Питання затвердження програми розвитку та підтримки охорони здоров’я Бориспільської територіальної громади на найближчі три роки розглянули на сесії Бориспільської міської ради 26 листопада. Передбачається, що загальний обсяг фінансування програми на цей період складе майже 600 мільйонів гривень. Чому мова йде про таку велику суму, скільки та на що витрачатимуть, дізнавалися «Вісті».
Сумна статистика: смертність перевищує народжуваність
Автори програми розвитку вивчили демографічну статистику міста за останні три роки. Ситуація не виглядає оптимістичною: темпи народжуваності зменшуються, а от смертність навпаки, продовжує зростати. Так, за шість місяців цього року померло 1218 осіб, тоді як за аналогічний період минулого року 939, а позаминулого — 851 особа. Втішає лише відсутність смертей дітей віком до 1 року, тоді як у минулому році померло двоє, а у позаминулому — троє таких дітей. Загальний показник приросту населення від’ємний та становить -6,45% на тисячу осіб. На жаль, аналогічна ситуація спостерігається у всій країні.
Відповідно до даних КНП «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», високими є показники захворюваності органів ендокринної, травної, нервової, сечостатевої систем, системи кровообігу та порушення обміну речовин. Відбулося суттєве зростання випадків інфекційних та паразитарних хвороб (на 42% порівняно з 2018-м роком), хвороб органів дихання (приріст 35%), інсультів (приріст 40,4%). На рекордні 72% зросла кількість хворих на цукровий діабет, особливо серед дітей. Всього на хронічні патології страждають 60% дорослого і 20% дитячого населення. Серед головних чинників ризику — паління, зловживання алкоголем та наркотиками.
Реформа медицини — добра справа, та потребує залучення додаткових фінансових коштів
У рамках проведеної медичної реформи Національна служба здоров’я України (НСЗУ) виступає замовником медичних послуг та лікарських засобів та здійснює їх оплату медичним закладам на підставі укладених з ними договорів. Матеріально-технічне та фінансове забезпечення закладів лягає на плечі органів місцевого самоврядування. Бориспільським закладам потрібні не тільки кошти для придбання обладнання, інвентарю, оплати комунальних послуг тощо. Лікарня потребує розширення — добудови нових корпусів, і це найгостріше на сьогодні питання. Крім того, необхідно закінчити вже розпочаті ремонтні роботи у терапевтичному відділенні, провести капремонт будівлі харчоблоку. Капітального ремонту потребують і гараж, господарські приміщення, покрівля лікувального корпусу. Необхідно оновити й автопарк лікарні.
У сільській місцевості амбулаторії загальної практики сімейної медицини, що були приєднані до КНП «Бориспільський міський центр первинної медико-санітарної допомоги», потребують реконструкції та ремонтів (поточних і капітальних), придбання обладнання, в тому числі для відкриття стоматологічних кабінетів. Крім того, потребує розширення існуюча мережа амбулаторій на території Бориспільської ОТГ.
Відповідно до цих потреб і були розроблені кілька напрямків фінансування галузі охорони здоров’я на найближчі три роки.
Кожному — за потребами
Напрямки діяльності та головні заходи програми поділені на п’ять категорій: первинна ланка (міські та сільські амбулаторії), вторинна ланка (лікарня та стоматологічний центр), заходи щодо запобігання поширення інфекційних хвороб (в тому числі COVID-19), стимули для медичних працівників, фінансова підтримка населення. Що передбачається профінансувати по кожній із категорій?
Первинна ланка медицини має розширити перелік доступних амбулаторій та відремонтувати наявні — переважно, у селах територіальної громади. Так, протягом найближчих трьох років заплановано побудувати нову амбулаторію в мікрорайоні Бежівка, реконструювати діючі амбулаторії в селах Сеньківка та Рогозів, провести капітальний ремонт в амбулаторіях Кучакова, Любарців, Іванкова, Глибокого. Крім того, із міського бюджету планується виділити кошти на поточні ремонти, купівлю медичного та діагностичного обладнання, оплату комунальних послуг та енергоносіїв. Всього на первинну ланку медицини за три роки планують витратити 60,2 мільйона грн, із них 41,4 млн — у наступному, 2022-му році. Майже всі кошти залучать із міського бюджету та частково — із бюджету області.
Вторинна ланка у найближчі роки буде найбільш «витратною» — на неї планується витратити майже 490 мільйонів гривень. Донорами будуть міський бюджет, кошти співзасновників ББЛІЛ, обласний та державний бюджети. Левова частина коштів піде на будівництво пологового та лікувального відділення (150 млн грн), виготовлення проектно-кошторисної документації та реконструкцію лікувального корпусу КНП «ББЛІЛ» (171,4 млн грн). Саме на ці роботи планується залучити кошти обласного та державного бюджетів. Інші роботи, передбачені програмою, здійснюватимуться виключно за рахунок бюджету Бориспільської громади та громад-співзасновників лікарні (Вороньківської, Гірської, Пристоличної, Золочівської сільських рад). Зокрема, планується фінансування наступних заходів:
• ремонт харчоблоку;
• ремонт гаражно-господарського приміщення;
• капремонт покрівлі лікувального корпусу;
• капремонт вентиляційної системи протитуберкульозного кабінету;
• капремонт операційного блоку;
• придбання медичного, діагностичного, офісного та іншого устаткування і обладнання;
• придбання транспортних засобів;
• закупівля витратних матеріалів;
• оплата комунальних послуг та енергоносіїв КНП «БЛІЛ» та КНП «БСЦ».
На заходи щодо запобігання поширенню інфекційних хвороб у Бориспільській громаді планується витратити майже 10,3 мільйони грн, із них 99% (або 10,2 млн грн) піде на протидію COVID-19 (по 3,4 млн щороку). Лише 59 тис. грн вирішено витратити на проведення діагностики для раннього виявлення туберкульозу серед дітей. На боротьбу з іншими інфекціями коштів на найближчі три роки не передбачено.
На фінансову підтримку (матеріальне стимулювання) медичних працівників виділять 3,8 млн грн. Із них 2,3 млн отримають медичні та технічні працівники, що працюватимуть у вихідні та святкові дні в пунктах масової вакцинації населення. В програмі уточнюється, що це сума, яка буде виділена на 2022-й рік, а суми заохочення працівників пунктів вакцинації у 2023-му та 2024-му роках будуть визначатися додатково у рішеннях про міський бюджет відповідних років.
По 500 тис. грн щороку (всього 1,5 млн грн) із міського бюджету буде виділено для заохочення лікарів первинної ланки медицини, що працюють у селах. Так, передбачається, що щомісячна надбавка сільським сімейний лікарям становитиме 5000 грн на місяць. Це зменшить плинність кадрів у селах та заохотить фахівців працювати у сільській місцевості.
Фінансова підтримка населення обійдеться міському бюджету у 32 млн грн (близько 10 млн кожен рік). Із них найбільша сума, по 6-7 млн щороку, піде на відшкодування лікарських засобів, відпущених безкоштовно або на пільгових умовах у разі амбулаторного лікування на базі КНП «Міський центр первинної медико-санітарної допомоги». По 2,6-2,9 млн щороку виділятиметься на відшкодування вартості медичних препаратів для терапії пацієнтів з нирковою недостатністю, яким проводиться бікарбонатний гемодіаліз. Відшкодування вартості технічних та інших засобів для осіб із інвалідністю вартуватиме міському бюджету 250 тис. грн щороку. На повне або часткове відшкодування витрат на надання стоматологічних послуг пільговим категоріям населення, зокрема учасникам АТО/ООС, планується виділити 600 тис. грн у наступному, 800 тис. грн у 2023-му та 100 тис. грн у 2024-му роках.
коментарі