Гості на порозі
Останній навчальний день листопада у Бориспільському ліцеї «Лідер» видався незвичайним. Навчальний заклад зустрічав відомого українського письменника Андрія Кокотюху, який завітав до Борисполя на запрошення учениці 8 класу Олександри Ланської та вчителів української мови Валентини Татарчук і Оксани Чепурко.
У вступному слові Валентина Татарчук розповіла, як з’явилася ідея запросити у гості письменника.
«Коли у травні минулого року на уроці ми почали вивчати творчість Андрія Кокотюхи, з’ясувалося, що Олександра Ланська прочитала вже багато його творів. Його книги є у Бориспільській дитячій бібліотеці. Дівчинка висловила думку, що було б цікаво зустрітися з письменником. Фактично вона виявилася ініціатором нинішньої зустрічі. Знайти контакти автора в інтернеті не було проблемою».
Візит Андрія Кокотюхи до ліцею був розподілений на дві зустрічі. У першій частині актовий зал навчального закладу заповнили вчителі ліцею, гості з управління освіти і науки на чолі із Катериною Шабан, колеги з інших ліцеїв Бориспільської ОТГ, зокрема Кучакова, Любарців, Іванкова, Глибокого, учні 11-х класів. Друга частина, яка розпочалася після невеликої перерви, була віддана дітям: учням із 5-го по 8-й клас.
Олександра Ланська коротко розповіла про творчий шлях гостя, зазначивши, що перший художній твір він написав у 7 років. А до 12 років він і писав, і читав власні казки. Мріяв стати бібліотекарем, закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. Сьогодні він плідно працює у кіноіндустрії, брав участь у написанні сценаріїв до таких проєктів, як «Сніданок з 1+1», «Голос країни ІІ», «Сімейний суд». Дівчина захоплюється його дитячими книжками про веселі і смішні, серйозні і небезпечні пригоди однолітків.
«Пишу книги, які можна прочитати за вечір»
Коли слово надали Андрію Кокотюсі, майже година пролетіла непомітно. На початку виступу письменник наголосив: «На свою адресу я нічого видатного не сприймаю, нічого видатного у своєму житті не зробив. Всього-навсього написав 109 книжок, більше 200 сценаріїв, пишу аудіовистави. Але тут немає видатного, це просто моя робота, яка мені подобається. Мені подобається, якщо ця робота подобається читачам». У розмові з автором згадали і розвиток кіноіндустрії україномовних фільмів. Андрій Кокотюха зазначив, що в період із 2016 до 2019 року було створено 179 фільмів українською мовою, зокрема, документальні, анімаційні, короткометражні. Це більше, ніж із часів існування кіностудії Олександра Довженка. Українське кіно знімається і сьогодні. І воно частково витісняє книгу. «Я пишу книжки так, щоб кожну з них можна було прочитати за один вечір, а фактично за 3-4 години», — зауважив автор. Він згадав минуле та часи дефіциту, коли книжки були товаром підвищеного попиту. Ними давали хабарі, ховали під прилавок… Часто, щоб придбати дефіцитну книгу, треба було здати у спеціальний пункт 20 кг макулатури і отримати талончик на книгу. Через це підлітком він мріяв стати бібліотекарем — щоб брати книжки додому, користуючись службовим становищем.
Книг забагато не буває
На зустріч до Борисполя Андрій разом із дружиною Іриною привезли багато книжок, які можна було придбати на місці. Їх виявилося замало, адже кожен хотів придбати книжку з автографом автора.
Презентуючи свій доробок, письменник розділив тематику своїх книг для дорослого читача на дві частини. Перша — книжки про воєнні реалії, в яких ми живемо. Зокрема, пережите в березні 2022 року лягло в основу книги «Довга комендантська година». Він назвав цю серію «шпигунські романи» і наголосив, що це «художні твори, у яких усе правда». Таких книжок критично не вистачало і не вистачає в Україні. Друга частина — ретро роман.
Окремою групою творчості письменника є дитяча література. Сюжети казок про бойових звірів, які він писав із семи років, частково були використані пізніше в книжках для дітей. Зокрема, це «Таємниця козацького скарбу», «Таємниця підводного човна», «Робот ховається в школі», цикл про гімназиста. Автор зазначив, що ніколи не чекав натхнення. Більше спонукало бажання: якщо немає чого читати, а читати хочеться, візьми та напиши щось, що ти прочитав би сам. «Мене надихають українські читачі, які готові мої книги купувати, читати і передавати з рук в руки», — наголосив Андрій Кокотюха.
коментарі