Нещодавно у селі Гнідин Бориспільського району відбулось урочисте дійство з нагоди відкриття пам'ятника відомим українським акторам-патріотам — Лазарю та Йоні Шевченкам, репресованим сталінським окупаційним режимом. На відкритті пам'ятника були присутні родичі братів-акторів, небайдужі гнідинці та гості села.
Народилися брати Шевченки у Гнідині. Старший Лазар був режисером радіомовлення, грав у Львівському музично-драматичному мобільному українському театрі «Руська бесіда», Київському драматичному театрі ім. Івана Франка, у робітничих театрах Донбасу. Молодший Йона — театрознавець, журналіст, педагог, творчий побратим Леся Курбаса. Йона грав у «Молодому театрі» і театрі «Березіль».
Акторів звинувачували в антирадянській діяльності. Лазаря отруїли співробітники НКВС, а Йону засудили до розстрілу.
Володимир Савон, гнідинський поет, присвятив братам-акторам вірш:
Слова мої в рядках цих не нові...
Бо так було завжди і завжди буде:
Людина доти буде жити на землі,
Допоки пам'ятати будуть люди.
Бо є зерно з душі, а є з душі полова,
Святим не робить навіть каяття!
Лише коли тебе згадають добрим словом,
Ти не даремно на землі прожив життя.
Бо у безпам'ятстві не зайдемо в майбутнє.
Та ми не стелемо червоних килимів.
Не імена ми повертаємо забуті,
Ми повертаємо на вотчину синів.
І звільнені з холодного полону,
Зігріті чистим подихом весни,
Вони сьогодні повертаються додому,
Старого Гнідина достойні два сини.
Лариса ГРОМАДСЬКА
коментарі