Завідувач терапевтичним відділенням Бориспільської БЛІЛ Віталій Нечипоренко розповів «Вістям» про виклики, перед якими опинилося відділення у зв’язку з пандемією, викликаною вірусом COVID19.
ББЛІЛ не орієнтована на прийом інфікованих короновірусом. Але світова практика показує, що у випадку різкого збільшення кількості хворих будуть задіяні усі лікувальні заклади країни. І рятувати хворих від пневмонії — ускладнення, спричиненого коронавірусом, — доведеться і інфекціоністам, і терапевтам. Але у Борисполі інфекційне на капремонті, а терапевтичне не має свого приміщення і знаходиться на «пташиних правах»… Як протистояти небезпечному вірусу в патових умовах? Про це розмова «Вістей» із досвідченим фахівцем Віталієм Нечипоренком.
— Запалення легенів — це одне з ускладнень від коронавірусу, як і при грипі, — зазначив співрозмовник. — У гострому стані хворим займаються інфекціоністи, а коли є ускладнення (пневмонія, неврологічні чи інші патології), за лікування беруться профільні спеціалісти.
На початку тижня терапевтичне відділення отримало одноразові маски й респіратори. Маску можна використовувати дві години, респіратор — одну добу. Проте на 29 осіб персоналу видали 29 респіраторів.
Сьогодні терапевтичне відділення знаходиться на різних поверхах головного корпусу ББЛІЛ, а також у сільських лікарнях — у Воронькові та Вишеньках. У відділенні лише два терапевти. Персонал медичних сестер укомплектований, а з молодшим медперсоналом проблеми — санітарки пенсійного віку, троє з 1 квітня звільняються, а черг під відділом кадрів немає.
— Що могли б зробити місцева влада та керівництво лікарні , дізнавшись про необхідність підготовки до вірусної загрози?
— Під час епідемії лікарі під загрозою. Необхідно було подбати про достатню кількість засобів захисту, адже сьогодні з цим проблема, неможливо уже придбати нормальний захисний костюм. Екіпіровка наша дуже відрізняється від тієї, якою забезпечені медики Китаю. У закуплених костюмах надзвичайно важко працювати. У них навіть сидіти важко, бо вони не мають повітрообміну, що призводить до потіння. Їх закуповували, коли заговорили про епідемію, і придбали ті, на які вистачило коштів. Костюми, у яких лікарі в Китаї працювали по 12 годин, забезпечені вентиляцією — подається повітря, що фільтрується…
Також можна було б застрахувати медичний персонал для того, щоб коли працівник, не дай Бог, захворіє, він мав, за що лікуватися, адже більшість отримує мінімальну зарплату.
— Як рятуватимуть тяжких хворих на коронавірусну інфекцію? ББЛІЛ має обладнання для цього?
— У боротьбі з ускладненнями від коронавірусу необхідна киснева підтримка. Йдеться не про штучну вентиляцію легенів (ШВЛ) — це на крайній випадок. Найпершим порятунком є киснева маска! У нас є практика, коли вдавалося врятувати хворих із двобічною пневмонією з розпадом легенів, якщо вони надходили до лікарні вчасно і потрапляли на маскову інгаляцію киснем.
Маска — не дефіцит. Питання у подачі кисню та його розподілі. Раніше вся лікарня була забезпечена киснем, який по киснепроводах подавався в кожну палату (на фото кран киснепроводу).
Нині кисень лише в реанімації та кардіології. Про відновлення системи подачі кисню у всій лікарні не йдеться, бо це дорого і потребуватиме обслуговування системи. Маємо єдиний на відділення концентратор, який бере кисень із повітря. У лікарні є ще кілька. Це безпечніше, ніж киснепровід, він не потребує дороговартістного обслуговування. Говорили, що планується придбати ще п’ять. Концентратори кисню дозволять в стислі терміни вирішити питання кисневої підтримки. Раптом трапиться різкий спалах захворюваності, бракуватиме кисневих масок, лікарі стоятимуть перед вибором: дати кисень 18-річній людині, чи 80-річній…
Інтубація та штучна вентиляція легенів — це крайній випадок. До цього не слід доводити хворого, цього можна не допускати. Ті пацієнти, кому вчасно давали кисень, не доходили до інтубації й виживали навіть при складних станах.
— Можна сказати, що інфекційна небезпека для України вже на порозі?
— Так, небезпека на порозі. У лікарні є тести на коронавірусну інфекцію, перевірялися ті, у кого були підозри на зараження. Станом на 18 березня немає позитивних результатів. Але, якщо аналізувати події в Італії, то кількість хворих зростає повільно, а потім різкий стрибок і пік.
За нинішніми дослідженнями коронавірус не є високовірулентною хворобою, на відміну від кору. Проблема в тому, що від нової загрози немає вакцин і ліків — тільки лікування симптомів. Карантином, якщо його дотримуватися, можна зупинити поширення вірусу. Цей період варто пересидіти вдома.
коментарі