Після децентралізації, яка відбулася в Україні, у громадах зникли сільські ради та сільські голови. Натомість внаслідок реорганізації при міській раді утворені старостинські округа та введено посаду старост. Навіщо громадам старости, які їх повноваження та функції — саме ці та інші питання «Вісті» адресували секретарю Бориспільської міської ради Владиславу Байчасу та заступнику міського голови Тамарі Матяш.
Наслідки децентралізації
«Якщо порівнювати старостат та колишню сільську раду, між ними колосальна різниця. При колишніх сільських радах були рахунки, доходи, підприємці, які були прямими платниками податків у сільську раду, депутатські корпуси, які були при сільських радах та розпоряджалися коштами громади. Це була маленька держава. Коли відбулася децентралізація, ця маленька держава зруйнувалася. Фактично вона перебазувалася до міської ради, — розпочав розмову секретар Бориспільської міської ради Владислав Байчас. — Всі функції сільської ради виконує міська рада. Тобто фінанси села йдуть до бюджету територіальної громади. Служби, управління та комунальні працівники, які мають проводити ті чи інші роботи у старостаті, наразі всі працюють на рівні міської ради. Відповідальність та роботи у старостатах теж формуються у міській раді».
«Варто розібратися, хто такі старости. Староста — це представник міської ради, який забезпечує комунікацію з населенням у тих чи інших питаннях. Це звичайні посадові особи місцевого самоврядування на рівні спеціаліста. Фактично це адміністратори ЦНАПу, — розповіла заступник міського голови Тамара Матяш. — Староста також виступає комунікатором між громадою села та міською радою.
Слід розуміти, що у кожному старостаті є працівники і управління освіти і науки, і культури, і молоді та спорту, і ЖКГ, і управління соціальної та ветеранської політики та інші — тобто всі потреби сіл вирішуються на рівні міста.
Так, управління освіти і науки контролюють роботу своїх закладів на території старостату, ЖКГ займається благоустроєм території старостату тощо.
Хочу зазначити, на сьогодні наші старости поклали на себе частину питань з благоустрою територій, які колись були у сільського голови. Хоча вони не повинні були цього робити. Треба віддати їм належне, абсолютно всі наші старости комунікують з сільгосппідприємствами. Адже так історично склалося в минулих сільських радах, що сільгосппідприємства та місцеві фермери — це ті, на кого завжди опиралося село, це ті, до кого йшли за допомогою. Це саме відбувається і сьогодні.
Розуміючи, що потрібно займатися благоустроєм, старости за власною ініціативою звертаються у селі до великих сільгосппідприємств, а ті допомагають старості і фактично допомагають міській раді (за що ми їм безмежно вдячні) у здійсненні благоустрою території старостату. Староста виступає у цьому випадку комунікатором.
У кожному селі є ця комунікація між старостою та фермерськими господарствами, які допомагають громаді із благоустроєм. Хоча, звичайно, основні задачі по благоустрою покладено на ВУКГ і на території старостату працює техніка та спеціалісти цього підприємства.
Для зручності у штаті ВУКГ є працівники, які проживають на території старостату та саме там виконують свої функції. В деякій мірі ними керує староста, коли бачить на місці потребу у виконанні певних робіт. І це полегшує роботу керівника ВУКГ. Староста, по суті, є помічником директора КП «ВУКГ» в управлінні людським ресурсом, тобто працівниками, що обслуговують старостинський округ.
У стандартному звіті про виконану роботу у старости не так багато обов’язків: він повинен доповісти, скільки отримав заяв від мешканців громади, скільки заяв зареєстровано, скільки людей прийшло на прийом, і все.
Також зауважу, видатків на благоустрій у старост немає. Бюджету немає. Підлеглих немає. Фактично це особа, яка має чути та бачити населення, яке проживає у старостаті, чути їхні проблеми й потреби та озвучувати їх на рівні міської ради, щоб управління і служби міської ради оперативно виконали свою роботу у старостаті. Тобто сьогодні основна задача старост — це комунікація і оперативне реагування на потреби, які виникають у мешканців старостату».
Староста — це не сільський голова
«Фактично старости мають щоденно проводити прийом громадян, але, як правило, люди за звичкою йдуть вирішувати свої питання у середу, бо колись, до децентралізації, це був прийомний день у сільських радах. До того ж у нас по селах є серед тижня дні ярмаркової торгівлі й зазвичай саме у ці дні мешканці частіше всього й звертаються до старости та йдуть до нього на прийом, — розповів Владислав Байчас. — Якщо є проблема у вирішенні тієї чи іншої проблеми, старости мають під’їхати із заявою мешканців до міської ради, щоб пришвидшити її вирішення з управлінням, до сфери якого відноситься проблема, що виникла. Адже лише в управління є гроші та ресурси, зокрема й людський ресурс, щоб вирішити ту проблему, яка прийшла до нас із старостату.
Сьогодні люди по старій звичці сприймають старосту як сільського голову та йдуть до нього й просять виділити кошти, зробити дорогу — на жаль, на сьогодні таких повноважень у старости немає. Проте він зобов’язаний висвітлити будь-яку проблему старостату у міській раді, щоб вона вирішилася відповідними службами».
Як обирали старост
«Хочу повернутися у розмові до того часу, коли відбулися децентралізація та приєднання сіл до територіальної громади. На той момент ніхто не розумів, хто такий староста. Але враховуючи ту ситуацію, що староста — це та особа, яка має бути авторитетна серед мешканців сіл, це особа, до якої можуть звернутися в селі люди із своєю проблемою і вона буде одразу відома у міській раді, нами було прийняте рішення промоніторити ситуацію по кожній колишній сільській раді, — розповідає Владислав Байчас. — І ми приїхали в кожне село й провели збори кожного старостату, де провели опитування, кого люди бачать старостою.
Уточню, посада старости не виборна, її призначає міський голова, погодивши на сесії міської ради. Проте нам було важливо почути думку громади. Тому призначення всіх старост відбулося після того, як була почута думка мешканців сіл. Були загальні збори, на яких люди пропонували себе на посаду старости. Їх вносили в так званий бюлетень, де були зазначені всі кандидатури, та проводилося голосування, за результатами якого було розуміння, кого громада має бажання бачити на цій посаді.
Наприклад, у Іванкові було сім кандидатур. На зборах громади рахувалися голоси, за кого більше всього проголосувала громада і він може представляти інтереси села як староста і допомагати реалізовувати громаді її права при міській раді. В Іванкові на зборах обраний був Олександр Кириченко.
У Любарцях мешканці обрали колишнього сільського голову Володимира Сидоренка. Рогозівський старостат — Тетяна Скрипка та колишній сільський голова Іван Овсієнко були двома кандидатами. За голосами перемогла Тетяна Скрипка.
По Глибоцькому старостату Олександр Сивець на попередніх виборах сільського голови мав третє місце в рейтингу. Цього разу він виявив бажання стати старостою та переміг серед односельців. Крім нього на посаду претендував колишній сільський голова Олександр Дмитрук, ще були активісти. У Сеньківці Людмила Волкова до цього працювала у сільській раді, де була в.о. голови. Вона й стала старостою. Найзапекліша ситуація з претендентами була у Кучакові, де найбільшу кількість голосів мешканці віддали Володимиру Дегтярю.
У нас не було жодної громади, де по опитувальних листках пройшла одна кандидатура, а міський голова Володимир Борисенко не запропонував їй стати старостою. У всіх громадах призначено того, хто перемагав в опитуванні».
Підпорядкування старост
«У нас старости підпорядковуються всім заступникам міського голови. Адже у кожній громаді виникають питання з усіх напрямків, і з управління культури, і з освіти й науки, й ЖКГ, й охорони здоров’я та ін. Але комунікацією зі старостами займаюся я, — розповідає Тамара Матяш. — Якщо, наприклад, у Рогозові є потреба встановити на кладовищі паркан, я комунікую старосту з заступником міського голови, у якого у підпорядкуванні знаходиться ЖКГ, а саме з Дмитром Гопанчуком та начальником управління ЖКГ Вячеславом Толкачем, щоб вони могли запланувати та провести потрібні в селі роботи. Якщо виникають питання в роботі навчальних закладів, моя задача скомунікувати старосту з заступником міського голови Людмилою Бистрою та начальником управління освіти і науки Катериною Шабан. І так по будь-якому питанню».
Термін повноважень старост
«Старости затверджуються на сесії міської ради на термін повноважень діючого міського голови. Вони обираються на термін повноважень міського голови, оскільки це його запропоновані кандидатури. Якщо голова вважає за необхідне змінити старосту, це можна зробити шляхом подання нової кандидатури. Але поки він знаходиться у лавах ЗСУ, цього ніхто не має права зробити, — розповідає Владислав Байчас. — Наприклад, у нас склалася ситуація, коли староста Глибоцького старостату був мобілізований до ЗСУ. Але в Законі про місцеве самоврядування про мобілізацію не йдеться. На період мобілізації міський голова міг би призначити іншу людину та надати їй відповідні повноваження. Проте оскільки наш голова теж служить, ми опинилися з Глибоцьким старостатом практично в колапсі. Бо староста мобілізований, старосту призначити не можна, і немає міського голови, який мав би запропонувати свою кандидатуру. У секретаря міської ради таких повноважень немає. Тобто фактично особи, яка по закону має подати кандидатуру старости, немає. Тому нами було прийняте рішення покласти виконання обов’язків на ту особу, яка вже працює у виконавчому комітеті та є мешканцем даної громади. Це була Марина Бедій, яка працювала і працює у відділі надзвичайних ситуацій. На неї були покладені повноваження старости. І незважаючи на велику відповідальність, вона погодилася.
І до того часу, поки Олександр Сивець не демобілізувався, вона добросовісно та відповідально виконувала обов’язки старости. Завдяки їй старостат працював повноцінно, бо була особа, яка була комунікатором між населенням та міською радою.
Уточню: вона не була виконуючим обов’язки, на неї поклали обов’язки старости. При цьому вона призупинила свою діяльність у відділі надзвичайних ситуацій, де працювала до цього.
Зауважу, законодавчо ті, хто приймав участь у конкурсі на посаду старост та не пройшли, не могли претендувати на цю посаду під час мобілізації старости, оскільки не мали трудових відносин з виконкомом, а були пересічними громадянами».
Звіт старости та інспектування його роботи
«Якщо говорити про звіти старост і взяти посадові обов’язки старости, крім інформації про те, скільки надійшло звернень по земельних питаннях, скільки –— по соціальних, скільки відбулося виїзних прийомів та подібне — іншої інформації у звіті старости начебто й не повинно бути. Але ми прийняли рішення, що незважаючи на те, що робота наших управлінь виконавчого комітету представлена у кожному старостаті, проінспектуємо й те, як за сприяння та комунікацій старости із комунальними підприємствами, управліннями виконавчого комітету проводилась та чи інша робота у кожному старостаті, — розповідає Тамара Матяш. — У звіті буде акцент на ті повноваження, які мають бути у старости як працівника ЦНАПу, а додатково — його успіхи як комунікатора між громадою та виконавчим комітетом. Особливу увагу звернемо на благоустрій сіл, який відбувся завдяки сприянню старост.
Наприклад, ми вже проінспектували Кучаківський старостат. У нас до цього дуже багато питань по культурі було, оскільки Сеньківка та Кучаків — це два старостати, де багато сіл. Тобто територіально дуже розгалужені старостати. Якщо говоримо про невеличке село Сулимівку, то у ньому є бібліотека, клуб. Звичайно, розуміючи, що село невелике, нам важливо було побачити, як ті заклади працюють. І ми були дуже приємно здивовані, коли приїхали у Сулимівку і побачили наших працівників та жінок поважного віку, які плетуть сітки для ЗСУ у приміщенні клубу, який опалюється грубою. А бібліотека — це охайно побілене приміщення, прикрашене рушниками. Це дуже приємно вразило, — розповідає Тамара Матяш. — Чому все це варто інспектувати час від часу, а не полишати все на плечах управління культури? Тому що через війну культура фінансується по остаточному принципу, тому у громадах може виникати багато нагальних потреб у цьому напрямку. Фактично у невеличких селах установи управління культури існують завдяки їхнім працівникам. У кожному клубі у селах вони роблять якісно свою роботу. Працюють і хори. І працівники закладів культури волонтерять, пиріжки військовим печуть, і сітки плетуть, безпосередньо співпрацюють з військовими частинами.
Одна справа, коли управління культури особисто перевіряє роботу у старостинських округах. І ми отримували доволі гарні відгуки про роботу. А інша справа на власні очі все це побачити. Адже є моменти, де ми можемо втрутитися та в якійсь мірі допомогти.
Наприклад, елементарне: була потреба замінити стільці, і ми це зробили. До того ж, людям на місці важливо знати, що керівництво громади приїхало саме до них, щоб пересвідчитися, як вони живуть, які мають потреби, які невирішені проблеми. Саме для цього ми плануємо відвідати всі старостати.
Також під час візиту ми оглянули роботу школи, садочка — абсолютно всі комунальні заклади відвідали».
Бюджет сіл
«Взагалі не існує поняття бюджет старостату. Є одна Бориспільська об’єднана територіальна громада, до якої входить місто Бориспіль та села. І бюджет один на всіх. Рахунки і платники податків, які є в кожному старостаті — це все платники податків до єдиного бюджету Бориспільської ОТГ.
На сьогодні немає, як раніше, поняття дотаційних сіл, оскільки маємо один бюджет на всю громаду. Всі платники податків сплачують податки на єдині рахунки, які відкрито на Бориспільську територіальну громаду. Гроші всі акумулюються тут, розподіл відбувається нашим депутатським корпусом. Якщо є потреба зробити якийсь об’єкт в тому чи іншому старостаті, наші управління, навіть не староста, а саме управління, наприклад ЖКГ, чи освіти і науки, тобто будь-яке, знаючи, що у них у старостатах є їхні заклади, подають потребу на те, щоб забезпечити роботу цих закладів тими чи іншими матеріалами. Приміром, здійснення благоустрою по селах контролює управління ЖКГ чи УКБ, якщо йдеться про велике будівництво, так як це було в Іванкові під час будівництва укриття.
У бюджетному кодексі немає поняття бюджет старостату, обліку такого теж не ведеться, бо маємо загальний бюджет Бориспільської ОТГ», — розповідає Владислав Байчас.
Які спеціалісти працюють у старостаті
«Ми на початковій стадії децентралізації мали велику дилему, яких спеціалістів потрібно залишити в старостаті, щоб мешканці сіл мали можливість не їхати, скажімо, із Сулимівки чи Городища до Борисполя та не відчували дискомфорту, перебуваючи у чергах у різноманітних закладах. Нами тоді ще було прийняте рішення, що при старостатах залишаємо фахівців нашого виконавчого комітету, які працюють абсолютно у різних структурах, у різних службах. Хтось у реєстраційній службі (це колишні секретарі сільських рад). Тому мешканцям сіл не потрібно їхати до Борисполя, адже в селі є працівник ЦНАПу і староста, який фактично теж є таким адміністратором — саме вони мають забрати у мешканця заяву та надати консультацію, тобто людина отримує послугу на місці. Також в старостатах працює землевпорядник, який знаходиться у підпорядкуванні земельних ресурсів. Тобто він працівник земельних ресурсів, який працює в старостаті.
У кожному старостаті від служби у справах дітей та сім’ї працюють їхні спеціалісти, тому що бувають питання по вилученню дітей, питання опіки та піклування.
Також ми до цього залишили спеціаліста із соціальних питань. Але зараз в 2025 році такого спеціаліста скорочено, тому що соціальні пільги, субсидії, вже нараховуються автоматично, тому немає потреби у такому працівнику в старостаті. Тепер спеціалісти управління соцзахисту та ветеранської політики з Борисполя двічі на тиждень за потреби приїздять до села та консультують мешканців із нагальних питань», — розповідає Тамара Матяш.
Як отримати матеріальну допомогу у селі
«Якщо людині потрібна матеріальна допомога, вона звертається до старости, який виступає комунікатором з депутатом по округу. Після цього беруть акт обстеження, староста консультує, які документи потрібно надати для матеріальної допомоги, готують пакет документів, старости самостійно цю заяву реєструють, привозять до Борисполя і вона потрапляє в роботу, — розповідає Тамара Матяш. — Щоб отримати індивідуальну матеріальну допомогу, виділялися кошти через програму «Турбота» через управління соціального захисту та ветеранської політики. Воно опрацьовує заяви про матеріальну допомогу, але з урахуванням депутатського округу. Адже кожен депутат може виписати певну суму мешканцям громади як матеріальну допомогу соціально незахищеним верствам населення або людям, які опинилися у складних життєвих обставинах згідно положення, яке затверджене виконавчим комітетом.
Сума складає 43 тис. грн на місяць в межах округу. І ці видатки йдуть через управління соціальної та ветеранської політики.
До повномасштабного вторгнення кожен депутат мав право щороку на один мільйон гривень здійснити роботи на пріоритетних об’єктах благоустрою. Наприклад, зробити асфальтування доріг, тротуарні доріжки, дитячі майданчики, вуличне освітлення округу та ін. В той мільйон не входила особиста матеріальна допомога людині. На сьогодні, в умовах війни, депутатського мільйону немає. Не входило сюди також питання додаткового фінансування шкіл, садочків».
Проблеми старостатів
«Сьогодні в державі триває впровадження медичної реформи, згідно з якою заклад охорони здоров’я укладає договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій з Національною службою здоров’я України. ФАПи (фельдшерсько-акушерські пункти) входять до структури первинної медико-соціальної допомоги — центру ПМСД. ФАПи, які в нас є, не відповідають державним будівельним нормам. Зараз, щоб укласти договір з НСЗУ, повинні бути витримані жорсткі умови. ФАПи не пристосовані до тих умов контрактування з НСЗУ.
Фактично ми повинні були їх закрити через відсутність їх у медичній реформі, проте ми не можемо це зробити. Адже постає проблема, наприклад, коли в Кучаківському старостаті 5 сіл і залишити лише медамбулаторію в одному селі, це доволі проблематично. Тому ті ФАПи, які раніше працювали при колишній системі охорони здоров’я, і сьогодні у нас працюють як пункти здоров’я.
Медична сфера в старостинський округах наразі має чимало проблем.
Серед основних закритих — ремонт даху в Кучакові в ФАПі, який наразі завершується. А от проблемою було та є те, що ми фінансуємо первинку лише на комунальні послуги і можемо впливати дистанційно на загальну організацію роботи в первинці. Якщо є скарги на роботу лікарів у селах, ми їх отримуємо та намагаємося реагувати.
Лікар в селі має авто, їздить між населеними пунктами, обслуговуючи населення. І ми готові фінансувати такі моменти, оскільки це краще, аніж мешканцю Сулимівки самостійно добиратися до амбулаторії у Борисполі, щоб отримати медичні послуги», — розповідає Тамара Матяш.
«У нас була проблема у Кучакові з підвозом учнів до школи. Проте ми отримали два автобуси з Чехії, один передали для Кучаківського старостату. Тому одну проблему вирішили, — розповідає Владислав Байчас. — Автобусне сполучення — це доволі болюче питання для деяких сіл. Приміські маршрути всі мають дозволи від Київської обласної адміністрації і ми на це не впливаємо. З Іванковом немає проблем зі сполученням, з Глибоким теж. Є проблема з Горобіївкою та Сеньківкою. Тому ми намагаємося втручатися в цю ситуацію і просимо перевізника не знімати та не коригувати ці маршрути, бо частина дітей їздить на навчання в школи до Борисполя та багато мешканців працюють не в селі, а в Борисполі чи інших громадах.
Якщо говорити про всі села, то ми намагаємося почути проблему кожного села, якою б ця проблема не була, великою чи незначною, та по можливості вирішити її».
Рекреаційні зони й озера
«Рекреаційні зони й озера є в кожному нашому старостаті. До війни ми розглядали варіанти їх розчищення, але під час війни таких фінансових можливостей майже немає. Лише почистили одне озеро у Глибокому за рахунок екологічного податку, який сплачувався Еко-Сервісом, підприємством, яке займається сміттєзвалищем і територіально знаходиться в межах села Глибокого. І зараз управління ЖКГ активно проводить благоустрій коло озера, оскільки воно знаходиться в центрі села.
Дуже велика потреба є у Іванкові, там теж велике озеро. Але це проєкти майбутнього, вони не на часі. В Іванкові лише після закінчення війни зможемо зайнятися облаштуванням озера. В Сулимівці маємо парк, там більш-менш порядок. І озеро у доволі пристойному вигляді.
В Рогозові в нас є озеро коло церкви, яке раніше розчищалося колишнім сільським головою, воно не запущене. Проте, вважаю, в кожному селі є над чим працювати щодо очищення озер та благоустрою території навколо них. Ми тримаємо це на контролі, але з початком війни, на жаль, є більш нагальні потреби.
Кожний старостат намагається мати невеличкий парк для відпочинку. Велику роботу зробила в цьому напрямку у Рогозові староста. Також зараз облаштовуємо зелену зону в Глибокому.
Наразі коштами КП «ВУКГ» та благодійників купуються всі дерева у старостатах, які висаджуються для озеленення», — розповіла Тамара Матяш.
Зарплата старост
«Старости — це практично звичайні спеціалісти виконавчого комітету, які мають назву посади «староста округу». Оклад старости становить 18141 грн. Також вони мають надбавку за вислугу років (це ті, хто працював до цього сільським головою). Крім того, є преміювання старост у розмірі від 50 до 80 відсотків. Тому в середньому зарплата старости складає понад 30 тис. грн, — розповідає Тамара Матяш. — Оскільки вони посадові особи місцевого самоврядування, мають відпустку та матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі середньомісячної зарплати. Крім того, мають право раз на рік взяти середньомісячну зарплату, яка називається соціально-побутова матеріальна допомога. 14 зарплат ми плануємо у бюджеті в усіх закладах, як у виконкомі, так і в освітніх, спортивних та інших. Підхід до всіх однаковий».
Резюме
«Староста — це особа, у підпорядкуванні якої немає людей, немає бюджету. Вона представляє інтереси міського голови і виконавчого комітету в старостаті та комунікує з усіма службами та мешканцями громади щодо вирішення проблем старостату.
В своїх можливостях старости обмежені. Проте вони зуміли об’єднати навколо себе для благодійної допомоги громаді підприємства, які працюють на території сіл. У старостатах знаходяться сільгосппідприємства, які допомагають селам благодійно. Хочемо подякувати всім керівникам сільгосппідприємств, фермерам, благодійникам, всім небайдужим мешканцям — всі вони протягом року безвідмовно допомагають чим можуть.
І парки саджають, і благоустрій проводять з благодійниками — тобто старости створюють умови для комфортного проживання.
З власної ініціативи старости можуть зі своїм депутатом округу ініціювати якийсь проєкт чи об’єкт, який потрібно зробити на території старостату. А от виділяться на це гроші чи ні — вирішує депутатський корпус на сесії міської ради.
На сьогодні у міської влади немає претензій до жодного старости, а лише подяка за їх відповідальну роботу в старостатах. Вони залучають до вирішення проблем сіл небайдужих громадян, фермерів, активно приймають участь у житті громади, щоб у селі було красиво, комфортно, був благоустрій. Питання щодо звітування старост Бориспільської міської територіальної громади планується розглянути на черговій сесії міської ради.
Сільські старостати — це територія Бориспільської ОТГ. Фактично це міська територія, але із сільським населенням. Вони приєднані до міста. Звичайно, сфера відповідальності абсолютно за всі процеси, які відбуваються в старостаті, лежить на виконавчому комітеті Бориспільської міської ради та на керівниках усіх управлінь, які є працівниками виконавчого комітету.
Те, що відбувається в старостатах і в місті — це загальна робота всього виконавчого комітету. І оцінювати її можна лише комплексно», — резюмував Владислав Байчас.
коментарі