На щиті повернувся додому ще один захисник України, 37-річний Володимир Дем’яненко. Він навчався та проживав у столиці, але село Горобіївка, Бориспільської громади, була його другою домівкою. Адже саме тут промайнули найщасливіші і найбезтурботніші літні канікули, куди щоліта приїжджав він до бабусі в дитинстві та пізніше, в дорослому віці, щоб провідати рідних. Тут він і знайшов свій останній спочинок.
Коли почалася повномасштабна війна, Володимир працював у Київському метрополітені, тому всі перші дня допомагав людям ховатися в метро від ворожих обстрілів. Але вже незабаром, у березні 2022-го, він вступив до лав ЗСУ. Воював, не шкодуючи себе, став командиром механізованого відділення. Пройшов шлях від Київщини до Донеччини. Саме там, 5 червня 2023-го року, внаслідок ворожого обстрілу життя героя обірвалося. Сиротою залишилася маленька донька, яка більше ніколи на побачить тата.
«Велику ціну ми платимо за нашу свободу. Саме завдяки таким, як Володимир, ми можемо почуватися вільно на своїй землі, а наші діти можуть ходити до школи. Ми майже не відчуваємо війни, і ціна за це надвисока», — зазначив під час церемонії прощання секретар Бориспільської міської ради Владислав Байчас.
Під трикратний салют батько загиблого отримав від військових прапор України. Поховали воїна на сільському кладовищі Горобіївки.
коментарі