Юну співачку Марію Лухтай у Борисполі знають. Дівчина має голос і харизму, а нещодавно вона підкорювала слухачів на власному сольному концерті. Вона навчається у 10 класі місцевої гімназії «Перспектива». «Вісті» познайомилися з Марією і розпитали про її шлях до успіху і немузичні захоплення. Співала «Титанік» — У ліриці я — як риба у воді. Такими піснями чіпляю людей. Буває, й сльозу хтось пустить, тоді виникає приємний шок: розумію, що не кожен може заспівати так, щоб розчулити. Коли виконую динамічні, ритмічні твори, почуваюся розкутою і тримаюся вільно. Виконуючи кожну пісню, хвилююся, адже потрібно заспівати душевно. Мій кумир — американська співачка Аріана Ґранде. Подобається її тембр, виконання, надихаюся, коли її слухаю.
У музшколу з другої спроби — У музичу школу привела мама, я пройшла іспити і мала бути зарахована до 1 класу, але почала кричати: «Навіщо ви мене сюди привели? Не хочу!» Була тоді замкнутою і боялася, зараз розумію, що то була помилка. А вже через кілька років бабуся знову привела мене на прослуховування. Так мене зарахували до музшколи: пізнувато, бо діти з 5—6 років є першокласниками закладу, а я почала навчання в дев’ять.
Вокал у музшколі, гітару — сама— Музика — моя стихія, хочу бути в ній протягом життя. Можливо, неправильно, що шкільне навчання відходить на другий план, однак, якщо хочеш досягти висот, слід працювати в одному напрямку. Я не математик, тож на точні науки не «налягаю». На першому місці вокал, потім — гра на фортепіано: акомпаную сама собі. Це складно і цікаво. Однак на широкий загал так ще не виступала.
Самостійно опанувала гітару. Тато купив мені інструмент, і бажання грати було непоборним. Часу на окремий курс не мала, тож вирішила навчитися за он-лайн уроками: дізналася, що таке акорди, де які ноти на струнному інструменті. Кілька занять для мене провела викладачка музшколи.
Сольний концерт — До сольного концерту з викладачем готувалися рік. Добирали нові пісні, відшліфовували програму. Так назбиралося 13 пісень. Глядачів було небагато, прийшли підтримати ті, хто хотіли. Мені комфортно працювати на публіку, яка прийшла, щоб чути мене, а не тому, що хтось примусив заповнити залу. Для кожної людини поняття «сольний концерт» різне: хтось може встановити апаратуру біля «Макдональдза» і співати для перехожих, а хтось хоче чогось високого, у концертній залі. Я мріяла про незвичайне і грандіозне. І отримала. Образи до виступу підбираю сама, підказує викладач Сергій Сокур. Щодо уміння триматися на сцені, намагаюся «схопити» глядача. Кажуть, що краще дивитися в одну точку і зануритися у пісню. У мене так не виходить, мені важливо бачити, як мене сприймають у залі.
Модельний бізнес — Думала піти в модельний бізнес. У «ВКонтакте» дівчатам пишуть модельні скаути. Неодноразово такі повідомлення отримувала і я. Вирішила: чому б ні? Мені тоді було 14. Поїхали з батьком до Києва в модельну школу. Там усе так елегантно! В одній кімнаті фарбують, у іншій — фотосесія, в ще в одній дівчата танцюють. Виміряли мої параметри. За їхніми правилами, якщо в дівчини зріст від 170 см, її беруть у моделі. Мій зріст – 168 см. Потрібно було підписувати контракт, що не з дешевих. Тож вирішила віддатися музиці. А щодо зросту: вдягаю підбори і не на одну голову вища від батьків, тож не комплексую.
Емоції й обмеження
— Хвилювання впливає на голосові зв’язки. На конкурсі, що відбувався в Києві, я перехвилювалася, вийшла на сцену, почала співати, а в мене незмикання, голос ніяк не проходить. Якось «витяглася», ще й перше місце отримала. Така ж ситуація була і в Болгарії, думаю, там вплинуло на зв’язки морське повітря. Скільки конкурсів за плечима, не рахую. Щодо обмежень: не дозволяю собі взимку їсти морозиво, пити газовані напої і їсти гостру їжу, щоб усе це не вплинуло на голос.
«Голос. Діти»— Власного блогу, де викладаю відео зі своїми піснями або пародії на відомих співаків, не маю. Я критично ставлюся до себе. Не люблю переглядати відео зі своїх виступів, а коли мама якесь вмикає, тікаю в іншу кімнату. Колись наважилася замахнутися на участь у проекті «Голос країни. Діти». Заповнила анкету, зняла виконання двох пісень на відео. Перезаписувала по кілька разів, щоб усе було ідеально. Відправила заявку, та жодної відповіді не отримала. Нині знайомі й викладачі мене штовхають до думки про участь у телепроектах, але я поки не готова.
Бокс і волейбол— У сім’ї підтримують усі мої починання, а батько мене надихає, як ніхто. У нас, до речі, всі малюють, я не виняток, а обидві бабусі співочі. Та не музикою єдиною. Займалася волейболом, бігала й на спортивних змаганнях бувала. Хотіла записатися в секцію боксу. Хоч давно вважаю себе леді та з хлопцями вже не б’юся, як у молодших класах (сміється).
Ольга КАЦАН, фото автора
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
коментарі