У Горі провели стратегічну сесію щодо розробки комплексного плану просторового розвитку Гірської ОТГ. Які пропозиції надали розробники плану, чи розширюватиметься територія аеропорту та виробнича забудова, чи потрібен громаді розвиток рекреаційних зон, чи існує загроза вирубування лісу під забудову житловими комплексами — ці та інші питання обговорювалися присутніми та будуть враховані під час складання плану. Поки триває прийом пропозицій від громадян, «Вісті» дізнавалися, які висновки вже зроблено робочою групою.
Проведений 27 січня захід був анонсований як публічний. Ті, хто не потрапив до складу робочої групи, могли слідкувати за засіданням онлайн — на веб-сайті Гірської сільської ради велась трансляція. Забігаючи наперед, скажемо, жодного коментаря чи пропозиції під час трансляції не надійшло. Втім, час для цього ще є — свої побажання мешканці громади можуть висловити до 17 лютого на Фейсбук сторінці сільської ради.
Під розширення ДАП «Бориспіль» вилучатимуть приватні земельні ділянки
Для розробки комплексного плану сільська рада залучила Проектний інститут СБУ. На засідання запросили його представника — головного архітектора Тетяну Васильцову.
Під час розгляду зони промислової забудови найбільше питань у присутніх викликав аеропорт «Бориспіль», адже в зоні його потенційного розширення — приватні земельні ділянки мешканців громади.
«Аеропорт є позитивом для громади та бюджетоутворюючим підприємством, але разом з тим, із ним пов’язані певні планувальні обмеження. Освоєння прилеглих до нього територій під житлову чи громадську забудову є неможливим. Відповідно, ці ділянки можуть мати лише виробничо-складське призначення», — пояснила вона.
Доповідачка також зауважила, що у мирний час аеропорт «Бориспіль» планував розвивати свої потужності, були пропозиції щодо розвитку та розширення аеродромної території. Питання розглядали на містобудівній раді. Через те, що район, який розробляв план, не повідомив про такі наміри мешканців Гори та власників земельних ділянок, питання викликало суспільний резонанс. У результаті план так і не був затверджений.
«Розширення аеропорту — це державний інтерес, і шляхи вирішення мають бути знайдені. Це зона промисловості, і побудуватися тут власники землі все одно не зможуть. Навряд чи всі з них зможуть чи захочуть побудувати власні підприємства чи склади. Тому в майбутньому питання передачі земельних ділянок державі все одного доведеться вирішувати», — наголосила Тетяна Васильцова.
Запитання у присутніх викликала й велика зона промислової забудови, позначена на карті. «Зауважу, передбачене документацією не означає, що воно там гарантовано буде. Мається на увазі, немає гарантії, що вся та позначена територія буде забудована промисловістю. Наприклад, із виділеної у 2016 році в Мартусівці під виробничу зону території на сьогодні освоєно небагато, побудовано лише складський термінал. Тому велика зона виробничої забудови на карті не повинна викликати якогось остраху. Це не значить, що вона вся заллється асфальтом чи бетоном. Адже промисловість розвивається так, щоб до неї був доступ автотранспорту, і навіть озеленення у виробничих зонах теж має бути — щодо цього є відповідні санітарні вимоги і проектанти в майбутньому мають цих вимог дотримуватися», — пояснила доповідачка.
Врахували особливості всіх сіл громади
Головний архітектор повідомила, що при розробці комплексного плану бралися до уваги особливості всіх сіл Гірської ОТГ. Розробники проаналізували існуючий стан забудови та вже передбачене генпланом. Відповідно до цього, десь більше уваги приділять житловій забудові, а десь розвиватимуть культурний чи соціальний напрямок.
«Наприклад, назва села Затишне говорить сама за себе. Затишне має залишатися затишним, із садибною забудовою та гарною парковою зоною. У Ревному потрібно розвивати освітні заклади, громадські об’єкти та установи, такий потенціал тут є. Передбачити заклад культури необхідно і в Горі, адже це центр громади. Мартусівка має переважно виробничі території, через неї проходять автодороги загального користування. Тому й розвиток села вбачається у виробничо-складській спрямованості.
Окремо ми надали пропозиції щодо розташування об’єктів обслуговування. Наприклад, на сьогодні у кожному населеному пункті громади запроектовані пожежні депо. Зараз від цього відходять, бо це економічно недоцільно. Краще об’єднати зусилля сіл та зробити один потужний та ефективний об’єкт. Крім того, за програмою Мінрегіонрозвитку, пожежні депо, екстрену медичну допомогу та поліцейський патруль можна розміщувати в одній адміністративній будівлі. Вважаємо за необхідне й переглянути територію, призначену під будівництва дитячого садка в селі Затишне. Його доцільність та ефективність нині видається сумнівною, а поряд проходить небезпечна автомобільна дорога. Можливо, краще запровадити програму «Шкільний автобус» та відвозити дітей до інших закладів», — зазначила доповідачка.
Житлова забудова — за рахунок садових товариств чи лісового фонду?
За словами представниці проектного інституту, на сьогодні показник житлової забудови Гірської громади мало- і багатоповерховими будинками становить 500 га. На перспективу він планується у розмірі 830 га. Планується побудувати 900 тис. кв.м житла, що за існуючими будівельними нормами розраховано на 30 тис. осіб. Збільшення показника забудови здебільшого буде досягнуто за рахунок приєднання до неї зони садових товариств, які раніше житловою забудовою не вважалися.
Порівнюючи показники житлової, промислової, громадської забудов та рекреаційних і зелених зон, Тетяна Васильцова зауважила, що громада має суттєвий дефіцит природніх зон.
«Є аеропорт, залізниця, це потужний плюс для розвитку громади. Хороші виробничі, логістичні потужності, зв’язок. Потребує розвитку громадська забудова. Згадаю й про необхідність виділення землі під нові чи розширення старих кладовищ. Із зеленими зонами, рекреаційними та природоохоронними об’єктами ситуація взагалі критична. Зона зелених насаджень із благоустроєм має становити 40 га на громаду і бути рівномірно розподілена між населеними пунктами громади. Цього немає. Рекомендованими є також розчистка русел рік та озер, організація пляжної зони для відпочинку», — зазначила доповідачка.
З нею погодились і мешканці громади, присутні на зустрічі. Крім пропозиції організації паркової зони, благоустрою території лісового фонду та облаштування там велосипедних маршрутів, вони наголосили на недопустимості подальшої забудови лісових масивів.
Питання деталізував один із громадських активістів, запрошених на зустріч. За його словами, план, представлений на засіданні, містить зелену зону, якій загрожує знищення. Мова йде про лісову територію, яка впритул прилягає до забудови на вул. Центральній у с. Гора — багатоквартирних будинків, а також таунхаусів ЖК «Кантрі Хаус» та котеджного містечка «Зелений маєток». Він запропонував позначити ще не забудовану територію зеленою зоною або землями рекреаційного чи сільськогосподарського призначення. На запитання Тетяни Васильцової, чи здійснювалася процедура вилучення земель лісового фонду в оренду чи власність перед будівництвом, адже у разі її відсутності таке будівництво є злочином, автор питання повідомив, що по ділянці тривають судові справи.
«Одну з трьох позначених на карті ділянок лісу передали в оренду, але є сумніви щодо законності цього рішення. З цього приводу був судовий позов прокуратури. Тоді встановили, що земля надавалася поза повноваженнями КОДА. Судові справи тривають. Ділянка під житловим масивом була виділена на підставі рішень суду, вже скасованих прокуратурою. Наразі триває судове оскарження в апеляційній інстанції. То чи доцільно залишати цю зону на плані як зону житлової забудови? Адже право власності набуте з порушеннями закону. Якщо, незважаючи на незавершені судові справи, ми відводимо у комплексному плані цю спірну ділянку під забудову, це виглядає як крок назустріч порушникам закону. Це йде врозріз із інтересами громади», — наголосив громадський активіст.
До теми: Станом на 14 лютого мешканці Гори надали більше 20 пропозицій та зауважень щодо розробки плану просторового розвитку території Гірської сільської територіальної громади. Як і закликав виконавчий комітет, пропозиції залишали на Фейсбук сторінці сільради. Із 25 пропозицій переважна більшість стосується збереження лісу та недопустимості подальшого житлового будівництва в зеленій зоні. Також звучали пропозиції створити паркові зони для відпочинку, навести лад зі смітниками, в тому числі стихійними на території лісу, вирішити проблему з каналізацією тощо. Прозвучала й оригінальна пропозиція використати ДАП «Бориспіль» для підвищення туристичної привабливості громади — побудувати оглядовий панорамний майданчик злітної смуги аеропорту й «прив’язати» до локації пішохідні, велосипедні маршрути, автопід’їзд із паркувальними місцями, фотозону та кафе для відвідувачів. Чи будуть враховані пропозиції мешканців громади, покаже час.
коментарі