Бориспiль
C

Головні новини

Ян Мілевський від Асоціації АТО Бориспільщини про зацікавленість міської влади у благодійниках із Лівану


АТОвці обурені

Причину обурення обґрунтовують тим, що минулого року міська Асоціація АТО звернулася до мера Анатолія Федорчука з проханням встановлення у Борисполі пам’ятника волонтерам, завдяки зусиллям яких українські добровольці змогли вистояти на початку конфлікту на Сході, і які фінансували армію за свій кошт — активний волонтерський рух був і на Бориспільщині.

— Саме українські волонтери, а не чужий нам Марон, є святими для України, — вважає Ян Мілевський. Каже, АТО-вці отримали відмову від очільника міста, адже їм запропонували виготовити та встановити пам’ятник волонтерам... силами волонтерів: мовляв, армію профінансували, фінансуйте і пам’ятник самим собі, якщо ви так хочете.

«Було образливо чути такі слова, — каже заступник керівника асоціації, — але ми мовчки проковтнули образу і забрали свою заяву. Але коли почули, що в центральній частині міста збираються встановити 9-метрову статую невідомого святого, ще й виділити на реконструкцію скверу 1,5 млн грн бюджетних коштів, змовчати не змогли, тому прийшли на виконком, щоб висловити свою позицію».

Оригінальна ідея

Ян Мілевський розповідає, що пам’ятник волонтерам мав стати унікальним за ідеєю та втіленням: складатися із трьох частин-стел, які б зображали уособлений образ трьох груп волонтерів, що першими прийшли на допомогу армії в 2014 році: на першій мали бути чоловіки та жінки, що збирали кошти, купували амуніцію, на другій — бабці, що плели шкарпетки та готували консервацію, і на третій — школярі, які виготовляли маскувальні сітки та малювали і писали листи до бійців. Таким чином, було б показане єднання суспільства — від старого до молодого — для допомоги воїнам. Асоціація АТО тоді замовила ескіз та проект, але після відмови влади скасувала замовлення.

«АТО-вці не просили виділити для пам’ятника центральну частину міста, погодилися б будь-де, не просили і «захмарних» коштів, — каже Ян. — За підрахунками, мова йшла про суму в 25 тис. грн, що є «підйомною» для бюджету».

Пам’ятник тим, хто пхає гроші у панчоху

«Якщо місто потребує нових пам’ятників, ми готові профінансувати ще один. Це буде пам’ятник чиновнику-крадієві! Подивіться, як Бориспіль розвивається... Будуються лише магазини та супермаркети, відкриваються лотереї та кафе. Мало зелених зон, місць для відпочинку та дозвілля, немає достатньо шкіл ти дитсадків, немає кінотеатру чи нормального будинку культури, немає нормальної лікарні. Є проблеми із водовідведенням вулиць, очисними спорудами та сміттєвим полігоном. Нам кажуть, що немає грошей, а керівництво міста зберігає кошти на депозитах та вкладає в цінні папери, тоді як Бориспіль потребує грошей тут і зараз. Це рівнозначно хованню коштів у панчоху, як робили наші бабусі. Маючи більш ніж 800 млн річного бюджету, із них 200 млн грн доступних, а на решту куплені облігації, влада повторює мантру про брак грошей», — емоційно говорить Мілевський, і додає: «Я вважаю міського голову талановитим казкарем чи фантастом, — у нього завжди готова відповідь на претензії, це допомагає йому маніпулювати та виходити сухим із води».

«Ніяких монументів, щоб по-чесному»

На думку Яна Мілевського, за Маронітською спільнотою ховається течія, що відірвалася від традиційної християнської релігії, і має понад три мільйони прихильників. Каже, вивчив доступні матеріали, в т.ч. інформацію в Вікіпедії, і зробив такий висновок.

«Бориспіль має релігійні організації, які в народі називають «сектами», що заробляють гроші на наївності вірян. Поставивши монумент Марону, ми підтверджуємо вплив таких організацій на Бориспіль. Виходить, що за гроші інвесторів із Лівану керівництво міста готове поставити пам’ятник кому завгодно і де завгодно? Ще й вибране вдале місце — біля бювету, а потім скажуть, що з нього тече свята вода, бо зверху — Марон. До того ж, місто готове витратити 1, 5 млн грн на облаштування скверу біля статуї, — говорить Мілевський. — Цих коштів більш ніж достатньо на ремонт бювету, встановлення лавочок та ліхтарів, облаштування доріжок своїми силами. І не треба ніяких монументів, ні волонтерам, ні Марону, щоб було по-чесному! Думаю, імовірними причинами лобіювання владою інтересів маронітської спільноти можуть бути або отримання неправомірної вигоди, або прихильність до організації когось із членів виконкому».

Ян нагадує і про забудовника ЖК «Графіт» на вул. Робітнича, 3, де ТОВ «БМУ-53» (замовник будівництва) раніше обіцяв за кошт компанії облаштувати сквер, — тоді б, мовляв, місто зекономило. Але забудовник забув про обіцяне.

Представник асоціації АТО підсумовує: «Борисполю потрібен сквер як зелена зона, а будь-який монумент на тій маленькій ділянці недоречний. А статую святому Марону можна встановити біля однієї з церков у Борисполі, я запропонував це і отцю Миколаю, що був на виконкомі».

Важливо. Мілевський стверджує, що зустрічався з мешканцями будинку на вул. Київський Шлях, 47, що неподалік скверу, і вони категорично проти встановлення пам’ятника та виступають за збереження скверу, і заперечують свою згоду, яка була озвучена на виконкомі. Зараз, за словами Яна Мілевського, мешканці готують колективне звернення до міського голови з цього приводу.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

коментарі

Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Питання: 156+2
Відповідь:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код: