«Наш дім» — це реабілітаційна установа для дітей та осіб з інвалідністю. В ньому можуть перебувати діти від народження до 18 років та особи з 18 років і до пенсійного віку, поки вони не переходять в будинки для людей похилого віку. Раніше «Наш дім» був закладом для дітей та молоді. Наразі цей заклад розширив свої межі. Як проходить період реабілітації, які є труднощі, дізнавалися «Вісті».
«На сьогодні в нашій громаді 500 дітей з інвалідністю. До них долучилося десь 200 дітей ВПО, які перемістилися із зони бойових дій та проживають у Борисполі. Це близько 700 дітей, — розповідає Олена Коротка, керівник управління соціальної політики та охорони здоров’я Бориспільської міської ради. — Звісно, не всі вони потребують перебування в цьому закладі. До того ж є батьки, які шукають більш сучасні реабілітаційні установи, тому дехто возить своїх дітей у столичні реабілітаційні центри.
Наша реабілітаційна установа має ряд проблем, які були актуальні і до війни, а наразі вони лише загострилися. Одна з проблем — недостатнє за розміром приміщення. Зараз у нас установа розрахована на до 30 осіб, а прийнято 62 заяви на відвідування закладу. Ще одна проблема — інклюзивний супровід дітей. Це послуга, яка була започаткована весною, а на державному рівні — за місяць до війни. Це соціальний інклюзивний супровід під час навчання дитини в школі, садочку соціальним працівником, який знаходиться поруч із дитиною у виховному процесі. Ми ввели спочатку дві посади. Але пішов шквал бажаючих, тому довелось додати додаткові посади. Цей працівник має соціальну освіту і він має допомогти дитині сходити в туалет, поїсти, перегорнути сторінку в підручнику та ін. З 1 вересня ми починаємо забезпечувати цей супровід в освітньому процесі. Маємо вже 12 заяв від батьків».
Раніше «Наш дім» завжди вивозив вихованців влітку на море, але під час війни цей рядок фінансування з бюджету видалено. Тому все літо «Наш дім» фактично не працював. «Ми почали роботу з 1 серпня. Не було укриття та бомбосховища, тому не могли брати дітей на реабілітацію, — розповідає Олена Коротка. — Зараз нам виділили підвальне приміщення в доступній відстані, ми його облаштували під укриття, тому коли повітряна тривога, ми всіх вихованців виводимо із закладу в укриття. На жаль, воно невелике, відповідно, не можемо запрацювати на повну силу та приймати всіх бажаючих».
«Наш дім» — єдина комунальна реабілітаційна установа в нашому ОТГ, є ще приватні з погодинним відвідуванням. Проте реабілітаційні установи вкрай важливі, адже за місять відсутності реабілітації дитини чи навіть дорослого можна втратити рік роботи на покращення здоров’я. За словами очільниці управління, логопеди, масажисти влітку намагалися відвідувати вихованців-дітей вдома, надавали свої послуги, щоб дитина хоч якось закріпила результат та не втратила прогрес у реабілітації.
«Звісно, є і спонсори закладу. Меценати були завжди, і до війни в тому числі. Але вони хочуть бачити безпосередню участь міської влади, яка повинна бути зацікавлена в тому, щоб такі вихованці та їх родини мали необхідну соціальну послугу. Головне, що кажуть всі спонсори: «Ми готові допомогти, а яка буде участь міської влади?» І це правильне питання. Адже навіть зараз усі програми на державному рівні будуються за принципом співфінансування. Громада, яка нічого не робить, державного фінансування не отримає. Якщо, наприклад, Бориспіль не вводить певних посад, на які передбачене фінансування, то звісно, держава нічого й не фінансує. Адже нічого не зроблено», — підсумовує Олена Коротка.
коментарі