Бориспiль
C

Головні новини

Ірина Ярмолюк: «Головне У сортуванні — розпочати»


«Вісті» писали про громадську ініціативу «ЕкоБор», яка діє в Борисполі лише півроку, але вже провела безліч заходів, спрямованих на популяризацію сортування побутових відходів та навчання правильному сортуванню.

Як усе починалося

Ірина розповідає, що почала сортувати сміття п’ять років тому. Тоді мешкала в Києві, де з’явилися контейнери для роздільного збору відходів. Якось, каже, відвідавши лекцію Євгенії Ратовської з ГО «Україна без сміття», по-новому подивилася на проблему. «На лекції зрозуміла, що нічого не знаю ні про сортування, ні про відходи. — Розповідає дівчина. — Виявилося, що пластик різний, його треба сортувати окремо, як і скло. Щоб зробити це правильно, в ідеалі потрібно не один чи два баки, а майже 40 різних контейнерів. А ще в Україні сміття можна здати і отримати гроші». Після лекції Ірина почала сортувати макулатуру, скло і метал, а пізніше і пластик.

Коли переїхала до Борисполя, то два роки відсортоване сміття відвозила на станцію ГО «Україна без сміття» в Києві, а щоб себе мотивувати, деякі відходи здавала за гроші: 30 зароблених гривень вистачало на каву. Тоді ж почала задумуватися, чому Бориспіль не займається сортуванням. Згадує: «У нас тоді були контейнери в районі зупинки Авіаторів біля Екомаркету, а потім зникли. Я писала листа до міськради з проханням повернути їх. Мені пояснили, що є проблеми, які слід вирішити, провести тендер і т.д. і т.п. Тому подумала: якщо багато міст в Україні почали сортувати завдяки діям громад, то чому я не спробую? Але потрібні однодумці, які б допомагали».

Під постом «України без сміття» у Фейсбук Ірина попросила відгукнутися бориспільців, які сортують сміття. Таких знайшлося двоє: Дмитро, що сортує відходи з дитинства, живе в приватному секторі, і для нього природним є компостувати органіку, та Лідія, що займається органічним землеробством. Вирішили спробувати і в листопаді 2018 року створили громадську ініціативу «ЕкоБор» — мобільну станцію сортування. Методом проб та помилок розробили чотири популярні маршрути та локації збору. Нещодавно відкрили стаціонарну станцію на вул. Момота (біля АТАСС Борипіль), куди відсортовані відходи можна привозити самостійно щодня.

Чому Бориспіль не сортує

Ірина розповідає, що поставити контейнери недостатньо, треба мотивувати та вчити сортувати. Менш ніж за рік активісти провели 15 лекцій у школах: три в Борисполі, інші — в селах району. У квітні провели лекцію в міській раді, вона призначалася для представників влади, комунальних підприємств, директорів шкіл, голів ОСББ. Ірина каже, що активісти вже звернулися до секретаря міської ради Ярослава Годунка з проханням допомогти закупити контейнери для роздільного збору відходів для шкіл та садочків, адже діти швидко вчаться новому.

«Ми спілкувалися з директорами шкіл, які зазначають, що не можуть купити контейнери, не мають права. Хоча деякі школи впоралися з цією проблемою. Головне — бажання. Можна провести ярмарок із продажу смаколиків чи хендмейду, а виручені кошти спрямувати на купівлю контейнерів. Коли діти почнуть сортувати, отримані прибутки зможуть витрачати на благодійність чи для потреб школи. Взірцем вважаю школу №3, де наявні 12 контейнерів для роздільного збору і невдовзі запрацює компостер, який учні виграли в конкурсі. Цього року приєдналася й школа № 1. Сортує і школа с. Гора, вони навіть придбали телевізор за кошти від проданого відсортованого сміття. А сортуванням у селі займається місцевий відділ благоустрою. Як тут не згадати міське управління контролю із благоустрою: коли ми звернулися з питанням організації сортування в місті, вони відповіли, що це не входить в їх обов’язки, їхнє завдання — інспектувати».

Ірина дає пораду тим, хто хоче почати сортувати відходи чи долучити до сортування громаду. Починати з малого і з часом збільшувати кількість сировини, долучати людей. «Наприклад, у себе в під’їзді рік тому я поставила контейнер для макулатури і кришечок. Через три дні він зник разом із вмістом. Але через 2-3 тижні я зробила ще один, повісила плакат. Уже стоїть рік, ніхто не чіпає, — розповідає активістка. — У мене в будинку 11 під’їздів, і моя мета — долучити всі. Пам’ятаю, коли звітувала у групі будинку у Вайбер, що наш під’їзд здав сміття і отримав 20 грн, це звучало смішно, а через рік з під’їздом ми заробили вже 450 грн. Після того долучилися ще 4 під’їзди». 

Претензії до виробників

«Радує, що є багато екосвідомих українців. Так, активісти домоглися, щоб у Макдональдс дозволили купувати каву в свою тару, хоча раніше відмовляли. Чому стаканчики краще не використовувати? Виглядають вони паперовими, але всередині — пластик, а переробка такої тари нерентабельна. Слід змушувати виробника брати за основу екологічність. Наприклад, молоко продається в пластику прозорому і білому. Прозорий приймається до переробки, білий — ні, це сміття для спалювання», — розповідає активістка.

Варто вимагати, щоб виробник відмовився від білих пляшок. Так, у Лондоні була акція, коли люди повертали виробнику пакування від чіпсів: клали в конверти і адресували, бо цей тип упаковки не йде на переробку.

«Я також відправила листи із вкладенням упаковки їх продукції на 9 різних компаній. Відповіли тільки Пепсіко і Яготинський молокозавод (відправляла пластикову кришечку, яку ніхто не приймає, а компанія позиціонує себе як еко-свідому). Мені написали, що кришечка маркована, її можна утилізувати, а те, що не в Україні, — не їхні проблеми. Пепсіко відповіли, що планують встановити автомати, де можна набирати пепсі в свою тару, і так скоротити продукування пластику. У Празі я бачила в магазинах фандомати: якщо здаєш тару (пластикові чи скляні пляшки), то автомат видає чек, із якого можна отримати готівку або розрахуватися на касі. Запропонувала зробити щось подібне у міському «Новусі», там відповіли, що «за», якщо якась організація встановить такий, орендувавши місце в магазині», — ділиться Ірина.

Як змусили сортувати в Южноукраїнську

Бориспілька розповідає, що її батьки мешкають в Южноукраїнську Миколаївської області й там теж сортують, але починали добровільно-примусово, коли місто розпочинало проект із сортування. У мікрорайонах, де залишилися сміттєпроводи, їх заварили в один день. «Усі баки на вулиці прибрали, у кожному дворі поставили пункт збору з 7-ма контейнерами, а працівник-консультант пояснював, що і куди скидати. Були противники ідеї, — розповідає співрозмовниця. — Але свідомість людей змінилася — сміття там сортують». Каже, кошти на втілення проекту були виділені з місцевого бюджету, здійснювало його комунальне підприємство.

Ірина хоче подібний експеримент втілити хоча б в одному мікрорайоні Борисполя, щоб люди розуміли, що відповідальне ставлення до відходів — це вимога часу, яка для цивілізованих країн стане нормою.

Нещодавно Ірина стала мамою первістка. «Вісті» приєднуються до привітань та бажають малюку та мамі здоров’я і щасливої долі.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

коментарі

Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Питання: 156+2
Відповідь:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код:
Календар публікацій
«    Серпень 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031