15 липня в Борисполі стартувала всеукраїнська акція «Рушник надії». Її організаторами виступають об'єднання родин захисників територіальної оборони міст та селищ України «Жінки ТРО» та «Жінки ЗСУ» в складі ГО «Жінки Роду». Завітали на захід і «Вісті».
Метою акції є підтримка родин військовополонених і зниклих безвісти. Матері, сестри, дружини і доньки можуть долучитися до вишивки рушника, який стане символом молитви, єдності і надії.
Старт акції відбувся в бориспільському Центрі життєстійкості. Тут зібралися родини, які чекають звістки про своїх захисників. На урочистому відкритті був і священнослужитель, який провів чин освячення полотна майбутнього рушника надії.
«З філософсько-богословської точки зору, рушник має потрійне значення. В першу чергу, рушник — це знак. Знак того, що кожен з нас внесе свою частинку в нього, і він буде символом нашого об'єднання. Знак того, що ми — загальноукраїнська сім'я, яка об'єднує всіх жителів України, воїнів, матерів, сестер наших воїнів. По-друге, рушник має символічне значення. Це ніби символ України, який нагадує про мужність наших воїнів. І по-третє, рушник має певну духовну силу», — розповів отець Роман.
Цією акцією жінки також хочуть відродити давню українську традицію.
«Наша акція відтворює глибоку українську традицію: коли чоловіки йшли на війну, жінки вишивали їм сорочки та рушники. Це було як молитва, оберіг і надія на скоре повернення. Відсьогодні жінки з родин зниклих безвісти, полонених воїнів ЗСУ та ТрО зі всієї України щоденно вишиватимуть рушник, який стане загальнонаціональним символом очікування, сили молитви та віри у благополучне повернення. У цьому рушнику буде вишита дорога додому для тих, хто ще в полоні і хто думками повертається щодня», — каже мати зниклого безвісти військового, представниця об'єднання родин захисників територіальної оборони міст та селищ України «Жінки ТРО» та «Жінки ЗСУ» в складі ГО «Жінки Роду» Олена Скитюк.
Вишиватимуть рушник надії не лише в Борисполі, а й у кожній області України. Його виготовлятимуть в осередках, створених родинами полонених і зниклих безвісти військових. У Борисполі цей осередок працюватиме на базі Центру життєстійкості, що по вулиці Головатого, 15.
Коли рушники будуть готові, вони будуть зібрані з усіх куточків України і стануть експонатом національної пам’яті. Їх показуватимуть на виставках в Україні, а також на акціях за кордоном за підтримки українських діаспор. Після цього всі рушники будуть передані до одного з музеїв Києва.
Перші символи вишивати на бориспільському рушнику надії почала Валентина Нечай, яка чекає додому свого сина Олександра. До лав 114 бригади ТрО він долучився на другий день повномасштабної війни. Тоді юнаку було 23 роки. Восени 2023 року військовий зник безвісти під час боїв на Бахмутському напрямку.
«Уже два роки я чекаю сина з війни. У ці хрестики на рушнику я вклала бажання, щоб син повернувся додому і щоб всі наші діти повернулись живими. І я дуже рада, що існує таке об’єднання і проводяться подібні зустрічі. Пам’ятаю, що коли нам з чоловіком повідомили новину про сина, то ми були наче у вакуумі. Я нікого не хотіла ні чути, ні бачити. І ти ж не підеш кричати своїм болем на вулицю, бо це дуже болюче, це твоє особисте. Але коли ми об’єдналися з дівчатами, стало трішки інакше — ти не сам. Зараз вони мені як сестри, бо у нас багато спільного — думки, бажання, цілі. Завдяки цьому мені стало трішечки легше», — каже Валентина Нечай.
Акція з вишивки рушника надії триватиме до 15 вересня. До цього часу кожен може прийти в осередок і вишити свої символи. Також протягом двох місяців у центрі будуть проходити майстер-класи з вишивання, до яких можуть безоплатно долучитися всі охочі. Розклади публікуватимуть у соцмережах Центру життєстійкості.
коментарі