12 березня, у річницю загибелі Героя України Валерія Гудзя, на його могилі на Книшовому меморіально-парковому комплексі у Борисполі відкрили пам’ятний знак.
15 березня 2022 року Бориспіль прощався з героїчним полковником Збройних Сил України, командиром легендарної 24-ої окремої механізованої бригади імені короля Данила (2017—2020 рр.), народним Героєм України Валерієм Гудзем. Він був одним із перших, хто загинув після повномасштабного вторгнення загарбників.
Полковник, батько і комбат, офіцер з душею вчителя — саме так згадували Валерія Гудзя всі, хто прийшов 12 березня на Книшовий меморіально-парковий комплекс. Пам’ятний знак на могилі героя відкривали діти Валерія Гудзя — Владислав і Анна — та Бориспільський міський голова Володимир Борисенко.
Мер Борисполя у своєму виступі зазначив: «Я пам’ятаю, як розгорталися події рівно рік тому, як в скорботі було не тільки наше місто, була ціла країна. Звістка про загибель Валерія Гудзя стала громом серед ясного неба. Минув рік, і ми стоїмо тут у безпеці, тому що небо над нами і нашу землю захищають Збройні сили України і той Небесний легіон, до якого, на жаль, приєднався полковник Валерій Гудзь. Щодня ми отримуємо сумні звістки про загибель кращих синів і доньок нашої країни. Ми повинні усвідомлювати, якою ціною дається наша незалежність та вчити цьому дітей. Ми маємо пам’ятати кожного воїна, адже вони живі, допоки ми пам’ятаємо їх».
Донька воїна Анна Гудзь була небагатослівною. Вона лише процитувала слова свого батька, які тепер викарбувані на підніжжі пам’ятного знака: «Повагою користуватиметься той офіцер, який не ховається за спинами солдатів, а має мужність і сміливість вступити в бій разом зі своїм особовим складом, або навіть і попереду них…».
«Герой України посмертно, кавалер ордену Богдана Хмельницького, Народний Герой України, почесний громадянин міста Борисполя», — озвучив високі нагороди батька Владислав Гудзь.
Від імені побратимів слова вдячності і поваги промовив підполковник, командир першого батальйону 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила Сергій Мазарчук. «Він у кожному бачив особистість. Він міг підійти до будь-якого солдата, поговорити, відступивши від усталених стандартів, що командир має спілкуватися тільки з командним складом. Коли Валерій Федорович прийшов до нас у бригаду, ми зрозуміли, що у історії 24 королівської бригади відкрита нова сторінка. Той рівень, на який Федорович підняв нашу бригаду, зберігається і сьогодні. Він був для нас батьком. Допомагав як командир. Він назавжди залишиться в наших серцях і в нашій бригаді», – зазначив Сергій Мазарчук.
Директор Бориспільського професійного ліцею Володимир Динько нагадав, що у цьому навчальному закладі Валерій Гудзь певний час викладав предмет «Захист Вітчизни». Ліцей став для нього ще однією освітянською родиною. І викладач дуже переймався тим, що на предмет «Захист Вітчизни» виділяється мало годин.
Сказав слова-спогади про земляка і заступник командира 137 батальйону територіальної оборони Валерій Мартишко. «Великий син свого народу пішов від нас із гордо піднятою головою. До останнього він боровся за волю матері-України. Любив Україну, прагнув перемогти ворога і все робив для цього….. Він був воюючим комбригом. Завжди рвався в бій. Ми будемо продовжувати боротися, щоб вибороти волю, за яку гинуть кращі сини України», – запевнив він.
Поминальний молебень звершило духовенство Свято-Миколаївського храму.
коментарі