Ці листи, відправлені з Білої Церкви у Бориспіль у 1945 році, але так і не отримані адресатом, журналісти «Вістей» знайшли на одному з інтернет аукціонів. На листах стоїть поштовий штемпель Борисполя, відмітка «Просмотрено военной цензурой» — цензурі підлягали всі листи військовослужбовців усіх рангів (при цьому заборонялося вказувати повну адресу відправника, найменування військової частини, його звання чи посаду).
Обидва вони написані 22 травня 1945 року, невдовзі після перемоги. Відправник — Віктор Гаврилов. Один лист адресований дружині Клавдії Дмитрівні Гавриловій, інший — доньці Людмилі, які проживали у Борисполі на вул. Гришинській, 39.
За начебто буденними словами та питаннями відчувається сильне хвилювання — зі змісту листів видно, що родина давно не пише та не відповідає на листи чоловіка. Очевидно, він тривалий час не бачив дружину та дітей — припускає, що Ната (ще одна донька) вже почала ходити. Розпитує, як справи з навчанням дітей, городом, квартирою. Думає про майбутнє: «Клава, я тут цікавився купівлею будинку, ціна приблизно 15-20 тисяч, але на окраїні міста, приблизно як і наш колишній будинок, тому думаю, що ми можемо купити будинок за умови, якщо залишимося жити в Україні, а також якщо мене відпустять додому. А якщо додому я не потраплю, то плани на життя доведеться змінити, і, можливо, особисто тобі».
У листі до доньки він запитує, чому мама йому не пише. «Людочка, чи допомагаєте ви мамі по дому та городу, а також по догляду за Жанною і Натою, адже одній мамі все робити по господарству та дбати про вас важко. Бережіть і любіть маму».
Якщо ваші рідні мешкали на вул. Гришинській під час Другої світової війни та після неї і знають людей, про яких ідеться в листах, запитайте їх, як склалася доля родини, чи воз’єдналася вона. Можливо, ще живі діти або онуки Гаврилових, для яких ці листи стануть цінною сімейною реліквією та допоможуть зберегти пам’ять про їхніх предків.
коментарі