19 серпня у Борисполі за участі Першої Леді України Олени Зеленської, Міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України Дениса Улютіна, представників Київської обласної військової адміністрації, секретаря Бориспільської міської ради Владислава Байчаса, представників Державної служби України у справах дітей, Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей відбулася презентація нової соціальної послуги «Сімейна домівка». «Вісті» завітали на захід, щоб розповісти деталі зустрічі.
Саме у Борисполі відкрили першу в Україні «Сімейну домівку». Це будинок, у якому діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, зможуть жити в умовах, максимально наближених до сімейних. Для цього було побудовано новий будинок, згідно всіх стандартів, підготовано кваліфікований персонал, який буде надавати таку послугу.
Фундація Олени Зеленської долучилася до впровадження нової послуги та профінансувала будівництво перших двох «Сімейних домівок» у Київській та Чернівецькій областях. Будівництво стало можливим за підтримки Уряду Об’єднаних Арабських Еміратів.
Загалом «Сімейна домівка» запроваджується як дворічний державний пілотний проєкт у 12 областях України. Він має дати змогу відпрацювати нову модель на практиці та створити основу для її подальшого масштабування.
«Україна взяла європейський курс на відмову від традиційних інтернатів. І ми дотримуємося курсу на те, щоб у кожної дитини була родина. «Сімейна домівка» — це не заміна родині, її пошуки тривають. Але це вже й не інтернат. Це саме дім, де на кожну дитину має вистачити уваги, а кожній дитині — простору свободи.
Модель «Сімейна домівка» — це світовий успішний досвід. Такі проєкти стали створюватися в Австрії після Другої світової війни, коли у Європі була велика кількість дітей-сиріт. Такий підхід працює у понад 130 країнах. Таким чином Болгарія та Румунія за допомогою Європейського Союзу повністю змогли відмовитися від інтернатів — їх замінили малими сімейними домівками. Наш партнер ЮНІСЕФ офіційно називає цей досвід зразковою практикою.
Мені довелося відвідати подібні установи в інших країнах, я бачила, як це працює. Тому ми маємо право спробувати цю модель. І я дуже сподіваюся, що вона в Україні буде ефективно працювати.
Діти, яким важко знайти родину, діти з великих сімейних груп, яких не можна розлучати, у форматі «Сімейної домівки» отримують можливість жити життям, наближеним до сімейного, ходити до школи, відвідувати гуртки, вчитися користуватися кишеньковими грошима, прати, прасувати, готувати, соціалізуватися та мати соціальні навички. Це те, чого в першу чергу не вистачає дітям в інтернатах.
Дослідження підтверджують, що восьмеро дітей — це оптимальна кількість, щоб всім вистачало уваги та можливості для розвитку у такому форматі.
«Сімейна домівка» — це не тільки про затишок, але й про розвиток дитини.
Наша фундація долучилася до впровадження цієї важливої для України моделі в Борисполі. Ми не зупинимося. Будемо спостерігати, як працюватиме послуга «Сімейна домівка» та завдяки донорам і партнерам продовжуватимемо створювати такі домівки по всій Україні», — зазначила Перша Леді України Олена Зеленська.
«Перехід до послуги «Сімейна домівка» був логічним кроком, щоб прибрати ту прогалину, яка сьогодні є. Наша основна мета полягає в тому, щоб кожна дитина зростала в сім’ї. Але ми розуміємо, що не для всіх дітей ми зможемо знайти батьків. Питання держави — де та як житиме дитина проміжок часу без родини. Сьогодні понад три тисячі дітей чекають на родину, перебуваючи в інституційних закладах (інтернатах, будинках дитини, де виховання або утримання відбувається ізольовано від родини та громади — прим. ред.). Для понад 500 дітей уже сьогодні потрібне нове рішення, і саме цю прогалину має закрити соціальна послуга «Сімейна домівка», — розповів на зустрічі міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін. — Ця послуга дає можливість дитині жити у звичайному будинку чи квартирі у невеликій групі дітей з дорослими поруч. Головна відмінність не в розмірі будинку, не в кількості дітей, а в тому, що дитина у цьому закладі зростає як у звичайному будинку, як у сім’ї. Вони мають власний простір, разом із дорослими ведуть звичайний домашній побут, ходять до місцевої школи, відвідують гуртки, отримують медичні, соціальні, реабілітаційні послуги у громаді. Діти вчаться робити вибір, вчаться самостійно вирішувати повсякденні питання, бути самозарадними. Це життя в будинку з підтримкою дорослих, що поруч.
Сім’ю дитині можна знайти не одразу, але гідне життя дитині потрібне вже сьогодні. Найскладніше знайти батьків для підлітків, дітей з інвалідністю, а також груп братів та сестер. Найчастіше такі діти роками залишалися в інституційному закладі. І ми хочемо це змінити завдяки послузі «Сімейна домівка». Орієнтовно в Україні на сьогодні потрібно близько 80 таких домівок, щоб дитина могла жити максимально звичним життям та не втрачати дитинство в ізоляції.
Звісно, родина — це головна мета, а «Сімейна домівка» — це місток до сімейного рішення, а не постійне місце для дитини.
Для нас принципово не відтворити інституційну модель у меншому масштабі, а цією послугою перевіряються всі можливості повернення до біологічної родини, усиновлення або інших сімейних форм виховання. І кожне рішення приймається індивідуально. Після поселення в «Сімейну домівку» робота з подальшого влаштування дитини в родину продовжується. І ситуація переглядається кожні пів року.
Наше завдання — відпрацювати сталу модель домівки для всієї країни. На першому етапі ми перевіримо, як працює ця послуга на практиці: від фінансування і формування команди до взаємодії держави, області і громади.
На першому етапі для впровадження долучаються 12 областей. Перші домівки створюються в Київській та Чернівецькій області за підтримки Фундації Олени Зеленської в межах масштабування проєкту «Адреса дитинства» (це ініціатива Фундації Олени Зеленської, що будує нові інклюзивні та енергоефективні будинки для великих прийомних родин (дитячих будинків сімейного типу), які втратили власні домівки через війну. Проєкт фінансується міжнародними донорами задля розвитку сімейних форм виховання в Україні — прим. ред.).
Сьогодні в Борисполі ця модель вже працює. Діти починають облаштовувати своє повсякденне життя у новій домівці. Наступний крок — оцінити практичний досвід, напрацювати механізми та підготувати рішення для ширшого впровадження.
Фінансування послуги «Сімейна домівка» — це приклад спільної відповідальності держави, громади та партнерів. Держава фінансує витрати безпосередньо пов’язані з дітьми, а також роботу фахівців. Громада та область забезпечують утримання приміщення, адміністративні витрати та умови для щоденної роботи послуги. Благодійні міжнародні партнери допомагають створювати необхідну інфраструктуру та розвивати послуги.
Для нас принципово, щоб «Сімейна домівка» не залежала виключно від благодійного фінансування. Важливо зробити цю послугу сталою та незалежною від зовнішнього фінансування. Саме так окремий успішний проєкт може перетворитися на доступну соціальну послугу.
Запровадження послуги відбувається у співпраці з Міністерством соціальної політики, сім'ї та єдності й Координаційним центром з розвитку сімейного виховання та догляду дітей у межах реалізації Стратегії забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному оточенні на 2024–2028 роки.
Мета послуги «Сімейна домівка» — поступова відмова від інституційного догляду як стандарту».
«Послуга «Сімейна домівка» запроваджується у Борисполі на Київщині, і для нас це дуже відповідально. У першій «Сімейній домівці» проживатимуть діти з п’яти громад Київської області. У Київській області діє 82 дитячі будинки сімейного типу та 86 прийомних сімей, у яких загалом зростають майже 800 дітей, хоча потреба набагато більша.
Область відповідає за те, щоб домівка мала все необхідне. Сьогодні ми передаємо спеціалізований автомобіль, щоб дітей вчасно можна було відвезти на заняття, до спортивної секції чи на реабілітацію.
Сподіваюсь, що цей проєкт буде масштабовано, щоб ще більше дітей на Київщині та в інших областях могли зростати в атмосфері турботи», — зазначив голова Київської обласної державної адміністрації Тимур Ткаченко.
«Для нас сьогодні важливий день, адже ми відкриваємо у нашій громаді «Сімейну домівку». Ми прагнемо, щоб кожна дитина, яка перебуватиме у цьому закладі, відчула, що таке проживати вдома, а не в інтернаті, а також відчула сімейний затишок, який створюють для них співробітники закладу. Коли я побачив очі дітей, які почали проживати у «Сімейній домівці», я побачив там радість та щастя, які повинна відчувати кожна дитина. І це головне.
Хочу подякувати Фундації Олени Зеленської, міністерству соціальної політики, сім’ї та єдності України, КОДА, нашій громаді та всім, хто приймав участь у цьому надважливому проєкті, який став першим в Україні», — підсумував секретар Бориспільської міської ради Владислав Байчас.
Після презентації Олена Зеленська відвідала першу «Сімейну домівку» в Борисполі та зустрілася з її мешканцями: Лізою, Назарієм, Дмитром, Марією та Михайлом. Більшість із дітей значну частину життя провели у інституційних закладах та не знають, що таке дім. Вони розповідали про школу, захоплення та плани.
коментарі