Бориспільський районний нотаріальний округ
Ткач Анна Володимирівна, Нотаріус
м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 71а/1, офіс 203
тел.: 063-756-15-25; 067-709-38-02
Для прийняття спадщини в Україні необхідно звернутися до державного або приватного нотаріуса. Про основні моменти оформлення спадщини «Вістям» розповіла нотаріус Анна Ткач.
— Анно Володимирівно, почнемо із самого елементарного: що таке спадщина?
— Спадщина — це сукупність майнових прав та обов'язків, активів і пасивів, що належали фізичній особі на момент її смерті та переходять до інших осіб, тобто до спадкоємців, за законом або заповітом.
— Що включає в себе спадщина?
— Спадщина включає майно, кошти, авторські права, а також борги, проте не охоплює права, нерозривно пов'язані з особою, наприклад, аліменти чи особисті немайнові права.
— Чи є якась черговість успадкування?
— Беззаперечно, при спадкуванні за законом майно переходить до зазначених в законі спадкоємців відповідно до встановленої черговості, тобто точно визначеного кола осіб, котрі спадкують одночасно. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування в разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття. Про це чітко зазначено у статті 1258 Цивільного кодексу України (далі — ЦК).
— Чи може змінюватися черговість успадкування?
— Так, стаття 1259 ЦК надає право спадкоємцям за законом після відкриття спадщини змінювати за взаємною згодою (договором) встановлену ЦК черговість спадкування.
— Що для цього потрібно?
— Такий договір має бути нотаріально посвідчений. Він не може порушувати прав спадкоємця, який не бере в ньому участі, а також спадкоємця, що має право на обов'язкову частку (стаття 1241 ЦК).
— Чи існує примусова зміна черговості спадкування?
— Зміна черговості може здійснюватися не лише добровільно, але й за рішенням суду. За позовом особи, що є спадкоємцем наступної черги, суд може визнати за нею право на спадкування разом зі спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, якщо буде встановлено, що протягом тривалого часу вона опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
— Розкажіть, хто в першу чергу має право на успадкування?
— В першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК).
— Що є доказом родинних відносин при успадкуванні?
— Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів РАЦС; копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин тощо.
— Хто ще може бути спадкоємцем?
— У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (стаття 1262 ЦК).
У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця (стаття 1263 ЦК).
Третя черга спадкоємців спадкує за відсутності перших двох черг, або якщо всі спадкоємці попередніх черг відмовилися від спадщини, не прийняли спадщину, усунені від права на спадкування.
У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини (стаття 1264 ЦК).
— Чи повинна у останньому випадку особа якось доводити, що проживала однією сім’єю у громадянському шлюбі?
— Особа, яка претендує на спадщину, має довести, що проживала зі спадкодавцем однією сім'єю (мала спільне господарство, витрати тощо), і що таке проживання тривало не менше 5 років до часу відкриття спадщини. Це можуть бути свідчення сусідів чи інших членів сім'ї; документи, які підтверджують спільне проживання та спільні витрати тощо.
Такі спадкоємці в рамках, передбачених законом, можуть отримати спадщину лише в разі відсутності дітей у померлого, а також відсутності у нього батьків, сестер, рідних братів, бабусь і дідусів та інших зазначених у законі родичів. Але при цьому в статті 74 Сімейного кодексу України вказується, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю (шлюб не зареєстрований), то все майно, набуте за час такого проживання, переходить в розряд спільної власності, тому у разі звернення до суду з позовною заявою необхідно встановлювати факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем і визнання майна як спільної сумісної власності подружжя.
— Хто ще може бути спадкоємцем?
— У п'яту чергу спадкують інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно (двоюрідні внуки, двоюрідні племінники, двоюрідний дід та баба тощо). При цьому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів більш далекого ступеня споріднення.
Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що відділяють родича від спадкодавця, не рахуючи народження самого спадкодавця (стаття 1265 ЦК).
Родинні відносини мають підтверджуватися відповідними документами, а в разі неможливості подання таких документів факт родинних відносин встановлюється у судовому порядку.
— Чи діє черговість, якщо складено заповіт?
— Якщо померлий залишив заповіт, майно розподіляється згідно з його бажанням, яке він зазначив у цьому документі.
— Які строки прийняття спадщини?
— Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
— Що ще важливо знати під час успадкування?
— Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК, він не заявив про відмову від неї.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
— Що потрібно робити спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини?
— Відповідно до статті 1272 ЦК є два способи дій спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, реалізувати свої права. По-перше, за згодою усіх спадкоємців, що прийняли спадщину, він може подати заяву про прийняття спадщини.
Згода оформлюється спільною заявою спадкоємців нотаріусу, причому підписи спадкоємців повинні бути засвідчені нотаріально. Не виключається подання (надіслання) заяви про надання згоди кожним зі спадкоємців окремо. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або — в сільських населених пунктах — уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
По-друге, він може подати заяву про прийняття спадщини на підставі рішення суду про визначення додаткового строку для прийняття заяви про прийняття спадщини.
Поновлення строку для прийняття спадщини можливе за наявності поважних причин, які перешкоджали спадкоємцю вчинити дії для прийняття спадщини у встановлений строк.
— Які причини пропуску строку вважаються поважними?
— Якщо спадкоємець був тривалий час хворим, це може бути визнано поважною причиною для пропуску строку. Перебування за кордоном тривалий термін також може перешкодити прийняттю спадщини вчасно. Тривалі відрядження, що унеможливлювали особисте звернення до нотаріуса. Якщо спадкоємець перебував на строковій службі, це може бути визнано поважною причиною. Якщо спадкоємець не знав про наявність заповіту, це може бути поважною причиною для пропуску строку. До поважних причин можуть відноситися і фізична неспроможність вчинити дії, пов'язані з прийняттям спадщини, наприклад, позбавлення волі або обмеження в пересуванні, обставини військового часу, які перешкоджали спадкоємцю здійснити своє право на прийняття спадщини.
— Що таке спадкування за правом представлення?
— Це такий порядок набуття права на спадкування за законом, при якому спадкоємці п’ятої черги включаються до складу першої, другої чи третьої черги замість спадкоємця внаслідок того, що він помер до відкриття спадщини.
Наприклад, внук або внучка спадкодавця не набувають за загальним правилом права на спадкування за законом за першою чергою спадкування. Проте, якщо син або дочка померли раніше спадкодавця, то внук або внучка, як спадкоємці п’ятої черги, набувають за допомогою права представлення право на спадкування за законом в першу чергу замість свого батька або матері. Слід акцентувати увагу на тому, що набуття права на спадкування в першу чергу за допомогою права представлення внуком або внучкою зберігає цей статус і для їх нащадків, тобто правнуків спадкодавця.
— Чи існує встановлений законом перехід права на прийняття частки у спадщині?
— Так. Така процедура має назву спадкова трансмісія — це встановлений законом перехід права на прийняття частки у спадщині, яка належала померлому після відкриття спадщини спадкоємцю, що не встиг її прийняти (трансмітенту), до його спадкоємців (трансмісарів) згідно статті 1276 ЦК.
Якщо спадкоємець за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців. Нездійснення права на прийняття спадщини в порядку спадкової трансмісії у встановлений строк прирівнюється до неприйняття спадщини із відповідними наслідками, встановленими законом.
— Які є основні кроки оформлення спадщини?
— Перший крок — це відкриття спадщини. Вона відкривається за місцем останнього проживання спадкодавця або за місцем знаходження основної частини його майна. Дата відкриття спадщини — це дата смерті спадкодавця.
Другий крок — подання заяви про прийняття спадщини. Спадкоємці повинні подати заяву про прийняття спадщини протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини. Заява подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.
Третій крок — збір необхідних документів. Щоб оформити спадщину, потрібно надати нотаріусу документи, які підтверджують особу спадкоємця, родинний зв’язок зі спадкодавцем (за відсутності заповіту), а також документи на майно, що входить до спадщини.
Четвертий крок — оформлення спадкових прав. Після закінчення 6-місячного терміну нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину. Це свідоцтво є підтвердженням прав на спадкове майно, після чого його можна перереєструвати на себе.
коментарі