Служба у справах дітей та сім’ї має багато важливих завдань. Одне із них — це виявляти дітей, які залишилися без батьківського піклування, забезпечити своєчасне взяття на первинний облік дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, здійснювати систематичний контроль за умовами проживання, утримання та виховання дітей в сім’ях, де батьки належним чином не виконують свої батьківські обов’язки. «Вісті» зустрілися з Іриною Кононенко, начальницею служби у справах дітей та сім’ї Бориспільської міської ради, яка розповіла про роботу служби у ці нелегкі часи.
Головне завдання — убезпечити дітей
«Глобальне завдання, яке виконує служба, — це супровід та допомога родинам, які опинилися у складних життєвих обставинах, — розповідає Ірина Кононенко. — На жаль, у громаді доволі багато родин, які потребують нашого супроводу. Так, за 2024 рік ми подали 10 судових позовів на позбавлення батьківських прав або відібрання дитини. Звісно, нічого не робиться спонтанно. Ми провели велику роботу, головне завдання якої — убезпечити дітей. Ми спочатку практикуємо відібрання, тобто даємо певний термін батькам для усунення моментів, пов'язаних з життєвими негараздами. Лише потім, через час, якщо вони не справляються, ми позбавляємо батьківських прав».
За словами очільниці служби, випадки бувають доволі різні. Наприклад, під супроводом перебувала жінка. Вона народила двох дітей, яких наразі служба влаштовує у заклад на тимчасове утримання, поки родина вирішить базові побутові питання. Це наявність місця для проживання, належний санітарний стан приміщення, забезпечення теплом, світлом, здатність батьків забезпечити дітей та виключити ймовірність загрози життю та здоров'ю дитини (тобто це належне харчування, належний догляд, матеріальне забезпечення для задоволення мінімальних потреб дітей, наприклад, памперси, харчування тощо).
«Прикро, але вплинула, звісно, на кількість родин, які потребують опіки служби у справах дітей та сім’ї, і війна. Дуже багато трагедій серед батьків. Наприклад, ми були вимушені забрати двох дітей від батьків, які взагалі не мають залежностей, не п'ють, не зловживають, але у них чомусь абсолютно відсутні материнський та батьківський інстинкт та здатність забезпечити елементарні потреби дітей. Вони не працюють, не винаймають житло, не мають потребу бути з дітьми. Але мають вимоги до держави, яка буцімто має їх забезпечити, оскільки в них є діти. І це трагедія для суспільства, — розповідає Ірина Кононенко. — Є також діти-інваліди, яким батьки не в змозі надати все необхідне лікування і вони свідомо йдуть на те, щоб у них їхню дитину вилучили, а потім і всиновили, щоб дитина мала більші матеріальні можливості. Є також залежні родини, де батьки ведуть аморальний спосіб життя, там ми вимушені пильно слідкувати за тим, щоб дитина не потрапила у біду та проводимо роботу з батьками. І лише в катастрофічних випадках вилучаємо дитину, а потім позбавляємо батьків батьківських прав. За мою практику є лише поодинокі випадки, коли ми після відібрання не позбавляли батьківських прав. Два випадки за 27 років. Ось така ситуація.
В 2024 році, як я зазначала раніше, ми подали аж 10 позовів до суду і діти вже отримали статус дітей, позбавлених батьківського піклування. Суди вже прийняли рішення і вони вступили в законну силу».
• Загальна кількість дітей — 21 297.
• Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування (які стоять на первинному обліку, сюди не входять ВПО або діти, які набули статусу в іншій громаді, а проживають на нашій території) — 79.
• Усі діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування — понад 200.
• Діти, що опинилися у складних життєвих обставинах (виключно ті, які внесені в єдину аналітичну систему) — 107.
• Родини, що перебувають під соціальним супроводом — 57 (в них 118 дітей, серед яких понад 10 дітей мають загрозу вилучення).
• Багатодітні родини — 670 (в них 2193 дитини).
Превентивні заходи
Служба у справах дітей та сім’ї також проводить роботу з новоствореною службою освітньої безпеки — в кожній школі тепер повинен бути представник поліції, який тісно співпрацює зі службою у справах дітей та сім’ї на предмет виявлення дітей, які потребують особливої соціальної уваги, дітей, які потребують роботи з психологом, дітей, які виховуються у складних життєвих обставинах.
«Вже розробили графік проведення рейдів разом з ювенальною превенцією на канікули. Графік розроблено по всіх селах. Це буде відвідування всіх родин, які потребують нашої уваги: це і складні життєві обставини, і діти з особливими потребами, і дитячі будинки сімейного типу, і діти під опікою, тобто всі, хто знаходиться під соціальним супроводом, — розповідає Ірина Кононенко. — Всі ці родини будуть відвідуватися без попередження та перевірятися нашою службою на предмет забезпечення родини базовими побутовими потребами: речами, теплом тощо.
Левова частка нашої роботи — це протидія насильству. Наразі два спеціаліста служби проходять навчання у Переяславському університеті імені Григорія Сковороди, де опановують програму роботи з кривдниками. З 2018 року типова програма по роботі з кривдниками затверджена, але фактично лише зараз вона починає реалізовуватися у державі.
Протягом 2024 року надійшло понад 500 звернень про насильство. У деяких родинах по 3-5 звернень на рік. Всі вони опрацьовані. Хочу зазначити, що такі родини йдуть на контакт, у тому числі й кривдники. Вони відвідують наші консультації, ми вивчаємо список потреб родини, намагаємося з’ясувати причини конфліктів. Деякі родини беремо під соціальний супровід по факту скоєння насильства в сім'ї. Переважна більшість від соціального супроводу відмовляється. Але всі йдуть на контакт. Маємо позитивну динаміку у тому, що законодавство діє у превентивному напрямку. Адже є і штрафи, і заборонні приписи на певний період, і судові рішення про утримання кривдників у місцях позбавлення волі».
Дитячі будинки сімейного типу
Сьогодні у Бориспільській громаді функціонує сім будинків сімейного типу — три місцевих та чотири внутрішньо переміщених. Ще одній родині ВПО, яка мешкала у Бориспільській громаді, фундація Олени Зеленської побудувала будинок і вони переїхали жити до Гірської громади.
«Одна з важливих новин полягає у тому, що Бориспільська громада отримала дві субвенції з державного бюджету на придбання житла для будинків сімейного типу для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування для родин, які перемістилися із зони проведення активних бойових дій або окупованих територій, — розповідає Ірина Кононенко. — Механізм отримання цієї субвенції чітко виписаний законодавством.
Були труднощі із визначенням об’єктів, бо є формула, яка чітко визначає загальну житлову площу нерухомості, а вона немаленька — становить 262 кв.м. А якщо у родині є дитина, яка має особливі потреби, ця площа ще збільшується.
Ми в процесі придбання цих будинків, кошти вже на рахунках, проте не всі власники погоджуються продавати свою нерухомість задля таких потреб, оскільки є суттєва проблема — це завеликі податки, які продавцям доведеться сплатити.
Коли ми придбаємо це житло, воно стане комунальною власністю, а дитячі будинки будуть там розміщуватися тимчасово.
Запорізька та Дружківська міські ради створили дитячі будинки сімейного типу, які наразі знаходяться у нас. По закону ми не маємо права влаштовувати туди додатково дітей. А от якщо ми передамо їм у користування два будинки для тимчасового проживання, на які наша громада отримала субвенції з державного бюджету, то матимемо право влаштовувати туди дітей. Адже у нас є потреба влаштування дітей, там є місця, але юридичних повноважень ми поки не маємо».
Патронат
Наразі державою активно пропагується питання влаштування дітей у сімейне оточення — у патронатні родини. Плюсом є те, що в них можуть проживати діти без статусу. Проте на сьогодні у Бориспільській громаді немає патронатних родин. І на те є об’єктивні причини. Адже у таких родинах дитина може перебувати виключно до пів року, тобто тимчасово. «Шість місяців — це дуже маленький термін проживання, за який ми не встигаємо вирішити питання у суді щодо долі дитини, — розповідає очільниця служби. — Реальніше всі процедури здійснити за 9 місяців, а дитина в цей час перебуватиме в центрі реабілітації. Ми звернулися в комітет законодавчих ініціатив щодо внесення змін в законодавчий акт щодо періоду перебування дитини в патронатній родині. Адже якщо документи за пів року не оформлені, служба у справах дітей вимушена направити дитину в центр соціально-психологічної реабілітації для дітей, де законодавчо дитина може перебувати терміном до 9 місяців.
В Київській області діють кілька центрів, де перебувають діти — в Сезенкові, Богуславі та Переяславі. Там проживає по 30-50 дітей в кожному закладі. Постійно йде рух дітей. Якщо раніше ми подавали 4-5 позовів на рік, то в 2024 році вдвічі більше.
Патронат — це робота, така сама як і у будинках сімейного типу. Це єдина робота, якою можуть займатися батьки. Вони 24/7 перебувають із дітьми. Звісно, вони можуть водити дитину і в садочок, і в школу. Патронат відрізняється від дитячих будинків сімейного типу тим, що там тимчасовий термін перебування до 6 місяців і тим, що у патронатній родині діти можуть перебувати без статусу і через 6 місяців можуть повернутися до своїх батьків назад. Або ж через 6 місяців починається процес позбавлення батьків батьківських прав.
У суспільстві є хибна думка, що служба хоче забрати дітей, хоча насправді ми зацікавлені в тому, щоб батьки та діти мали шанс жити разом. Служба забирає дітей виключно у випадках, коли є реальна загроза життю чи здоров'ю дитини.
Працівники нашої служби — це люди з великим серцем, вони переймаються цими дітьми. Найкраще, щоб діти залишалися в родині, але потрібно, щоб там було все добре».
коментарі