Працюючи з архівними матеріалами, натрапила на бориспільську газету «Українське життя», що виходила в місті в період німецької окупації. Газета на 4-х сторінках виходила два рази на тиждень, її ціна складала 1 крб. Один із номерів датований 13-м січня 1942-го року (вівторок). Читаючи, ловила себе на думці, що через десятки років тематика майже не змінилася: війна та успіхи (а чиїсь — поразки) на фронті, святкування Різдва та необхідність переходу на святкування Василя та Водохреща за новим стилем, приватне володіння землею та сплата податків від прибутків …. Чим же жив Бориспіль 82 роки тому? До уваги читачів «Вістей» — огляд газети.
Перша та друга сторінки газети присвячені світовим новинам — здебільшого у розрізі успіхів Німеччини та фюрера. Заголовки новин говорять самі за себе: «Збито 54 британські літаки», «Жорстокі бої на Сході та у Північній Африці», «Ворог відкинутий нашим контрударом», «Вдалі дії бомбардувальників та винищувачів», «Англія відмовила в допомозі Совєтам». Чільне місце займає стаття автора Л. Дудіна, присвячена огляду воєнних операцій німецької армії за 1941-й рік. Особливу увагу автор приділив вторгненню та просуванню по території СРСР:
«22 червня о четвертій годині ранку почалася воєнні дії проти Совєтського Союзу на фронті, що тягнеться від Білого до Чорного моря і довжиною перевищує 3.000 км. Якщо не торкатись північної ділянки фронту, де фінські частини цілком самостійно ведуть наступальні операції в надзвичайно важких умовах Східньої Карелії та Карельського перешийка, то операції проти основних сил СССР можна розбити на кілька окремих етапів. Перший етап охоплює перші два тижні війни, коли німецькі війська очистили від ворога території Литви, більшу частину Латвії та провели оточувальні дії біля Білостока і Мінська, причому захопили в полон 324.000 совєтських бійців. В той же час було очищено в основному західні області України, і німецька армія на всьому фронті вийшла на старий совєтський кордон, де проходила лінія потужних укріплень, так звана лінія Сталіна. Другий етап починається проривом 13 липня лінії Сталіна і виходом у старі совєтські райони. Протягом цього етапу відбулося кілька величезних боїв на оточення, з яких найголовнішими є бій коло Смоленська, (…)бій коло Гомеля, (…), і операції по оточенню армій Будьонного на схід від Києва. Цей період закінчується захопленням Києва, переправою через Дніпро та розгромом 5 армій Будьонного (…)». Далі автор згадує прорив під Брянськом та Вязьмою, розгром армій Тимошенка, зайняття Кримського півострова (крім Севастополя), оточення Ленінграда. Станом на 1 грудня загальне число полонених становило 3 806 864 осіб, захоплено та знищено 21.391 танк, 32.541 гармату та 17.322 літаки. «В таких умовах в зв'язку з настанням зими Фюрер дав наказ припинити наступальні операції до весни і всі сили спрямувати на відбудову зайнятих областей, шляхів сполучення та підготовку до нового наступу навесні 1942 року», — підсумовує автор.
Майже вся третя сторінка газети присвячена святкуванню Різдва та Нового року. У матеріалі за назвою «Святкові враження» автор розповідає про святкування Різдва у Борисполі та розмірковує над тим, коли тепер (за яким стилем) слід святкувати Новий рік та Водохреща. З пієтетом він дякує «народженому Христу за визволення від більшовицької примари» та «хороброму війську Великої Німеччини» за «вигнання з української землі загарбників». Автор розповідає, що після святкової служби в Церкві «під хатою чутно дівчачі голоси, колядують маленькі дівчатка». «Вулицею проходить капела бандуристів, яка повинна поздоровити з Народженням Христовим службовців, робітників та селян Борисполя. (…) Бандуристи завітали і до військової комендатури, серед солдат є і православні закарпатські українці, які далеко від родини, в умовах тяжкого, військового часу зустрічають велике свято Різдво». Описує святкову ялинку для дітей та нарікає на їх батьків, які «дуже нестримано себе поводили, товпились навколо оркестру і кобзарів, заважали співати і не давали маленьким діткам повністю одержати втіху від концерту». «В цьому відношенні треба добре повчитися у таких культурних, передових в Європі людей, як наші визволителі-німці», — пише він. Згадує автор і необхідність у майбутньому перейти на святкування Нового року (Василя) та Водохреща за новим стилем.
Окремий матеріал присвячений українській пісні. Згадуються популярні народні пісні та історії їх створення, а також пишеться про необхідність вивчення традицій та фольклору, щоб пізнати «справжню історію народу».
На четвертій сторінці газети порушується важлива для кожного бориспільця тема — приватне володіння землею. Містянам пояснюють, що, хоч колгоспна форма господарювання не є правильною, а кожен селянин мріє про власну землю, щоб швидше почати на ній працювати, із приватною власністю та розподілом землі доведеться почекати. «Крутий перехід від громадського до поодинокого господарства в умовах війни, в умовах нестачі тягла та машин означав би занепад і без того напівзруйнованого сільського господарства. Перехід від колгоспного до приватного спадкового володіння землею доведеться здійснювати поступово, крок за кроком, доцільно, розумно і терпляче з тим, щоб не підірвати, а навпаки — збільшити продуктивні сили господарства України. (…) Роздати землю — це значить опинитись в небезпеці щодо часткового недосіву землі, це значить забезпечити (і то в неповній мірі) споживчі потреби продуцента, а ігнорувати, таким чином, великі потреби державного значіння, великі потреби вояків, які добивають нашого найлютішого ворога», — говориться в матеріалі.
Об’яви на останній сторінці стосуються організаційних та фінансових питань. Так, Старинське земське господарство запрошує на роботу керуючих філій та їх помічників, ветеринара, коваля та бухгалтерів.
Бориспільська бібліотека закликає містян, що взяли книги, повернути їх.
Бориспільський радіовузол повідомляє про дозвіл військової комендатури на встановлення радіоточок у приватних оселях. Платня: за устаткування — 50 крб, за слухання — 30 крб на квартал. «За самостійне включення радіо громадяни будуть каратися за законами воєнного часу», — попереджає радіовузол.
В Наказі міської управи говориться про те, що деякі громадяни ухиляються від виконання громадських обов’язків, виконують їх несумлінно або з’являються на роботу із запізненням. Віднині штраф за запізнення становитиме 50-100 крб, а неявка за викликом соцького обійдеться у 500 крб.
Фінансовий відділ управи нагадує громадянам, які займаються кустарним промислом або здають свої приміщення в оренду, що вони мають самі нараховувати подоходовий податок (за раніше оприлюдненими тарифами) та вчасно сплачувати його в Сільськогосподарський банк. За ухилення від уплати податку або заняття промислом без дозволу передбачений штраф.
Громадянин Олександр Кутенко, 1923-го року народження, повідомляє про втрату паспорта, а громадянин Грицько Кауш, 1899-го року народження, про втрату і паспорта, і військового квитка.
коментарі