Усміхнений юнак у військовій формі — фото на меморіальній дошці, яке відтепер зустрічатиме і проводжатиме поглядом мешканців житлового комплексу «Лелека». Йому назавжди залишилося 25…
Ярослав Яроцький: життя — як мить
Ярослав разом із батьками проживав у ЖК «Лелека». Його батько, військовослужбовець, свого часу отримав там жило як службове, у одній із новозбудованих багатоповерхівок житлового комплексу.
Юнак після закінчення Бориспільської загальноосвітньої школи №8 (нині Бориспільський ліцей «Основа»), вступив до Національної академії внутрішніх справ України, обравши спеціальність експерта-криміналіста. Трудову діяльність молодий офіцер розпочав у Бориспільському районному управлінні поліції.
Коли почалося повномасштабне вторгнення агресора, Ярослав перебував за кордоном, однак без вагань прийняв рішення повернутися додому і стати на захист своєї родини та своєї держави. Так само, як це зробив його батько — військовий, ветеран війни, учасник бойових дій в зоні АТО/ООС, який з перших днів повномасштабного вторгнення повернувся до військової служби.
У вересні 2023 року Ярослав добровільно прийшов до військкомату та приєднався лав Збройних Сил України. Посилене навчання, бойове злагодження, а далі — пекельна Луганщина. Воював у складі 25-ї окремої повітряно-десантної Січеславської бригади.
Старший лейтенант поліції, солдат, стрілець-номер обслуги парашутно-десантної роти парашутно-десантного батальйону 25-річний Ярослав Яроцький загинув у бою на Луганщині 14 листопада 2023 року, виводячи поранених побратимів із поля бою.
Ярослав нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня — посмертно…
Дякуємо за сина
До церемонії відкриття меморіальної дошки Ярославу Яроцькому долучилися не лише мешканці ЖК «Лелека». Тут були його однокласники разом із класним керівником Валентиною Овсієнко, представники академії МВС — полковник В’ячеслав Бірюков, який прибув разом із курсантами, колеги по службі з Бориспільського районного управління поліції на чолі з начальником Бориспільського районного управління поліції Тарасом Кравчуком. У їх словах звучав невимовний біль за людиною, яка залишила по собі стільки теплих спогадів, і гордість за те, що життя подарувало їм зустріч із цією людиною. Добрий, завжди готовий допомогти, щирий друг, надійний колега, відданий патріот… Таких як він — небагато, тому такі втрати особливо болючі. «Важко підібрати слова, щоб якось розрадити, підтримати рідних. Біль втрати залишиться назавжди. Ми маємо пам’ятати Ярослава, і в пам’ять про нього ми маємо підтримувати один одного та розвивати в нових поколіннях українців та наших правоохоронців розуміння того, що Ярослав, так само як і інші хлопці, віддав своє життя недаремно», — зазначив керівник районного управління поліції Тарас Кравчук.
Батьки Ярослава — мати Ганна Павлівна та батько Василь Ярославович — стояли, ледь стримуючи сльози. Сказати про свою дитину хоч кілька слів вони вже не мали сил.
Вічна пам’ять…
Меморіальна дошка розміщена саме на стіні кімнати, у якій жив Ярослав.
Ініціативу так вшанувати пам’ять про сусіда висунула одна із співвласників ОСББ ЖК «Лелека» Тетяна Ільєнко. Вона повідомила «Вістям», що цю ідею мешканці одностайно підтримали на загальних зборах. Близько місяця пішло на підготовку необхідного пакету документів.
Кошти на виготовлення меморіальної дошки виділила директор будівельної компанії ТОВ «ЗЛАТ ГРАД-БУД» Світлана Танцюра. Встановив її один із сусідів героя В’ячеслав Горобець.
Освячення меморіальної дошки здійснив військовий капелан Михайло. У своєму слові він нагадав, що захисникам, які приєдналися до Небесного воїнства, дуже потрібні наші молитви і наша пам’ять про них.
Церемонія відкриття меморіальної дошки відбувалася у п’ятницю, 23 травня. Для більшості це був робочий день. Але люди, повертаючись додому, приносили квіти до тепер уже пам’ятного місця, висловлюючи шану загиблому герою.
коментарі