Про перші кроки на шляху до створення «Сімейної домівки» «Вістям» розповіли секретар Бориспільської міської ради Владислав Байчас та керівниця Бориспільського міського центру інтегрованих соціальних послуг Мар’яна Ярмак.
Першопрохідці
«У Борисполі ветеранський простір «Ветеран PRO» був першим серед відкритих в Україні, а сьогодні Бориспіль знову серед першопрохідців — відкриває першу в Україні послугу «Сімейна домівка». Ветеранський простір будувався за кошти меценатів — ремонт здійснили Ігор та Володимир Шалімови. Не залишилися вони осторонь і при відкритті «Сімейної домівки» та приймали участь у проєкті як меценати, — розповідає секретар Бориспільської міської ради Владислав Байчас. — Перед громадою держава поставила завдання — відкрити заклад, що братиме участь у проєкті, і ми це зробили. Знайшли та виділили під забудову земельну ділянку, яка відповідала усім вимогам проєкту, зокрема, мала доступність до школи та інших закладів, у тому числі інклюзивних та спортивних, також провели всі комунікації. Фундація Олени Зеленської звела будинок, а транспортом забезпечила КОДА, за що ми їм дуже вдячні.
Для мене та всіх заступників міського голови, які майже рік працювали над втіленням у життя послуги «Сімейна домівка», було першочерговим виконати всі умови та підготувати все необхідне для її функціонування.
Ми передбачили співпрацю з інклюзивно-ресурсним центром, що знаходиться поруч, із реабілітаційною установою «Наш дім», яка має неймовірно талановитих та професійних фахівців, що вміють допомагати дітям з особливими потребами.
Держава бере на себе оплату заробітної плати працівників «Сімейної домівки», решта витрат фінансуватиметься із бюджету міської громади».
Мета — створити найкращі умови для дитинства
За словами Владислава Байчаса, втілення проєкту в життя було складним, оскільки до цього таку роботу ще не виконували. Особливу увагу звертали на пошук та навчання майбутнього персоналу.
«На сьогодні ми впевнені у колективі, який працює у «Сімейній домівці», адже це люди, які люблять свою роботу, люблять дітей та мають всі необхідні навички для такої роботи, — розповідає Владислав Байчас. — Коли діти вперше переступили поріг дому, вони не повірили своїм очам, що тепер тут житимуть, що тут є для них кімнати, гарний одяг, речі, смачна їжа. Вони всіх обіймали та світилися від щастя.
Ми розуміли, що харчування дітей повинно бути здоровим, проте дізнавалися і про їхні улюблені страви, щоб якомога кращим зробити їх щоденне меню.
Ми особливу увагу звертаємо на здоров’я дітей, тому першочергово займаємося їхнім обстеженням. Зокрема, одна дитина незабаром вже буде направлена на лікування до лікарні «Охматдит», оскільки має у цьому потребу.
Звісно, такі заклади як «Сімейна домівка» обов’язково повинні бути у кожній громаді. І ми готові ділитися досвідом, першими кроками, які ми пройшли до відкриття з тими, хто також почне цей шлях. Це велика відповідальність, але її потрібно брати на себе кожній громаді.
П’ятеро дітей — це наче так мало, але це насправді дуже важливо, оскільки вони нарешті вперше у своєму житті потрапили в ті умови, у яких повинні рости діти. Історія кожної дитини дуже недитяча, вони пережили багато болю, розчарувань та зради, тому ставлення до цих дітей повинне бути особливим.
Громада зробить усе для того, щоб діти, які наразі знаходяться у «Сімейній домівці», мали якісне життя. Іде індивідуальна робота з кожною дитиною, щоб створити найкращі умови. Наступним нашим кроком буде влаштування дітей у родини. Коли це трапиться, ніхто не знає, але поки ми докладатимемо всіх зусиль, щоб кожна дитина відчула радість життя та прожила безтурботне дитинство».
Від рішення — до послуги
«Рішенням Бориспільської міської ради нашу комунальну установу «Бориспільський міський центр інтегрованих соціальних послуг» було визначено надавачем послуги «Сімейна домівка» після прийняття Урядом постанови №1285 від 1 жовтня 2025 року про її пілотування. Ми стали першими в країні, хто пройшов цей шлях, — розповідає Мар’яна Ярмак. — Наш центр здійснює свою діяльність у сфері надання таких соціальних послуг як соціальна адаптація та реабілітація; стаціонарний догляд для постійного або тимчасового проживання; надання соціальної допомоги вдома; надання натуральної допомоги. А тепер до цього списку додалась ще послуга догляду та виховання дітей в умовах, наближених до сімейних, — «Сімейна домівка». Послуга не ізолює дітей від громади, а інтегрує їх у суспільство, що є надзвичайно важливим для їх подальшого дорослого життя».
Команда «Сімейної домівки»
«Перше, з чого ми розпочали реалізовувати цей проєкт, — підбір команди. Пріоритетом були не тільки професійні якості, а й обов’язково високий рівень емпатії. Ми шукали і знайшли людей, котрі змогли прийняти дітей не тільки в «Сімейну домівку», а й у своє серце, — розповідає Мар’яна Ярмак. — З листопада 2025 року ця команда формувалась і змогла стати одним цілим, людьми, об’єднаними спільним бажанням і метою.
Для потенційних працівників Державною службою у справах дітей за підтримки ЮНІСЕФ було забезпечено обов’язкове психологічне тестування та спеціальне навчання, після завершення якого майбутні сімейні вихователі та соціальні робітники отримали відповідні сертифікати.
Наразі ми маємо команду, яка складається із 3-х сімейних вихователів та 4-х соціальних робітників, за організацію роботи яких відповідає завідувачка».
Знайомство з дітьми
«Ще один відповідальний етап — це вивчення інформації про дітей та підготовка до їхнього влаштування у заклад.
Діти, яким надається сьогодні послуга «Сімейна домівка», проживали не тільки в Бориспільській громаді, а й у сусідніх із нею громадах Київської області. Відповідальну роботу з дітьми провели спільно служби у справах дітей та сім’ї Бориспільської міської ради та Київської ОДА, — розповідає Мар’яна Ярмак. — Для формування групи дітей з урахуванням віку, особливостей розвитку було проведено психологічне тестування.
Наша перша зустріч із дітьми запам’ятається назавжди. Ми запросили їх для знайомства до нас у громаду і провели чудовий день на природі з пікніком, розвантажувальними іграми, подарунками. І цей день став незабутнім для всіх нас.
Після цього ми вже з дуже великим нетерпінням чекали на переїзд дітей до нас у «Сімейну домівку». Ретельно обговорювали цю зустріч, страви, якими будемо частувати дітей, перші слова, які скажемо при цій важливій зустрічі. І ось діти вже у нас. Ми їх любимо і радіємо, що можемо подарувати їм щасливе дитинство.
«Сімейна домівка» не зможе замінити родину, але наші сімейні вихователі та соціальні робітники нададуть кожній дитині відчуття, що про неї справді турбуються, навчать самостійно справлятися з домашніми справами та орієнтуватися в громаді.
В подальшому за результатами обстеження фахівцями інклюзивно-ресурсного центру діти будуть навчатись у ліцеях, що знаходяться у безпосередній близькості до домівки. Ми віримо, що діти зміцніють, набудуть більше життєво необхідних навиків, пройдуть необхідну реабілітацію і будуть усиновлені в родини, а ми, в свою чергу, продовжимо цю роботу з наступними дітьми».
коментарі