Бориспiль
C

Головні новини

Олімпійські надії. Тренер збірної України про олімпіаду в Токіо та юні таланти Борисполя


Олімпійські надії. Тренер збірної України про олімпіаду в Токіо та юні таланти Борисполя

В Бориспільській ДЮСШ дітей тренує заслужений тренер України, тренер по спортивній ходьбі олімпійської збірної України Соломін Анатолій Васильович. Він їздив на ігри в Токіо, а своїми враженнями поділився з «Вістями».

Олімпійські надії. Тренер збірної України про олімпіаду в Токіо та юні таланти Борисполя

— Тренером із якого виду спорту ви їздили в Токіо? Скільки ваших вихованців взяло участь в Олімпіаді?
— Загалом я працюю не лише в Борисполі, а ще й у школі вищої спортивної майстерності в Броварах. В мене є двоє вихованців по спортивній ходьбі.
Учениця — заслужений майстер спорту Людмила Аліновська — має в активі бронзу Чемпіонату світу 2015-го року та срібло Чемпіонату Європи 2016-го. Потім в неї була перерва — декретна відпустка. Після цього вона відновилась і цьогоріч перебуває в гарній формі. Учень — Едуард Забуженко. Бронзовий призер чемпіонату Європи. Ми сподівались на олімпійські нагороди, але не склалося.
— Як гадаєте, що могло стати на заваді?
— Важко сказати. Тренувались ми тут, а перед самими змаганнями поїхали в Японію. Спортсмени кажуть, що вони не встигли акліматизуватись. Можливо, подіяли й антиковідні заходи. Ми ж кожного дня здавали ці тести.
Коли кожен день цим живеш і бачиш, що серед твоїх вихованців є потенційні призери, переживати провали дуже важко. А тим паче важко шукати їм пояснення.
Загалом підготовку до Олімпіади оцінюю незадовільно. Але зрозумійте — призера олімпійських змагань неможливо виховати за рік. Зараз у нас змінився голова федерації легкої атлетики, дуже досвідчена людина. Сподіваємось, надалі цим питанням буде приділятись більше уваги.
— На скільки медалей розраховували в збірній України?
— В усій збірній не знаю. В легкій атлетиці сподівались на 4-5 нагород. Легка атлетика — найбільший за кількістю медалей вид спорту на Олімпіаді, тут розігрується 46 комплектів нагород. Українська збірна з легкої атлетики в Токіо отримала лише одну бронзову нагороду.
— Кажуть про велику конкуренцію на іграх, це так?
— Порівняйте самі: в 1964 році вже була Олімпіада в Токіо. Тоді участь в іграх взяли 96 країн. Цьогоріч на Олімпіаду приїхали спортсмени з більш ніж 200 країн світу. Тобто конкуренція дуже серйозна.
— Які ваші враження від Японії?
— Виключно позитивні. Ось дивишся на цих людей (японців) і розумієш, що тут людина людині друг та брат. Вони дуже привітні люди. Організували все дуже гарно, молодці. Та й виступили теж вражаюче. Ніхто не очікував від них такого потужного виступу.
— До речі, хотілося б дізнатись, як тренер вашого рівня почав працювати в Бориспільській спортшколі?
— За це треба дякувати директору ДЮСШ Михайлу Шкорупу. Я завжди працював із дорослими, мешкав у Києві. Але захотілось якогось затишку, спокою, і я придбав будинок у Борисполі. Моїм сусідом виявився директор спортшколи, він і запропонував мені попрацювати з дітьми. І ось вже 4 роки я працюю тут тренером із легкої атлетики.
Звичайно, тут більше уваги йде на розвиток плавання та хокею на траві, але легка атлетика вже впевнено посідає третє місце за кількістю дітей, які відвідують тренування. І досягнення в нас теж уже є — цього року мій вихованець зайняв третє місце на чемпіонаті України.
— Шукаєте тут нові таланти для збірної?
— І це також. Адже необхідно шукати таланти серед дітей. Ростити їх, надавати їм усі умови для тренувань та розвитку. І тоді вони зможуть боротись за олімпійські нагороди.
У нас у країні багато талановитої молоді, і чому вони не стають професійними спортсменами — велике питання. У мене на нього немає відповіді.
— Що скажете про дітей Борисполя, чи є потенціал?
— Я чотири роки тут працюю. Є талановиті діти, але треба працювати. І не просто працювати, а «пахати». Адже вершини спорту не підкорюються просто так.
Тут є і проблеми розуміння. І не лише з боку дітей, а й батьків. Адже якщо ти хочеш стати професійним спортсменом, треба прикладати багато зусиль. Сьогодні молодь не дуже хоче важко працювати. Та й батьки здебільшого не розглядають спорт як кар’єру для своїх дітей.
Я багато спілкуюсь з батьками своїх учнів, намагаюсь пояснити їм, що просто так відвідувати заняття — це одна справа, а от мріяти, йти до високих результатів — це зовсім інше.
Найголовніше, аби думка батьків і дітей співпадала. Якщо дитина хоче цим займатись, якщо вона прагне досягти результату — батьки повинні надати підтримку. Адже підтримку близьких не замінить жоден тренер.
— Спортивну школу планують розбудовувати. На вашу думку, це допоможе розвитку легкої атлетики в місті?
— Однозначно так! Вже зараз у нас відчувається нестача приміщень. Дуже багато дітей хочуть займатись спортом. А чим більше їх приходить, тим більша вірогідність того, що серед них будуть справжні таланти.
Масовий спорт — це не просто гарна фраза. Коли учнів багато, тренеру легше знайти тих, хто дійсно здатний на великі досягнення в спорті. В Борисполі таких дітей чимало, тому наше завдання — дати їм змогу реалізувати себе.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

коментарі

Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Питання: 156+2
Відповідь:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код: