«Революційні зміни» у галузі медицини, як їх уже встигли охрестити скептики, чекають на первинну ланку в сільській місцевості уже з січня 2018-го. Чиновники пояснюють — там ситуація найгірша, то і починати, зрозуміло, треба звідти. А от у всіх інших ланках зміни відбудуться трохи пізніше, але до 2020 року.
Сьогодні в Україні на утримання мережі лікарень виділяється 80 мільярдів гривень на рік. І оскільки це фінансування досить часто покриває «порожні лікарняні ліжка», куди майже ніхто не ходить, у МОЗ запропонували виділяти ці кошти в міру потреби самим пацієнтам. Таким чином, згідно з нововведенням, для самого хворого лікування буде безкоштовним, а от його лікарю за надані послуги платитиме держава. Зрозуміло, чим більше до лікаря, зважаючи на його професійні і людські якості, приходитиме пацієнтів (згідно з підрахунками, в середньому, це 2000 осіб, а, отже, 420 тисяч гривень щороку і 35 тисяч у місяць), тим більша у нього буде зарплата.
«Час казати правду. В Україні немає безкоштовної медицини. Ми даємо «хабар» за все», — заявила нещодавно очільниця МОЗ Уляна Супрун на засіданні у ВР.
Як сподіваються чиновники, нова система функціонування медичної галузі нарешті поставить крапку в закоренілих тутешніх стереотипах, коли без хабара до пацієнта мало хто взагалі підійде. Причому його величина часом в рази більша, аніж офіційна ціна послуги!
900 додаткових поправок
Згідно з медичною реформою, а в законопроект внесли близько 900 поправок у другому читанні (на платні і безплатні медпослуги), кожен українець отримує від держави гарантований безкоштовний пакет послуг. Його собівартість — близько 210 гривень на рік. Сюди увійшли 80% найпоширеніших звернень (порятунок чи невідкладна допомога, первинна та паліативна допомога, допомога дітям до 16 років та медична допомога у зв’язку з вагітністю та пологами, а також низка найбільш поширених медичних досліджень). Серед платних послуг, хоча обидва списки іще будуть уточнюватися два наступні роки, вже сьогодні називають, головно, естетичну медицину та всі додаткові послуги до державного базового пакета (саме некритичні).
Звичайні українці, геть розчаровані у житті та своїй рідній країні в цілому, мало вірять в те, що щось насправді зміниться, окрім хіба самих «вивісок». А тим часом у Державному бюджеті на наступний рік вже передбачено понад 13 мільярдів гривень на реформу первинної ланки медицини.
Нагадаємо, за першої спроби ввести медреформу взагалі йшлося про те, аби медичні заклади в маленьких селах закрили, мотивуючи тим, що селянам нададуть в рази кращу допомогу в поліклініках у найближчих містечках чи області. Проте таку пропозицію народні обранці хотіли проштовхнути, геть «забувши» про плачевний стан автопарку і, звісно, самих доріг у глибинці. Дістатись туди на екстрений виклик пацієнта бригада просто не встигла б! Тому ця нереально «креативна» ідея на благо свого народу благополучно і прогнозовано лопнула, як булька на воді…
Контракт із лікарем
Іще однією основною зміною в системі охорони здоров’я, яка чекає на українців, є те, що медична реформа передбачає створення нового органу виконавчої влади — Національної служби здоров'я. Передбачається, що саме ця служба буде укладати договори про медичне обслуговування населення в рамках гарантованого державою пакету з установами охорони здоров'я будь-якої форми власності та фізичними особами-підприємцями. Таким чином, служба одноосібно має виконувати функції оплати, контролю та вибору медичних послуг.
Українці, аби встигнути підписати контракт (щоб обрати когось конкретного, а не з тих, кого ще можна буде), масово кинулись оббивати пороги до «свого» сімейного лікаря вже зараз. Його, нагадаємо, можна обирати будь-де, не залежно від місця прописки.
Оскільки наразі всі сили МОЗ кинуті, головно, на глибинку, вже у близькому майбутньому, аби стимулювати (або залучати) кваліфікованих фахівців до роботи в селах, «вгорі» мають намір зробити ставку на створення комфортних умов на місцях. Так, окрім якісного мобільного зв’язку, житла та автівки, робоче місце медика має бути забезпечене й іншим усім необхідним.
Вже незабаром серед обов’язкового переліку в усіх первинних медичних закладах мають бути міні-лабораторії, спецємності для зберігання та перевезення ліків, сучасні рентгени та всілякі портативні засоби для діагностики і подальшої передачі даних через Інтернет у рамках телемедицини тощо.
Спецінтернет-платформи і телемедицина
Що стосується телемедицини, то йдеться як про зв'язок медиків між собою, так і самого лікаря з пацієнтом. Але, звісно, не згадується, якою саме технікою має володіти сільський мешканець, а також те, що чимало з них (головно, через поважний вік) їх не те що не мають взагалі, але навіть не уявляють, який ті мають вигляд і як ними користуватися.
У рамках реформи для збереження даних про пацієнта планують використовувати спеціалізовані інтернет-платформи. Це все зроблено для додаткової зручності пацієнта, адже платформа дає змогу під’єднатись і ознайомитися з потрібною інформацією про недугу чи загальний стан пацієнта будь-якому лікареві, до якого б не звернулася людина.
• • •
Звісно, людям дуже хочеться вірити в усі позитивні процеси реформи і, попри скепсис, таки очікувати їхнього втілення. Чому? Бо ж іще зовсім недавно своїм робочим інструментарієм самі лікарі в селах називали хіба зеленку і бинт. Та що там, часто і в районних поліклініках, як жалілися люди, стаціонарному хворому не робили куплений ним укол, якщо той раптом забував в аптеці спирт, щоб змочити вату, а ви кажете — зміни…
Валентина ОЛІЙНИК
коментарі