Ельміра Сартипівна Мамедова — директор Бориспільської БЛІЛ з червня 2025 року. «Вісті» зустрілися з нею, щоб дізнатися, з якими викликами довелося стикнутися та що було зроблено з початку роботи на посаді.
— Розкажіть про себе, звідки ви родом, де навчалися та працювали до того, як стали директором БЛІЛ?
— До України я приїхала з Туркменістану на навчання у 1987 році. Закінчила Національний медичний університет імені О.О. Богомольця у 1993 році та вступила до Національного університету охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика, де навчалася два роки в спеціалізованій клінічній ординатурі за спеціальністю інфекційні хвороби. Потім багато років пропрацювала в КНП «Київська міська клінічна лікарня №5» у м. Києві. Крім посади лікаря-інфекціоніста, була 20 років заступником директора з медичної частини. І от зараз працюю директором та по сумісництву лікарем-інфекціоністом в Бориспільській БЛІЛ.
— З якими викликами довелося стикнутися на початку роботи?
— У першу чергу йшлося про критичний стан фінансування лікарні, коштів не вистачало. Потрібно було зрозуміти, як далі працювати, в якому напрямку, з ким працювати. Я опрацювала штатний розпис, договори з НСЗУ, як вони вносяться в єдину систему охорони здоров’я. Виявилося, що пацієнти вносилися не так, як потрібно, були проблеми.
У нас у 2025 році підписано з НСЗУ 22 пакети, але з них 2 пакети не працювали. Це замісна підтримувальна терапія — у ній маємо зробити зміну ліцензії, а також пакет бронхоскопія — це ендоскопічне дослідження трахеї та бронхів. Бронхоскопія робиться в умовах реанімаційного відділення, але для цього немає окремого лікаря, а це проблема. Всі лікарі зайняті, у кожного свій напрямок.
— Чи є найбільш затребувані напрямки лікування?
— Є 5 таких напрямків — пріоритетні пакети Національної служби здоров’я України: інсульт, інфаркт, пологи, хірургія та амбулаторний пакет.
— Що робите для оптимізації роботи?
— Ми додатково почали працювати в медично-інформаційній системі (МІС). Це спеціалізоване програмне забезпечення для автоматизації роботи лікарень, лабораторій та аптек, яке взаємодіє з центральною базою даних ЕСОЗ. МІС дозволяє вести електронні медичні картки, запис на прийом, видавати е-рецепти та звітувати перед НСЗУ, підвищуючи ефективність та зменшуючи кількість паперової роботи. Тепер в роботі маємо три системи. До цього була і є система Доктор Елекс та Хелсі (це найбільша в Україні цифрова медична система, що об'єднує понад 70% державних та приватних медзакладів, лікарів і пацієнтів).
Усі ці системи разом мають потужну дію. У першу чергу це підвищення ефективності управління закладом, автоматизація обліку пацієнтів і медичних послуг, спрощення ведення електронної медичної документації. Це також дає підвищення швидкості обробки інформації, зменшення кількості помилок. Ну і, звісно, контроль якості надання медичних послуг, захист та збереження медичних даних пацієнтів.
Також ми впровадили в БЛІЛ системи електронного документообігу (МЕГАПОЛІС) у закладі з інтеграцією СЕВ ОВВ. Наприклад, графіки роботи, табелі, списання медикаментів — раніше все це було у паперовому форматі, а тепер маємо електронний формат, що дає можливість кращого контролю за роботою, скорочення паперового документообігу та підвищує прозорість роботи.
А ще займаємося вдосконаленням роботи архіву лікарні.
Особливо хочу ще відзначити, що в лікарні відбулося впровадження системи архівування та розсилання зображень, а це значно покращує та пришвидшує роботу. Наприклад, ваш рентген чи МРТ, КТ може побачити будь-який спеціаліст на своєму комп’ютері у спеціальній програмі. Адже тепер є можливість обміну зображеннями між підрозділами та лікарями. Це також дає нам підвищення точності та швидкості діагностики і зменшення використання плівки та паперових носіїв.
— Якщо говорити про лікарню в цілому, то інтенсивне лікування передбачає операційне втручання, а відповідно, постає питання наявності крові.
— Безумовно, це дуже важливий аспект. Саме тому у лікарні було створено банк крові, який забезпечує необхідні запаси донорської крові та її компонентів. Тепер у нас підвищена готовність до невідкладних ситуацій. Звісно, дотримуємося стандартів безпеки та зберігання крові. Протягом 2025 року зроблено 1131 трансфузію (переливання). У 2024 році цей показник складав 969.
Ми закупили все необхідне обладнання: спеціальний холодильник, є морозильні камери, розморожувачі та все необхідне.
— Наразі важливим є питання реабілітації, оскільки маємо діючих військових та ветеранів, які отримали травми. Відділення реабілітації відкрилося в БЛІЛ в січні 2026 року. Розкажіть про його роботу.
— Відділення реабілітації надає комплексну реабілітаційну допомогу пацієнтам. Йдеться не лише про пацієнтів діючих військових та ветеранів, які отримали травми. Це відновлення функцій організму будь-якого пацієнта після травм та захворювань серцево-судинної системи. Маємо індивідуальні програми реабілітації. Використовуємо сучасні методи фізичної та медичної реабілітації. У результаті маємо скорочення термінів відновлення.
У відділенні маємо 20 ліжко-місць. Наразі у відділенні працюють лікарі фізичної терапії, ерготерапії (займаються комплексом реабілітаційних заходів, спрямованих на відновлення, розвиток або компенсацію навичок самообслуговування), є психологи, лікар мови та мовлення. У відділенні працює 32 співробітники.
Додам, що на сьогодні, тобто з 1 січня по 1 квітня 2026 року, у нас проліковано 33 військових. У майбутньому плануємо надавати послуги не лише стаціонарно, а й амбулаторно.
— Питання безбар’єрності порушувалося багатьма мешканцями міста. Зокрема, у поліклініці немає можливості піднятися на другий поверх на інвалідному візку. Як виходите із ситуації?
— У нас у лікувальному закладі є два ліфти. У поліклініці їх, на жаль, не передбачено і якось їх там добудувати немає можливості. Саме тому ми відкрили на першому поверсі кабінет №2 супроводу військових, оскільки нам важливо, щоб вони не мали перешкод потрапити до того чи іншого спеціаліста. У цьому кабінеті у супроводі медичного персоналу наші військові йдуть на прийом до вузького спеціаліста. Більшість кабінетів спеціалістів розташовані на першому поверсі: це кардіолог, невролог, клінічний психолог, травматолог, хірург, кабінет рентгену та ін. Єдиний, хто має кабінет на другому поверсі, це психіатр, але він спускається в кабінет №2 для того, щоб відбувся прийом військового, який не може самотужки здолати сходинки. Ось така у нас налагоджена система.
Реєстратура допомагає в інформуванні з цього питання, на телеекрані також оновлюється про це інформація. Виходимо із ситуації з безбар’єрністю по можливості.
— Чи повноцінно діє система електронних направлень?
— На жаль, багато людей приходять на прийом без направлень, за власним бажанням, а так не повинно бути. Безкоштовної медицини немає, наші послуги нам відшкодовує НСЗУ, а без направлення це зробити неможливо. Проте, звісно, це ідеальна картина. Ми нікому не відмовляємо. Якщо є потреба у лікуванні, а пацієнт прийшов без направлення, ми його обстежуємо, лікуємо.
— Як відбувається співпраця БЛІЛ з первинкою?
— Як я вже зазначала, великою проблемою є те, що багато пацієнтів звертаються в приймальне відділення на амбулаторне обстеження, особливо у вечірній час, без жодного направлення. За маршрутизацією пацієнт повинен спочатку звернутися в амбулаторію первинки, до сімейного лікаря, з яким у нього заключено декларацію, а потім вже за потреби отримати направлення в БЛІЛ в поліклініку або в стаціонар. На жаль, дуже часто пацієнти самостійно без направлення йдуть у БЛІЛ.
— Чи повноцінно укомплектована лікарня кадрами?
— Це доволі гостре питання. Адже маємо недостатньо спеціалістів. Це велика проблема. Нам в лікарню потрібні лікар невідкладних медичних станів, неонатолог, інфекціоніст, психіатр, терапевт, невролог, онколог, не вистачає молодшого медичного персоналу, медичних сестер, немає фармацевта та профпатолога. У лікарні понад 30 працівників віком понад 70 років, тому їм важко працювати.
Я отримала лікарню у фінансово критичному стані, коли заробітну плату виплачували трьома частинами, хоча державою передбачено такі поняття як аванс та зарплата. Слава Богу, на сьогодні такої фінансової проблеми вже немає, зарплата виділяється так, як належить, у цьому нам допомагає влада. Деякі відділення навіть фінансово стимулюються. Адже середня зарплата лікаря лише близько 20 тис. грн, медичної сестри — 13,5 тис. грн. Хоча також є й різні надбавки, все одно сума виходить набагато нижчою, ніж в приватних закладах. Персоналу нам критично не вистачає: як бухгалтера, лікарів, так і медичних та молодших медичних сестер.
— Розкажіть про будівництво нового відділення лікарні.
— Нове діагностичне відділення, де передбачено апарат МРТ, ми вже інтенсивно будуємо та плануємо його відкриття вже в цьому році. Наразі затверджена проєктно-кошторисна документація та ведуться будівельні роботи.
— У якому стані наразі приміщення старого пологового відділення та які плани щодо нього?
— Воно наразі законсервовано, але і про цю проблему не забуваємо та шукаємо шляхи її вирішення.
— Які ваші плани на цей рік як керівника?
— Будемо працювати над відкриттям діагностичного відділення після будівництва для нього приміщення, займатимемося й надалі розширенням медичних послуг у закладі, продовжимо й надалі цифровізацію медичних процесів, оновлюватимемо матеріально-технічну базу, продовжимо співпрацю з партнерами та благодійними організаціями, які нам завжди допомагають, не відмовляють і ми їм за це вдячні. Дякуємо засновникам лікарні, що не забувають та постійно фінансово підтримують лікарню.
коментарі