До редакції Вістей звернулися мешканці Бежівки. За їх словами, у місті активізувалися місцеві палії.
«Палять усе підряд: бадилля, бур’яни, сміття. Палять під вечір, палять вночі в ранком. Палять на своїх городах та подвір’ях, але весь дим підіймається в повітря й досягає великої концентрації. Спека, вимушені вікна тримати відкритими і весь сморід тягне в квартири. Нам, жителям багатоповерхівок, подітись нікуди! Зверніть увагу на вулицю Бежівка і прилеглі території, де постійно висить смог. До речі, телефон гарячої лінії виконкому — 0800332112 — недійсний. Будь ласка, допоможіть вирішити цю проблему», — пишуть люди.
Подібні дописи останнім часом все частіше з’являються і у місцевих групах у соцмережах. Постраждалі нарікають на паліїв, палії — на ВУКГ, яке не хоче безкоштовно забирати відходи городництва. Відділ благоустрою традиційно відмовчується, а ВУКГ радить кооперуватися з сусідами — так вивезення бадилля буде вартувати дешевше. Окреме місце в цій ланці займають пожежники та патрульна поліція, які реагують на паліїв, коли отримують виклик. Тема не нова і повторюється з року в рік.
Все, що може зробити в цій ситуації щотижневик — вчергове нагадати про шкідливість спалювання рослинності та відповідальність, яка передбачена за ігнорування заборони. Також до уваги читачів — покрокова інструкція, яка допоможе притягти до відповідальності несвідомих містян та змусити поліцію результативно реагувати на виклики та заяви.
Чому не можна спалювати рослинні відходи
Рослини — це природні фільтри. Вони вбирають в себе купу забруднюючих речовин. Коли ж їх спалюють, все накопичене вивільняється назовні у вбивчих концентраціях.
Під час спалювання листя, трави, гілок, решток і бур’янів разом з димом вивільняються чадний газ, окис азоту, пестициди та радіонукліди. Без доступу кисню із листя чи трави, що тліють, виділяється бензопірен, а з димом у повітря також вивільняються діоксини. Окрім чадного газу, бензопірену та діоксинів в повітря потрапляє велика кількість дрібнодисперстного пилу. Це небезпечні дрібні та гострі часточки без кольору і запаху, що під час дихання потрапляють в легені. До часу їх можна не відчувати, але згодом наслідки можуть бути незворотними — від алергії та астми до серцево-судинних захворювань та онкології. Під час спалювання рослинних відходів у приватному секторі фіксується перевищення допустимих показників пилу у 10-15 разів.
Крім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання листя і сухої трави призводить до знищення екосистеми.
Найбільш дружнім по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя та рослинних рештків є компостування. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук, його можна використовувати для підкореневої підсипки дерев та кущів чи підживлення грунту.
Яка відповідальність?
Чинне законодавство забороняє спалювання листя, сухої трави, решток та передбачає за вчинені правопорушення адміністративну та подекуди кримінальну відповідальність.
Так, відповідно до статті 77 Кодексу України про адміністративні правопорушення за самовільне спалювання рослинних решток на громадян накладається штраф у сумі від 3 060 до 6 120 грн; за порушення вимог пожежної безпеки в лісах — від 1 530 до 4 590 грн; за знищення або пошкодження лісу вогнем — від 4 590 до 15 300 грн.
У разі ж завдання природі великого збитку передбачена і кримінальна відповідальність.
Так, згідно зі статтею 245 Кримінального кодексу України, знищення або пошкодження вогнем лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення караються штрафом від 5 400 до 9 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.
Зауважимо, що під час дії воєнного стану в Україні спалювання сухостою може бути прирівняне до диверсій. Адже в березні 2023 року Рада внесла зміни до Кримінального кодексу, якими посилила відповідальність за злочини проти основ нацбезпеки в умовах воєнного стану. Таким чином у статті 113 «Диверсія» до переліку злочинів додали навмисні підпали, зокрема сухої рослинності.
Що робити, якщо сусід палить бадилля або листя
- Якщо із сусідської ділянки йде дим і вам немає чим дихати, перш за все попросіть його загасити багаття. Поясніть йому, чому не можна спалювати рослинні відходи, які за це передбачені штрафи.
- Якщо «лікбез» не допоміг, і сусід ігнорує ваші зауваження або, ще гірше, починає лаятися та погрожувати вам, дійте наступним чином.
- Наберіть 102 та викличте поліцію. Не забудьте при цьому зняти праповорушення на відео чи зробити фото. Адже поки поліція приїде, багаття вже може догоріти, а дим вивітритися. Тому ваші фото та відео стануть доказами.
- Напишіть офіційну письмову заяву про те, що вами зафіксовано правопорушення у вигляді спалення рослинності. Якщо це сусід, якого ви знаєте, вкажіть його дані (прізвище, ім’я, по батькові). Якщо знаєте лише адресу, вкажіть її. У заяві не забудьте написати, що маєте фото та відео докази правопорушення, і ви готові надати їх за потребою. Додайте свій номер телефону, для того щоб з вами міг зв’язатися дільничний. Навіть якщо правопорушник не відчинить двері патрульним, заява буде передана дільничному, який має відреагувати на неї. Офіційна заява — запорука того, що порушника притягнуть до відповідальності.
- Якщо на вашу заяву до поліції ви згодом отримаєте відповідь, що «бесіду провести не змогли, бо порушника не було вдома», напишіть скаргу про бездіяльність на ім’я керівництва поліції.
- Коли ж і це не допоможе, а склавши руки ви сидіти не хочете — пишіть заяву в прокуратуру. Якщо дільничний побачить, що заявник налаштований довести справу до кінця, то він навряд чи буде ухилятися від виконання своїх прямих обов’язків.
коментарі