Коли енергетична стабільність не залежить від газу, коли виробленої електроенергії буває забагато, коли держава переробляє не лише своє, а й сміття сусідніх держав — це все про Данію — невелику країну з населенням у шість мільйонів жителів, яка в енергетичному секторі обганяє час. Днями із поїздки до Данії, яка відбувалася на запрошення данської сторони, повернулася директор КП ТМ «Бориспільтепломережа» Маріанна Желєзко. Про досвід Данії у забезпеченні енергетичної стабільності та подробиці візиту вона розповіла «Вістям».
• Семінар з теплопостачання в Копенгагені.
До Данії за досвідом
«Поїздка була організована посольством Данії для представників теплопостачальних організацій та представників місцевих громад. Загалом у цьому візиті брали участь представники 8-ми міст. Переїзд, проживання в Данії, харчування були за рахунок данської сторони. Данська сторона взяла на себе практично все фінансове навантаження по цій поїздці, — наголосила Маріанна Желєзко. — Поїздка була спрямована на ознайомлення з системою централізованого теплопостачання Данії. Ця держава хотіла показати Україні, як влаштована їхня система централізованого теплопостачання та надала можливість познайомитися з місцевими теплопостачальними підприємствами та компаніями, що виробляють обладнання, виконують роботи по проєктуванню схем теплопостачання тощо.
Зараз ці компанії працюють в Україні у Миколаївській області та місті Миколаїв — Данія взяла шефство над цими територіями та фінансує роботи, пов’язані з покращенням системи теплопостачання і енергопостачання. Але вся ця допомога не безмежна — хоча Данія і є однією із найбагатших країн у Європі, та це всього 6 мільйонів мешканців. У той же час, те, що я побачила, може надати поштовх для подальшої роботи в нашому місті».
Централізоване теплопостачання — вигідно і практично
Маріанна Желєзко зазначила, що в Україні сьогодні робиться акцент на децентралізацію системи теплопостачання, щоб взагалі відмовитися від системи централізованого теплопостачання.
«У Борисполі нинішня зима показала, що це неправильне рішення. Наприклад, у Данії усі споживачі налаштовані на те, щоб підключитися до централізованої системи теплопостачання — бо це значно дешевше, ніж індивідуальне опалення. Данія має 27 компаній-виробників теплової енергії. Всі вони неприбуткові — держава контролює тарифи і унеможливлює отримання прибутку з вироблення тепла. Така ж ситуація, до речі, і в сфері постачання електроенергії — енергопостачальні компанії теж неприбуткові. Кожна компанія протягом опалювального сезону продає тепло по певному тарифу. Після завершення опалювального сезону визначаються реальні витрати. Усі прибутки, які має компанія в певному році, вона спрямовує на формування наступного тарифу — щоб він був меншим, ніж попередній», — розповідає Маріанна Желєзко.
Електрика з повітря, сонця, води та сміття
За її словами, зараз у системі теплопостачання Данії газ не використовується зовсім. Тільки у газових плитах для населення, а це 1% від усіх задіяних енергоресурсів. Мета Данії — до 2030 року повністю відмовитися від використання газу. Чим планується замінити його? Маріанна Желєзко пояснює: система енергопостачання у Данії дуже гнучка, туди входить вироблення вітрової енергії, сонячна енергія, енергія за рахунок роботи теплових насосів, які беруть тепло від морської води.
«Також у країні дуже багато ІТ-компаній, яким не дозволяється викидати в повітря тепло, вироблене під час роботи серверів. Це тепло вони віддають компаніям, які його утилізують і направляють в мережу на вироблення тепла або електроенергії.
Найголовніше джерело енергії — це вироблення тепла за рахунок спалювання сміття. Данія отримує його після сортування власних вторинних ресурсів. Також країна отримує сміття від Англії, Норвегії, Швеції, Італії, Польщі. Вони спалюють його в енергетичних котлах — але тільки некондиційне сміття. Сюди не входить папір, пластик, скло та інші матеріали чи речі, які ще можуть бути корисними. Зокрема, меблі, одяг, посуд — все це вторинні енергоресурси, які кожна людина може прийти і взяти для свого використання. А вже будівельне сміття, ганчірки, старий зношений одяг тощо потрапляють до енергетичних котлів на спалювання.
У Данії виробляють дуже багато електроенергії. Продають її в Норвегію і Швецію. Бувають періоди, коли достатньо сонця і вітру, не потрібно виробляти електроенергію на енергетичних котлах. Але буває, що навіть вітру та сонця надлишок. Тоді на ринку надлишок електроенергії коштує взагалі нуль копійок. Кожна компанія планує, яке енергетичне обладнання буде зупиняти для того, щоб не перенасичувати ринок електроенергією. У них є річний план, сезонний, добовий і навіть похвилинний.
Якщо трапляється перенасичення ринку по теплу, Данія будує ємності-акумулятори, куди скидає надлишок тепла. Там воно зберігається за рахунок теплоносія, доки не знадобиться в системі. Тому що енергетичні котли, як і котельні, зупинити швидко неможливо. Вони мають певну інерційність», — пояснює співрозмовниця.
• Візит на сміттєпереробний завод Argo. Дивилися, як ARGO обробляє відходи — від доставки до виробництва тепла та електроенергії.
Енергетична стійкість — основа виживання
«Усі повинні розуміти, що ми виживемо тільки тоді, коли в нас буде забезпечена енергетична стійкість кожного міста, кожного житлового будинку, — наголошує Маріанна Желєзко. — Тому треба над цим працювати. Будемо працювати, будемо вчитися, будемо набивати гулі, але матимемо свій досвід.
Що можна взяти з данського досвіду вже сьогодні? Це дбайливе ставлення до природи, це сортування сміття. В Україні ринок по використанню вторинних енергоресурсів уже почав діяти, і люди повинні звикати сортувати сміття. Ми як тепломережа повинні розуміти, і це прозвучало ще наприкінці минулого року, що робота теплокомуненерго буде орієнтована не тільки на вироблення теплової енергії, але й на вироблення електричної. Цьому сприятиме встановлення когенераційних установок. До цього треба йти, цьому треба вчитися, бо лише так ми можемо стати енергонезалежними. І ще дуже важливо, що використання тепла потребує ще й вироблення гарячої води. Зараз у кожній оселі стоять бойлери, і це не зовсім нормально. Людина повинна отримувати гарячу воду тоді, коли вона потрібна і незалежно від наявності електроенергії. Це є якість надання послуг. Це можливо зробити, і це теж буде дешевше, ніж бойлер у кожній квартирі.
Приготування гарячої води повинно бути в кожному домі. У кожній багатоповерхівці має стояти бойлер, який виготовлятиме гарячу воду. У Данії все це також є. Вони подають теплоносій на тепловий пункт у будинку. В Україні уже є проєкт постанови про те, що кожен багатоповерховий будинок повинен мати свій тепловий пункт, який забезпечуватиме не лише опалення, але й гаряче водопостачання.
Нам для цього потрібно буде виконати роботи по ремонту трубних систем у багатоповерхових будинках, після чого треба встановлювати в будинках теплові пункти. Як це має працювати та за чий рахунок, поки невідомо. Але доки населення не змінить своє ставлення до власних будинків, не зрозуміє, що за все треба платити і що ніхто не зробить це безкоштовно, справа гальмуватиметься. У будь-якому випадку потрібно зробити поштовх для того, щоб нова система запрацювала. І це буде дешевше і якісніше».
Ми вистояли вчора, але буде наступна зима
Аналізуючи наші нинішні реалії, Маріанна Желєзко зазначила: «Ми вже побачили ситуацію, яка була у цьому році, коли відсутність електропостачання негативно впливала на надійність теплопостачання. Ми вистояли, але це вже історія. Найголовніше — як ми будемо жити далі. Нам треба рухатися вперед.
Бориспільтепломережа уже готується до наступного опалювального сезону. Деталізувати плани поки не буду, але зазначу, що хотілося б разом із ВУКГ попрацювати в напрямку спалювання на наших котельнях, де встановлені твердопаливні котли, трісок і гілок від обрізування дерев».
коментарі