове сполучення теж було не дуже зручним та надійним: влітку річки міліли, а взимку замерзали. Тому в середині 19 ст. стало очевидним, що економічний розвиток імперії та вихід її на світові ринки гальмується через слабкий розвиток транспортного сполучення.

Спочатку Дарниця

Перша залізнична лінія в Російській імперії була збудована у 1837 році, а в другій половині 19 ст. вже активно формувалася залізнична мережа, що охоплювала всю імперію. Незважаючи на те, що на півдні вже повномасштабно використовували залізничні шляхи, сучасний пристоличний регіон був обділений залізничною увагою. Залізниця тут тільки будувалася. 1868 року до Дарниці вже прибували потяги з Курська. Ще через два роки було введено в дію залізничний міст через Дніпро. Завдяки будівництву залізниці на місці дарницьких дач та пустирів було започатковано сучасний мікрорайон — Нова Дарниця, тут сформувалися перші вулиці.
Залізниця дійсно викликала справжню революцію в перевезеннях. До її появи кожна поїздка була справою довгою і непередбачуваною, адже диліжанс не давав гарантії комфорту та своєчасного прибуття. Головним болем мандрівників були балки та низини, що тряплялися дорогою. Кінний пассажир того часу так описував свою подорож: «До села, которое ютится по ту сторону оврага, рукой подать, но приходится следуя дороге сделать несколько верст крюку, чтобы объехать вершину островерхого оврага, которая обыкновенно ограждена кольями, но в темную пору, да еще и в малознакомой местности представляет для путника серьезную опасность сломать себе шею».
В середині 19 ст. Бориспіль був поштовою станцією Переяславського повіту Полтавської губернії. Для економічного розвитку губернії будівництво залізниці мало важливе значення, тому вже в 1886 році Полтавське губернське земство вийшло з клопотанням про з’єднання Полтави з Києвом колією протяжністю 300 верст. Рішення про будівництво було прийнято лише через 12 років: у червні 1898 року було опубліковано дозвіл Акціонерному товариству Московсько-Києво-Воронезької залізниці на побудову та експлуатацію нової ширококолійки Київ — Полтава на Миргород, Лубни та Бориспіль.

Проти будівництва залізниці виступали поміщики, економісти і навіть міністр фінансів

Роботи по будівництву залізниці розпочалися весною 1899 року від станції Дарниця після «височайшого повеления», яке гарантувало компесацію власникам землі. Право приватної власності було понад усе, тому ніхто з поміщиків не бажав втрачати землю навіть через залізницю.
Але противників будівництва залізниць вистачало і без того. Зокрема, проти виступали власники бізнесу перевезень. Вони доводили, що в Росії цей вид транспорту ніколи не буде популярним. Схожі процеси відбувалися і в Європі, з подачі тих же перевізників, які не бажали конкуренції.
Критикували цей процес і представники консервативних кіл. Наприклад письменник і редактор газети «Гражданін», князь Володимир Мещерський писав: «Железная дорога убивает все до нее бывшие народные ресурсы, промыслы и разработки там, где она проходит: село, деревня, местечко — все беднеет и рушится».
Подібної думки був і перший перекладач «Капіталу», економіст, публіцист Микола Даніельсон: «Железные дороги наряду с коммерческими банками, являются главными насосами, перекачивающими ресурсы из деревни в город и обеспечивающие благоденствие некоторых сегментов экономики за счет обнищания и деградации крестьянства».
У команді противників будівництва залізниць виступали вельми шановні люди того часу. Так, міністр фінансів граф Канкрін називав пристрасть до паровозів «хворобою часу». Більше того, на думку графа «железные дороги усиливают к ненужному передвижению с места на место, и без того свойственному нашему веку, выманивая при этом излишние со стороны публики издержки».
Селян залякували застереженнями типу: «Залізниці заважатимуть коровам пастись, кури перестануть нести яйця, отруєне димом повітря вбиватиме пролітаючих птахів...будинки поблизу залізниці погорять...у випадку вибуху паровоза будуть розірвані на шматки і пасажири», а «швидкість руху, без сумніву, повинна навіювати у пасажирів хворобу мозку». Очікувалось також, як уже зазначалося, що будівництво залізниць сприятиме міграції населення, і звичайно «упадку моралі».

Незважаючи на масовий спротив, залізничну лінію Київ — Полтава було побудовано в 1901 році. Тоді ж відкрилася і станція «Бориспіль». За даними Памятной книжки Полтавской губернии на 1915 год. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава, за 1903-1915 гг., першим начальником станції був поручик у відставці Федір Савич Смаглієнко. У 1913–1916 роках посаду начальника станції обіймав селянин Микита Іванович Костенко.

120 років станції "Бориспіль": як будували залізницю.

Станція «Бориспіль»: історична будівля втратила свою цінність через ремонт

Всі станції відкритої у 1901 році залізничної лінії були побудовані в єдиному архітектурному стилі. На сьогодні збереглося дванадцять станцій, які датуються 1901 р. Всі будівлі складаються із двох різновисоких об’ємів — одно- та двоповерхового. Двоповерховий корпус має трипряслову композицію фасадів, чітко розмежовану пласкими лізенами з арковими вікнами на першому поверсі та прямокутними на другому. Центральне прясло завершене трикутним щитом (вокзали станцій «Баришівка», «Бориспіль», «Гоголеве», «Переяславська», «Решетилівка», «Сагайдак») або прямокутним атиком (вокзали станцій «Абазівка», «Березань», «Дарниця», «Лазірки», «Солоницька», «Яреськи»).
У Борисполі, який не може похвалитися збереженими історичними пам’ятками, ця будівля є найстарішою. На жаль, за словами директора Бориспільського державного історичного музею Наталії Йови, всю цінність будівлі знищив сучасний ремонт. «В 2019 році, після проведеного ремонту, ми відвідували станцію із експертом. На жаль, він констатував, що будівля втрачена для історії», — коментує вона.

120 років станції "Бориспіль": як будували залізницю.

Залізничну платформу «Чубинський» будував Павло Чубинський-молодший

Старший син Павла Чубинського та Катерини Тейгрос — Павло Павлович Чубинський — був талановитим інженером-шляховиком. Свого часу він закінчив Санкт-Петербурзький інститут інженерів шляхів сполучення імені імператора Олександра. Саме він будував залізничну платформу «Чубинський» у 1913 році. За спогадами, його тут усі знали, він приходив на платформу й зупиняв київський потяг змахом картуза. У 1917 році у газеті «Відродження» уряду Скоропадського була опублікована його стаття про плани зведення лінії метро крізь пагорби правого берега і сполучення таким чином Звіринця з Лук'янівкою, Бесарабки з Деміївкою, а центру міста з Задніпровською слобідкою. У жовтні 1920 року Чубинський з родиною емігрував в Європу, де працював у Французькій залізничній компанії. 

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

коментарі

Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Питання: 156+2
Відповідь:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код: