Одеса дійсно дуже велика і багатогранна. Тому розповім, якою її побачила я у вересні 2020-го. Зібралися ми з подругою спонтанно, вирішивши захопити перед похолоданням шматочок моря і сонця. І нам дуже пощастило з наявністю авіаквитків, настроєм і атмосферою.
Одеса-мама стала головним українським морським курортом через карантинні обмеження. Зараз туди їдуть з усіх кінців країни. Про те, що може запропонувати туристам нинішнього оксамитового сезону старе легендарне приморське місто, у репортажі «Вістей».
Демократичне житло
Зупинили ми вибір на центральній частині міста. Винайняли житло — квартиру, розташовану в триповерховій старовинній будівлі в 5 хв від вул. Дерибасівської. Високі стелі, ремонт під старовину і дуже демократична ціна. А ще знаходиться вона в справжньому одеському дворику. Так і уявляєш, що дерев'яними сходами спуститься з жартами тітка Песя.
Позаздрили парку Шевченка
До найближчого пляжу 6 км. Дістатися туди можна на трамваї, таксі або пішки. Вирішили пішки, щоб познайомитися з містом. Приємно вразили чисті вулиці, що потопають у зелені, і старовинні будівлі в хорошому стані після реставрації. Ніде не виявили жодної політичної реклами або портрета кандидата на місцеві вибори, неначе одеситів не стосується нинішня передвиборна гонка.
Майже половину шляху йшли парком Шевченка. Для нас, мешканців Борисполя, які давно забули, яким має бути справжній міський парк, одеський став естетичним потрясінням. Величезна доглянута територія зі смарагдовою зеленню та віковими деревами, безліч оригінальних лавочок, і всюди — ідеальна чистота.
Вхід до пляжу «Аркадія»
Пляжі на всі смаки
Море — це те, що робить Одесу Одесою. Можливість відпочивати на пляжі, не виходячи за межі великого історичного міста, приваблює туристів. Тат багато пляжів, і кожного дня можна їхати на новий.
Ланжерон розчарував: скупченість людей, тісно і дорого. Біля Аркадії багато новобудов і клубів, високі ціни на шезлонги і парасольки. Обрали Відраду – людей мало, пляж пристойний, ціни помірні. Море, попри другу декаду вересня, тепле і чисте.
Південний колорит
Одеса – місто з особливою харизмою. Відомі усім колорит та почуття гумору тут на кожному кроці.
Навіть за проїзд у маршрутках одесити платять по-своєму. Проїзд у всіх типах транспорту коштує 5 грн. Коли заходять в маршрутку або трамвай, платити не поспішають. Людина, якій треба вийти на певній зупинці, передає по салону гроші водієві. Якщо цього не зробить, із криками «тримай злодія» ніхто її за руки не хапатиме.
Вивіски ані на хвилину не дадуть забути, що ти в Одесі. Такого почуття здорового гумору не знайдеш в жодному іншому місті.
Одесити — любителі тварин. Вулицями, не поспішаючи, гуляють люди з домашніми улюбленцями. Такої кількості різноманітних порід собак не доводилося бачити ніде. Дивно, але проблем із прибиранням за ними, які не вирішені в Борисполі, ми не виявили. На вулицях розташовані будочки з кормом і водою для вуличних собак і котів.
Тварин в Одесі люблять.
Сучасність і старовина
Не варто малювати образ Одеси в дусі уявлень, культивованих радянською пропагандою (рибалка Соня, Костя-моряк, Мішка Япончик). Нинішня Одеса інша. Це сучасне місто, яке взяло курс на європейський розвиток. Відкрилося багато альтернативних кафе, оформлених в різному стилі і дуже колоритних. Важливо, що всюди демократичні ціни, смачні страви і якісний сервіс. Водночас місто не втрачає історичної ідентичності.
«По Дерибасовской гуляют постепенно», — безсмертні слова Михайла Жванецького стосуються не лише знаменитої пішохідної вулиці. Тут насправді можна гуляти не поспішаючи, насолоджуючись ласкавим сонцем, роздивляючись старовинні будинки, які одесити дбайливо зберігають і охороняють. У центрі міста новобудови намагаються вписати в єдиний архітектурний ансамбль.
Одеса прекрасна і вранці, і ввечері. У світлу пору можна роздивитися в деталях особливості старовинної архітектури. Вулиці засаджені гігантськими двохсотлітніми платанами, які висадили одночасно із побудовою будинків і які кронами захищають вулиці, утворюючи зелений шатер. Вечірня Одеса здається казкою. Будинки, вулиці сяють яскравою різнобарвною ілюмінацією. Дивно, але одеситів це не засмучує, що, можливо, здивує деяких мешканців Борисполя, які з « пролетарською ненавистю» ополчилися проти літачка в центрі міста.
«Треба їхати!»
Туристів приваблює найкрасивіший у світі оперний театр, знамениті Потьомкінські сходи, бульвари. Увечері, навіть в будній день, там людно. Молодь змагається у брейк-дансі, люди старшого віку танцюють під ретро-музику, музиканти грають на скрипці чи гітарі. Старовинна бруківка в прекрасному стані й така чиста, наче її терли щітками.
Складається враження, що одесити не використовують своє місто лише як арену для туризму, а живуть повноцінним життям, ставлячись з любов’ю до Одеси, як мами.
Як висновок – в Одесу треба їхати! Це місто, яке в складних українських реаліях розвивається. Нам варто переглянути свої погляди на відпочинок в Україні та залишати свої гроші тут.
Варто зазначити, що складна ситуація з коронавірусом відчутно вплинула на авіасполучення всередині країні. Дістатися до Одеси літаком можна не дорожче, ніж залізницею. Одеський аеропорт — сучасний і комфортний, але рейсів мало, треба розраховувати на везіння.
коментарі