Бориспiль
C

Головні новини

Меморіал Слави: історія та сьогодення


Меморіал Слави: історія та сьогодення

Меморіал на честь воїнів-визволителів та бориспільців, які загинули в роки війни 1941-1945 рр. На місці братської могили 58 воїнів, які загинули при обороні й визволенні міста Борисполя у 1941-1943 роках, створено Меморіал на честь воїнів-визволителів та загиблих бориспільців. За архівними даними, у 1965 році сюди також були перенесені останки 163 мирних громадян, спалених на території військового містечка гітлерівськими карателями перед відступом із Борисполя 22 вересня 1943 року, а також останки 16 активістів, розстріляних гітлерівцями в 1941 році. У 1985 році на братській могилі встановлено меморіальні плити з прізвищами воїнів-бориспільців, які загинули чи пропали безвісти на фронтах (779 прізвищ), та мирних громадян, загиблих у період Другої світової війни.

В багатьох містах України та інших країн світу встановлено меморіали, що увічнюють пам'ять героїв Другої світової війни, яка завершилася перемогою над нацистською Німеччиною. Є такий і в Бориспільському міському парку. Про те, як створювався меморіал та яка його подальша доля, дізнавалися «Вісті».

Спочатку — німецьке поховання

У роки німецької окупації на території парку було створене німецьке кладовище, тут німці ховали своїх полеглих воїнів.
«Точну площу поховань з’ясувати досі не вдалося, адже парк забудований, — розповідає Тетяна Гойда, старший науковий працівник Бориспільського державного історичного музею. — Наприклад, біля центрального входу на стадіон «Колос», де наразі розташовано дитячий майданчик, близько 10 років тому робилися розкопки. Є свідчення того, що до самої огорожі стадіону йдуть ряди поховань тодішнього німецького кладовища. Звісно, там, де заасфальтовано, розкопки не велися, але ряди йдуть аж туди.
В кінці 2007-го та на початку 2008 року в парку працювала організація «Закінчимо війну». Саме вони для перепоховання викопували останки німецьких воїнів. За Києвом влада виділила місце для загального перепоховання німців. Прізвища перепохованих німців вказано в архівних документах. Всі розкопки здійснювалися чітко за даними німецьких документів. Їм було легко ідентифікувати загиблих, адже в німецьких документах часів Другої світової війни було зазначено всі дані по кожному німецькому померлому: номери на кладовищі, ряди, прізвища».
Зрозуміло, після закінчення війни німецьке кладовище було знищене, надгробки знесені, проте кістяки, звичайно, ніхто не вилучав. Коли будувалися всі споруди в Бориспільському міському парку, їх знаходили багато, та масово та організовано вилучала останки для перепоховання лише ГО «Закінчимо війну».

Поховання радянських бійців

У 1943 році німецьке кладовище на території нинішнього Бориспільського міського парку було знищене. А на місці Меморіалу Слави, який наразі розташовано в парку, було зроблено поховання радянських бійців, які загинули, захищаючи Бориспіль під час його визволення від фашистських загарбників.
Пізніше на це місце перевезли останки деяких радянських бійців та страчених за часів окупації мирних бориспільців.
«Відомо, що на території Бориспільського військового містечка та на Бежівці у 1941-му році відбувалися страти. З цих місць здійснили перепоховання до парку. Також розстріли були й на території радгоспу «Бориспільський», там, у кінці вул. Польової, знаходиться братська могила», — розповідає Ярослав Костін, заступник директора з наукової роботи Бориспільського державного історичного музею. Його доповнює Тетяна Гойда: «Я нещодавно знайшла спогади однієї жінки. Вона розповідала, що її брат врятувався. Він ховався по болотах, в очеретах, поки німці не залишили Бориспіль. Тих, кого німці там у 1941 році розстріляли, було десь 27 людей».
Збереглись свідчення бориспільців про розстріли і на території військового містечка. Там врятувалося двоє бориспільців, яких потім переховували мешканці Борисполя.

Меморіал Слави: історія та сьогодення

Меморіал Слави: історія та сьогодення

Алея Героїв Радянського Союзу. У 1991 році біля меморіалу створено Алею Героїв Радянського Союзу Бориспільщини, на якій встановлено погруддя 8 Героїв, що народилися в Борисполі та районі.

Перша скульптура воїна датована 1948-м роком

Перша скульптура воїна, який припав на одне коліно, датується 1948 роком. Потім, приблизно в 1979 році, з’явилася більш сучасна скульптура — та, до якої звикли бориспільці — це воїн у плащ-накидці. У 1985 році були встановлені плити з іменами.
Імена полеглих були викарбувані російською мовою, у 1999 році їх замінили, викарбували українською мовою. Алею Слави створили у 1991 році, на ній розміщені погруддя героїв Радянського Союзу з Борисполя та району: бориспільців Ю. М. Головатого, В. Ф. Шкіля, Р. С. Павловського, І. Х. Кравченка з Гнідина, І. І. Братуся з Рогозова, М. І. Стасюка з Великої Стариці, М. П. Прудкого з Дударкова та І. Д. Кудрі з Салькова.
Імена, викарбувані на плитах Меморіалу Слави, умовно можна поділити на три групи. По-перше, це мешканці Борисполя, загиблі на фронтах у Другу світову війну. Вони не поховані під меморіалом.
По-друге, імена воїнів Червоної армії, що загинули у боях за Бориспіль у 1941-1943 рр. Частина з них там і похована. Третя категорія зі списку — мирні громадяни, які загинули в Борисполі у роки німецької окупації.

Перший пам'ятник Радянському солдату, 1957 р. Бориспільський міський парк

Меморіал Слави: історія та сьогодення

1977 р.

Реконструкція, щоб встановити всі прізвища та змінити терміни?

За словами працівників музею, під час додаткових досліджень було виявлено, що у списках біля Меморіалу Слави відсутня певна кількість прізвищ, тому він потребує реконструкції, щоб ушанувати кожного.
«Валентина Стрілько, дослідниця, що очолює Міжнародний освітній фонд Ярослава Мудрого, зверталася до міськради з проханням уточнити списки біля Меморіалу Слави, — розповідає заступник директора з наукової роботи Бориспільського державного історичного музею. — Тому міська влада доручила Бориспільському державному історичному музею перевірити списки, що ми, власне, і зробили. Дійсно, є неточності та повторення. А також немає близько 400 прізвищ. Тому потребуємо реконструкції плит, де зафіксовані прізвища, задля доповнення списків. Проте, на мою думку, немає місця, де саме поставити додаткові плити з іменами 400 загиблих.
Також я вважаю, потрібно наново визначати, чому саме цей пам’ятник призначений. Адже в державі відбулася зміна понять. Вже немає Великої Вітчизняної війни, формально його замінили на Другу світову війну. Ще в 2015 році Верховна Рада прийняла відповідний пакет законів».
Щодо термінів переносу меморіалу, якщо його остаточно буде вирішено здійснити, Ярослав Костін згадує, що перепоховання на Книшовому комплексі тривало близько півроку — почали в січні 2008-го, а закінчили у вересні 2009-го. За його словами, під Меморіалом Слави братська могила, а не окремі поховання, тому перенесення теоретично має зайняти менше часу.

Меморіал Слави: історія та сьогодення

Болюче питання

Питання перенесення Меморіалу Слави доволі болюче, адже стосується людського життя. Проте, на думку деяких мешканців, меморіал вже настільки затиснутий забудовами — супермаркетом, ігровим майданчиком, тенісним кортом та кафе, — що частково нівелюється його основна функція — місце вшанування пам’яті загиблих. Часто-густо біля нього граються діти, не розуміючи, що це не дитячий майданчик, не місце для катання на скейті, а захоронення. Звісно, дітей просто цьому не навчено. Шкода, але йде поступове забуття істинної суті та призначення Меморіалу Слави.
Час вносить свої корективи, в тому числі в бачення історії. Проте незважаючи ні на що, існує моральний фактор та багатовічна традиція не чіпати останки померлих.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

коментарі

Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Питання: 156+2
Відповідь:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код:
Читають Обговорюють
Календар публікацій
«    Січень 2022    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31