Інклюзивна освіта — це навчання, що дозволяє отримувати освіту у загальноосвітніх установах дітям, які мають труднощі, так би мовити, нарівні з усіма іншими дітьми разом. Суть інклюзії у адаптації дитини в соціумі у вигляді освітнього процесу. Оскільки кожна дитина має право на освіту, то в освітніх закладах мають враховувати потреби дітей та можливість різного сприйняття навколишнього середовища. «Вісті» завітали до Бориспільського інклюзивно-ресурсного центру, щоб розповісти читачам про їхню роботу.
Бориспільський ІРЦ
«Заклад засновано 5 липня 2018 року. А у приміщенні на вул. Філатова ми перебуваємо з 1 вересня 2023 року, — розповідає Світлана Дядик, директор Бориспільського інклюзивно-ресурсного центру. — Дітей дуже багато. На сьогодні маємо у Бориспільській громаді (це місто Бориспіль та навколишні прилеглі села Рогозів, Глибоке, Любарці, Іванків, Кучаків, Сеньківка) 19 тис. 709 дітей віком від 0 до 18 років, які проживають на території.
З них на обліку у нас стоїть 611 дітей, серед яких 39 ВПО. Все це ті діти, які пройшли обстеження та мають труднощі та рівні підтримки.
Перший рівень підтримки — це неінклюзивне навчання, коли з дитиною працює шкільний психолог. Це межовий момент, коли на дитину потрібно звернути увагу профілактично, щоб труднощі, з якими вона стикнулася, не поглибилися.
Якщо раніше ми говорили про певні порушення, то зараз ми говоримо про труднощі, які є в дитини. Ми від нозології зовсім відійшли. П’ятий рівень — це найскладніші труднощі».
Категорії освітніх труднощів
«Освітні труднощі — це труднощі у навчанні, які впливають на процес здобуття освіти та на рівень результатів навчання дітей відповідного року навчання у відповідному закладі освіти, — розповідає Світлана Дядик. — У зв’язку зі змінами інклюзивного законодавства України для осіб з освітніми труднощами вводяться 5 рівнів підтримки:
1 рівень — поодинокі незначні труднощі;
2 рівень — труднощі легкого ступеня прояву;
3 рівень — труднощі помірного ступеня прояву;
4 рівень — труднощі тяжкого ступеня прояву;
5 рівень — труднощі найтяжчого ступеня прояву.
Рівні підтримки застосовуються до осіб з особливими освітніми потребами, які потребують додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі.
Виділяють п’ять категорій освітніх труднощів.
1. Інтелектуальні труднощі.
Можуть полягати в обмеженні функціонування:
— різного ступеня прояву передумов інтелекту (пам’яті, уваги, мислення, мовлення, вольових процесів, мотивації тощо);
— власне інтелекту (здатності до узагальнення, абстрагування, міркування, продукування думки, судження, здатності робити висновки);
— інвентарю інтелекту (набути знань, умінь, навичок).
2. Функціональні (сенсорні, моторні, мовленнєві) труднощі.
Можуть полягати в обмеженні життєдіяльності різного ступеня прояву (слухової, зорової, опорно-рухової, мовленнєвої функцій).
3. Фізичні труднощі.
4. Навчальні труднощі.
5. Соціоадаптаційні (особистісні, середовищні), соціокультурні (певні осередки, окремі культури, використання жестової мови) труднощі. Наприклад, соціоадаптивні труднощі можуть бути, адже багато діток ВПО, вони виросли у російськомовному середовищі, тому їм важко адаптуватися. А це потім може відображатися на їхніх оцінках, потім можуть з’являтися психологічні аспекти, людина стає невпевненою у собі та ін.
Залежно від ступеня прояву вказаних освітніх труднощів мають визначатися відповідні рівні підтримки.
Наприклад, дитина з аутистичним розладом може мати інтелектуальні, функціональні та соціоадаптаційні труднощі, а дитина з ДЦП, наприклад, лише фізичні труднощі, а дитина зі зниженим зором та з порушеннями інтелектуального розвитку — одночасно функціональні та інтелектуальні труднощі.
Наприклад, дитина може зламати руку, не ходити до школи, її переводять на індивідуальне навчання, а дитині може бути важко навчатися без соціуму, і це також може бути трудність і успішність може впасти, і мотивація до навчання падає.
У нас комплексна оцінка, тому що враховуємо діагнози лікарів, психологічні характеристики навчання з школи чи з садочку, а також враховуємо те, що говорять батьки, бо все це потрібно вивчити у комплексі.
Наприклад, дитина з аутистичним спектром, або з опорно-руховим апаратом може мати труднощі соціоадаптивні, не може налагодити комунікацію, а це заважає їй.
Також дитина, наприклад, може мати інтелектуальні порушення. Це когнітивна сфера: пам’ять, увага, уважність. Можуть бути навчальні труднощі: дислексія, дисграфія та ін. Наприклад, дитина усно все сприймає, а написати їй важко. Тому всі оці моменти ми враховуємо».
Алгоритм роботи ІРЦ
«Ми є комунальною установою Бориспільської міської ради. Всі ми відносимося до когорти педагогів. У нас є психологи, логопеди-дефектологи, вчителі реабілітологи та ін.
У 2022 році у нас були зміни в положенні і наразі ми називаємося фахівцями інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ). Знаходимося у підпорядкуванні міністерства освіти і науки, — розповідає Світлана Дядик. — Проте ми тісно співпрацюємо з багатьма управліннями та службами. Наприклад, Бориспільське районне управління поліції, сектор ювенальної превенції, управління соціальної та ветеранської політики, служба у справах дітей та сім’ї, кризовий центр та ін.
Наше основне завдання — це забезпечення дітям права на освіту. Наша задача — визначити, чи є у дитини труднощі, які саме та надати рекомендації, що з цією дитиною робити в освітніх закладах, як їй допомогти. У нас кожного місяця, інколи двічі на місяць проходять заходи для педагогів закладів освіти: для логопедів, для психологів. Наприклад, наш дефектолог проводила тренінг для асистентів вчителів та асистентів вихователів.
Ми можемо досліджувати діток від 0 років і навіть після 18 років. Якщо у людини виникло бажання навчатися, є потреба встановити, чи вона має особливі освітні потреби чи ні. Ми тоді робимо комплексне психолого-педагогічне обстеження осіб та надаємо висновки. Для цього в нас є автоматизована система «Інклюзія Україна», ми туди вносимо дані. Фактично йде централізоване формування і видається висновок державного зразка.
Фахівці ІРЦ є членами команди супроводу. Тобто якщо дитина до нас прийшла, ми визначили, що вона має особливі освітні потреби, видали їй висновок, написали там категорію та рівень підтримки, то далі батьки з нашим висновком ідуть до навчального закладу. Батьки пишуть заяву на інклюзивне навчання або на індивідуальну форму навчання, після чого формується команда супроводу. Тоді протягом 2-3 тижнів при умові, що дитина відвідує заклад, складається індивідуальна програма розвитку. Вона враховує в себе модифікацію, адаптацію навчальної програми, навчального плану, навчальних предметів. І ще маємо корекційний складник.
Ми можемо рекомендувати асистента вчителя або асистента вихователя. Якщо дитина 4 або 5 рівня, то можемо рекомендувати навіть асистента дитини.
Асистент вчителя і вихователя асистують педагогів, тобто допомагають педагогу в групі або в класі розвивати дитину і фактично навчати. Асистент дитини супровождує дитину у навчальному закладі поза уроком.
У нас є критерії оцінювання для дітей з особливими освітніми потребами. Такі діти отримують оцінки. Наприклад, йде урок математики. При адаптації дитину знайомлять з темою, розв’язують елементарні вправи, які пов’язані з наочністю, тобто за зразком. І ось цією адаптацією вчитель займається разом із асистентом вчителя. Тоді асистент вчителя може знаходитися біля дитини. Можуть бути навіть різні вправи. Тобто весь клас розв’язує одні, а ця дитина інші вправи, хоча по тій самій темі. На контрольній роботі можуть бути тести з відповідями.
Можлива інколи модифікація програми, коли дитина навіть не буде вивчати якийсь предмет. Наприклад, весь клас має уроки з англійської та німецької мови, а ця дитина лише з англійської. Але все це робиться щодо конкретних потреб дитини. Ось така може бути відмінність.
Асистент дитини виконує зовсім іншу функцію. Це суто фізичний аспект. Тобто як няня в садочку. Наприклад, дитина має фізичні порушення, то біля неї має бути людина, яка їй допомагатиме спуститися в їдальню, сходити у вбиральню та ін. Зараз з’явилася можливість, щоб функцію асистента дитини виконував соціальний працівник. На сьогодні маємо п’ять працівників. До речі, соціальними працівниками можуть бути й батьки, й зовсім сторонні особи, яких привели батьки, але ці особи мають пройти навчання, медичний огляд, тоді лише вони допускаються до навчального процесу.
Найтяжчих дітей підхоплює реабілітаційна установа «Наш дім», там діти перебувають та навчаються на індивідуальній формі навчання».
Нове приміщення — нові можливості
«З 1 вересня 2023 року ми урочисто відкрили свою роботу у цьому приміщенні. На сьогодні у нас 13 педагогів. Проводимо заняття для 49 дітей. Охоплюємо корекційним складником і дітей, які не охоплені навчанням. Це дошкільнята. Також нас відвідують діти, які перебувають на індивідуальній формі навчання, — розповідає очільниця ІРЦ. — Маємо кабінети реабілітологів, дефектологів, логопедів, психологів, є кімната для проведення корекційних занять. Є кімната для логоритміки, спортивний зал, де займаються реабілітологи. Є конференц-зал з інтерактивною дошкою та проектором, є ресурсна кімната, обладнана кухнею, плитою, холодильником — все це для соціального орієнтування дітей. Є прекрасна тераса, де також влітку проводимо майстер-класи по арт-терапії. Маємо масажний кабінет для логомасажу чи індивідуальних реабілітаційних маніпуляцій.
Спочатку батьки перебувають на заняттях з дитиною у кабінеті. Але згодом наше завдання, щоб мама чи тато відділилися від дитини, щоб відбулася сепарація, і тому згодом батьки чекають своїх дітей у холі на дивані. Загалом, батьки заклад не залишають, оскільки дуже часто трапляються повітряні тривоги, під час яких всі ми залишаємо заклад і йдемо в найближче укриття.
Зазвичай проводимо різноманітні святкові заходи, невеличкі майстер-класи, корекційні заняття. Зауважу, ми не навчальний заклад, а корекційний. Основне завдання — визначити, чи є в дитини особливі освітні потреби та що далі робити з дитиною, якщо вона їх має. І відповідно надати рекомендації в садочки та школи щодо конкретної дитини.
Кожен фахівець прикріплений до певного освітянського закладу та є членом команди супроводу.
На сьогодні у нас у громаді всі заклади інклюзивні. Заклад вважається інклюзивним, коли хоча б одна дитина в закладі має висновок про інклюзію. Відповідно, вже її клас стає інклюзивним, а отже, і заклад набуває такого статусу. Усі ліцеї та садочки міста та сіл мають таких дітей.
У громаді досвічені педагоги, але коли з’являється дитина з особливими освітніми потребами, це додає труднощів для вчителів. Тому ми їх навчаємо, як допомогти цим дітям.
Ведеться робота і з батьками, щоб якось розвантажити їх психологічно: по суботах чи неділях проводимо їм арт-терапію, наприклад. Також розповідаємо їм про права, наприклад, як оформити інвалідність. Тобто намагаємося не кидати напризволяще наших батьків, які цього потребують.
В 2024 році в ІРЦ надали 11 тис. 122 послуги. Сюди входять бесіди, комплексне обстеження, корекційно-розвиткові заняття (всього 4363, з них закдади дошкільної освіти — 1917 послуг, заклади загально-середньої освіти — 2446). Є й статистика за січень 2025 року: вже надано 783 послуги.
На жаль, є тенденція дітей до порушення правопорядку. Тому також у нашому закладі є так звана зелена кімната, де проводиться допит неповнолітніх у комфортних умовах, не травмуючи їх ще більше. При цьому присутній психолог.
Також я особисто працюю як кризовий психолог з військовими та їх родинами, зокрема й дітьми. Періодично також проводиться робота по програмі кривдників, яких направляє суд на такі заходи відповідно до вироку суду.
Працюємо, важко, але розуміємо, що це дійсно наш фронт, і ми маємо його тримати. Адже діти — це наше майбутнє».
коментарі