З 15 березня цього року в Україні набирають чинності так звані "поправки Лозового" до Кримінального кодексу України, які зобов'язують отримувати рішення суду для поховання небіжчиків, навіть якщо людина померла вдома
Повідомляє "Голос.ua".
Як повідомляє речник поліції Київської області Микола Жукович, проблеми в такому випадку торкнуться дуже багатьох українців.
"Якщо людина потрапила в ДТП, в бійці або іншій ситуації отримала тілесні ушкодження, то слідчому необхідно буде звертатися в суд, і тільки після рішення суду людина зможе пройти судово-медичну експертизу. Наскільки вчасно суди зможуть приймати такі рішення - це питання. А найчастіше саме вчасно проведена експертиза дуже сильно впливає на хід розслідування. Кримінальних проваджень, де потерпілим необхідно пройти експертизу, у нас дуже багато. Також тепер через суди доведеться брати дозвіл на експертизу навіть для тих, хто помер своєю смертю", - сказав він.
У зв'язку з вищезгаданими правками, очікуються складності в роботі судів, оскільки дана поправка змінює терміни розслідування справ. На особливо тяжкі справи відвели всього 18 місяців, на розслідування справ середньої тяжкості – 12 місяців, а на більш дрібні злочини - 6 місяців. Аргумент автора поправки такий: це дозволить оскаржувати необґрунтовані звинувачення і припинити затягування справ у судах, через що страждають як потерпілі, так і ті, кого безпідставно звинувачують в тих чи інших злочинах.
Про те, що проблема є, кажуть і правозахисники. На відміну від європейських країн, українські СІЗО забиті підозрюваними, які роками чекають закінчення розслідування по своїх справах.
Екс-заступник голови ГПУ Олексій Баганець вважає, що найстрашніше в поправці те, що якщо людині не вручили підозру, то через 18 місяців справу повинні закрити.
"Ви уявляєте, особливо тяжкий злочин, вбивство людини, і якщо за 18 місяців не змогли вручити підозру вбивці, то справу просто закриють! Зараз термін давності – 15 років", - каже Олексій Баганець.
Експерт додає, що ця поправка поширюється і на справи, відкриті раніше.
"Тому що за Конституцією закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність особи, мають зворотну дію", - каже Баганець.
У такому випадку можуть бути закриті тисячі справ, в тому числі з убивств. В кінці минулого року в ГПУ вже озвучували статистику. Якщо поправка набуде чинності, то закриттю підлягають 9 тисяч кримінальних проваджень за фактом вбивства, 31 тисяча – за фактом викрадення авто, і 550 тисяч – про крадіжки, розбої і грабежі.
У самих судах вже паніка, оскільки з 15 березня робота деяких з них може бути фактично паралізована.
"З 15 березня дозволу на обшук, вилучення документів, перевірку телефонів, експертизи і тому подібне треба брати в одному обласному суді, а не за місцем знаходження. Наприклад, що стосується Києва і Київської області, то всім доведеться йти до Шевченківського суду. Це і слідчі поліції, прокуратури, СБУ, ГФС, НАБУ – вся ця юрба кинеться в один суд. Судді вже цим переймаються. У них же й інші справи є, коли їм їх розглядати, якщо черги там будуть стояти з ранку до вечора? Добре, якщо ви розслідуєте економічний злочин, можна почекати. А якщо це викрадення людини, вбивство, коли потрібно діяти дуже швидко, по гарячих слідах", - каже Наум.
Суддя Шевченківського суду на умовах анонімності розповів, що вони вже готуються до напливу слідчих.
"Я так розумію, що на роботу ми будемо ходити через вікна, тому що всі підходи до суду і коридори будуть зайняті слідчими. За одну хвилину розглянути їхні заяви ми не зможемо, потрібно хоча б півгодини. Думаю, все це закінчиться скандалом", - говорить він.
У Нацполіціі впевнені, що через це можуть виникнути проблеми з експертизами, дозволи на які з 15 березня теж доведеться брати виключно в судах. Якщо зараз адвокат або слідчий може сам просити призначити експертизу, то через два тижні таке рішення приймає тільки суддя.
"Захоче – призначить, не захоче – не призначить. І питання для експерта сформулює, і, де проводити дослідження, скаже", - каже Баганець.
коментарі