В кінці минулого року міністр молоді та спорту України Матвій Бідний презентував народним депутатам проєкт Закону України «Про спорт», який закладає основу реформування спортивної сфери в Україні. Перш ніж винести його на обговорення, над законопроєктом працювали майже рік. Цей документ формує нову філософію спорту в Україні — з відповідністю до Європейської спортивної хартії. За даним законом спортивним закладам, зокрема ДЮСШ, слід очікувати значної пертурбації, а вірніше — ліквідації, адже тепер пропонується перехід від утримання комунальних установ до підтримки спортивних клубів. Чи готова до цього громадськість, зокрема батьки та діти, які відвідують ДЮСШ? Що конкретно пропонує даний законопроєкт, спробували розібратися «Вісті».
На думку законотворців, новий закон впроваджує європейську модель, у якій спорт розвивається на рівні громад. Одним із ключових є принцип масовості. Спортивні клуби розглядаються як основа нової системи і центри життя громади, де люди тренуються, спілкуються, спільно ухвалюють рішення. Вважається, що клубна система відкриє доступ до спорту для всіх вікових груп.
За словами міністра молоді та спорту, новий закон закладає чіткі принципи автономії федерацій. Реформа передбачає, що федерації самостійно ухвалюють ключові рішення, а держава підтримує їхню діяльність через чіткі, зрозумілі механізми.
Змінюється й підхід до фінансування. Держава підтримує тих, хто реально працює у громаді та демонструє ефективність.
Закон також створює єдину цифрову систему для всієї спортивної інфраструктури. Вона охоплює реєстри тренерів, споруд, членства, електронні заявки і повну публічність фінансових даних.
За задумом законодавців, спортивні клуби створюватимуть умови для співучасті та відповідальності, сприятимуть формуванню згуртованості спільноти.
Міністр наголосив, що робота над проєктом включала аналіз основних проблем існуючої системи спортивного урядування: дуже низьку фізичну активність українців, занепад масового спорту, відсутність прозорих механізмів управління та залежність спорту від застарілих інституцій.
За результатами досліджень, в Україні лише 7% дітей у віці 6-18 років залучені до системи ДЮСШ, загалом лише 15% українців займаються спортом кілька разів на тиждень. У країнах Європейського Союзу цей показник сягає 38%.
Проєкт Закону України «Про спорт» вже оприлюднений на офіційному порталі Міністерства. Матвій Бідний закликав федерації, тренерів, спортсменів та громадськість долучитися до обговорення документа й надати свої пропозиції.
Управління молоді та спорту Бориспільської міської ради вже отримало колективне звернення від працівників Бориспільської ДЮСШ, які вважають, що запропоновані у проєкті підходи в нинішній редакції не повною мірою враховують особливості функціонування дитячо-юнацьких спортивних шкіл.
«Позиція Бориспільської ДЮСШ полягає в тому, що нові зміни потребують додаткового доопрацювання з урахуванням ролі ДЮСШ як базової ланки підготовки спортивного резерву та забезпечення доступності занять спортом для дітей і юнацтва. Ми вбачаємо такі потенційні ризики:
— можливе зменшення бюджетного фінансування або часткове перекладання витрат на батьків;
— звуження доступності занять для дітей із соціально незахищених сімей;
— скорочення мережі ДЮСШ у малих громадах;
— невизначеність щодо трудових гарантій тренерів;
— порушення системи багаторічної підготовки спортивного резерву;
— зменшення уваги до масового дитячого спорту на користь виключно результативного та клубного напрямку.
Традиційно ДЮСШ функціонують як комунальні заклади позашкільної освіти, фінансуються з місцевих бюджетів та забезпечують рівний доступ дітей до занять спортом незалежно від матеріального становища родини. Саме ця модель протягом багатьох років довела свою ефективність у формуванні спортивного резерву та популяризації здорового способу життя.
У зв’язку з цим пропонуємо:
— передбачити в законі окремі норми щодо діяльності ДЮСШ як базової складової системи підготовки спортивного резерву;
— гарантувати збереження та розвиток мережі комунальних ДЮСШ;
— забезпечити стабільне бюджетне фінансування;
— визначити чіткі соціальні гарантії для тренерсько-викладацького складу;
— передбачити поетапні та зрозумілі перехідні механізми у разі запровадження змін.
Просимо управління молоді та спорту Бориспільської міської ради звернутися до Міністерства молоді та спорту України з клопотанням врахувати зазначені пропозиції під час подальшого опрацювання законопроєкту та забезпечити врахування інтересів ДЮСШ як важливої складової спортивної інфраструктури громади. Сподіваємося на конструктивний діалог та підтримку», — йдеться у зверненні.
Начальниця управління молоді та спорту Бориспільської міської ради Вікторія Шевц на плановій нараді у секретаря Бориспільської міської ради підняла питання щодо даного законопроєкту, наголосивши на тому, що у новому законі недостатньо прописана роль ДЮСШ та не враховані інтереси органів місцевого самоврядування. Очільниця зазначила, що управління готує звернення до Мінмолодьспорту щодо врахування думки громад у даному законопроєкті. Зокрема, Вікторія Шевц вважає, що важливо залишити ДЮСШ, а окремо розвивати клубну систему, як це зроблено у Європі. Адже, по суті, без ДЮСШ зникнуть безкоштовні спортивні послуги, оскільки клуби повинні фінансуватися за рахунок якихось коштів, першочергово — за рахунок плати за відвідування. І навіть якщо це будуть громадські організації, які надаватимуть спортивні послуги, їм все одно буде потрібно десь брати фінансування на спортивну діяльність, тобто шукати спонсорів, а на сьогодні у реаліях воєнного стану це доволі складно.
Якщо говорити про залученість всіх верств населення у спорт, на який роблять акцент законотворці, то, крім приватних спортивних клубів, на сьогодні є також центри фізичної культури та спорту, які надають послуги будь-якій віковій категорії громадян.
До теми: запровадження європейської клубної системи в спорті — це перехід від радянської моделі ДЮСШ (дитячо-юнацьких спортивних шкіл) до моделі, де спорт базується на громадських клубах. Ключова мета — масовість, залучення людей різного віку до фізичної активності у громадах та децентралізація управління, роблячи клуби центрами громадського життя.
Основні характеристики європейської клубної системи:
• громадянська ініціатива: клуби створюються за ініціативою людей у громадах, а не лише за державним наказом;
• основа — громадська організація: спортивні клуби функціонують найчастіше як неприбуткові громадські об'єднання, що зосереджені на окремих видах спорту та регулярних тренуваннях;
• масовість та доступність: доступ до занять для всіх вікових груп, від дітей до пенсіонерів;
• роль ДЮСШ: традиційні спортивні школи поступово реформуються або інтегруються в цю систему, трансформуючись у клуби;
• центр громади: клуби стають місцем, де люди не тільки тренуються, але й спілкуються, спільно ухвалюють рішення, розвиваючи місцеву інфраструктуру.
На думку законотворців, це реформа, яка змінює філософію: спорт стає інструментом покращення якості життя в громаді, а не лише способом виховання олімпійських чемпіонів.
коментарі