Бориспiль
C

Головні новини

Бориспільській метеостанції – 110 років

Начальник метеостанції Микола Іщенко працює тут 41 рік і знає про погоду все.

Як працює одна з найстаріших на Київщині метеостанцій, дізнавалися «Вісті».

Була найкращою

Метеорологічна станція Центральної геофізичної обсерваторії, що розташована на вулиці Глибоцька, 142 в Борисполі, побудована в грудні 1909 року при сільськогосподарській школі й працювала до вересня 1941-го без перерви.

«Із травня 1942 року, коли Бориспіль був окупований фашистами, німці вели спостереження, але всі архіви забрали з собою. Після визволення міста у 1943-му роботу станції відновили. У 90-х роках минулого століття наша метеостанція була однією з найпотужніших в Україні, проводила велику кількість вимірювань і обстежень», — розповідає її начальник Микола Іщенко.

Метеостанція сьогодні

Зараз метеорологічний майданчик для спостережень обладнаний приладами для вимірювання кліматичних параметрів. Тут є снігомірні рейки, опадовимірювач, геліограф для визначення кількості сонячних годин доби.

За словами Іщенка, більшість обладнання відповідає часу і коштує недешево.

«Минулого року Центральна геофізична обсерваторія виділила нам психометричну будку, в якій термометри, що вимірюють температуру та вологість повітря. 12 років тому встановили автоматичну станцію з приладом «Марк» для вимірювання швидкості та напрямку вітру. Один датчик на приладі коштує 14 тис. грн. Також обіцяють закупити і встановити нам сучасний датчик вимірювання сонячного сяйва — таке обладнання є лише на трьох метеостанціях України», — розповідає Іщенко.

Уся інформація з метеомайданчика знаходиться в приміщені станції. 10 років тут працює автоматична станція «Тропосфера», яка показує температуру повітря, напрямок і швидкість вітру, атмосферний тиск. Коштує «Тропосфера» понад 300 тис. грн. За словами начальника станції, всі прилади зарекомендували себе позитивно.

Фінансується станція з державного бюджету. Кошти виділяються Центральній геофізичній обсерваторії, звідки вони розподіляються по метеостанціях Київської області.

«Із нашої метеостанції зняли кілька направлень роботи (озонометричні, теплобалансові вимірювання тощо). Проте за рівнем оснащення вона сучасна. Такі є лише в Києві, Львові, Одесі», — пояснює Микола Олегович.

На відстані 200 м від метеомайданчика не можна будувати. Це охоронна зона. Але кілька років тому Бориспільська міська рада дала дозвіл на забудову.

Охоронну зону забудували

Метеостанція — початкова ланка системи зі збору інформації для синоптиків. «Кожні три години ми йдемо на майданчик, в будь-яку погоду і час доби. Автомати хоч і знімають дані, але їх потрібно контролювати. Дані метеорологічних спостережень передаються в Український Гідрометцентр вісім разів на добу. Інформація вноситься в європейську і світову карти спостережень, за якими синоптики прогнозують погоду. Тому прилади на всіх метеомайданчиках України повинні бути однаковими до сантиметра та встановлені на одній висоті, інакше неможливо порівняти зміну температур. На відстані 200 м від метеомайданчика не можна будувати. Це охоронна зона. Але кілька років тому Бориспільська міська рада дала дозвіл на забудову. Зараз на відстані 30 м від станції побудували житлові будинки. Це значно знижує точність даних», — констатує начальник метеостанції.

Чому помиляються синоптики

За словами Іщенка, прогнози погоди бувають короткострокові (на день наперед), довгострокові (на три дні) та орієнтирні (на тиждень, місяць або сезон).

«Найточніші прогнози – короткострокові, вони справджуються на 98-99%, довгострокові — на 75%. Точних довгострокових прогнозів, що охоплюють понад 10 днів, немає у світі. Нині багато людей покладаються на народні прикмети, але вони теж неточні, бо клімат змінюється», — вважає метеоролог.

Зарплата мізерна

На міській метеостанції сім фахівців, які люблять свою професію. Але, кажуть, молодь приєднуватися не хоче, бо робота непроста, а зарплата мізерна. Технік-метеоролог Віра Іванівна каже, що отримує 3 тис. грн платні. Начальник станції – 4,5 тис. грн на місяць.

На ремонт приміщення теж коштів не вистачає. До 110-го Дня народження станції зробили косметичний ремонт, але вікна, які встановлені 40 років тому, замінити не змогли – немає грошей. Потребує заміни і огорожа.

«Нас одразу можна знайти. Біля всіх будинків – сучасні паркани, а в нас – старий та іржавий», — говорить Іщенко.

Полюси зміняться?

Начальником Бориспільської метеостанції Микола Іщенко працює 41 рік і знає про погоду все.

«За минулі 30 років середня температура була набагато нижчою, ніж зараз. Цією зимою в Україні не було північного вітру, в основному — південно-східний. 12 місяців 2019 року були теплішими за норму, а минулий рік став найтеплішим починаючи з 1881 року, бо середньорічна температура в Києві піднялася до +10,60 С, що на 2,9 градусів перевищує кліматичну норму. Жодного разу не було, щоб у грудні температура повітря сягала +150 С, але 2019 року, а саме 18 грудня, вона піднялася до +15,20 С», – розповідає Іщенко.

За його словами, в 2019 році було мало опадів. Випало 70% річного обсягу. Тому різко знизився і продовжує падати рівень ґрунтових вод.

«У мене на дачі води в колодязі немає. Можливо, скоро і зими в Україні не буде. Деякі науковці говорять, що в результаті глобального потепління можлива зміна полюсів земної кулі. Тож, можливо, в нас субтропіки будуть», — жартує Микола Олегович.

Сувенір із Антарктиди в подарунок

У 90-х роках минулого століття Микола Іщенко кілька разів зимував в Антарктиді, на полярних станціях Новолазаревська і Мирний.

«Антарктида – це кузня погоди, унікальне місце. Всі кліматичні фронти зароджуються там. Уже тоді, 30 років тому, там було значне потепління. Я бачив, як айсберги тануть і розколюються. При –20 С струмки біжать, чого раніше не було. Пізніше, в Україні, займався вимірювання озонового шару. Зараз він менший, ніж 30 років тому», — розповів Іщенко.

На прощання він подарував кореспонденту «Вістей» сувенір, який свого часу зробив з яйця імператорського пінгвіна, коли зимував в Антарктиді.

Мовою цифр

Як повідомляє прес-служба КОДА, спостереження за станом атмосферного повітря Київської області здійснюють 13 стаціонарних постів автоматизованої системи моніторингу атмосферного повітря.

У Департаменті екології та природних ресурсів КОДА зазначають, що, відповідно до Переліку природоохоронних заходів на 2020 рік, у цьому році заплановано придбати та встановити обладнання стаціонарних постів автоматизованої системи моніторингу атмосферного повітря у м. Бровари, м. Біла Церква та с. Підгірці Обухівського району.

Усього в Україні 161 метеостанція і 400 метеопостів з одним спостерігачем.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

коментарі

Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Питання: 156+2
Відповідь:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код:
[/banner_banner6]
Календар публікацій
«    Квітень 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930