Світ нарешті дочекався вакцини від коронавірусу — країни розпочали вакцинацію від цієї небезпечної хвороби. Так, масові щеплення вже проводяться в США, Канаді, Росії, Ізраїлі, Німеччині, Великобританії та інших країнах. Скоро, за словами міністра охорони здоров’я Степанова, до них приєднається і Україна. Як ставляться до щеплень від коронавірусу бориспільські лікарі, чи не стала нова хвороба на заваді плановій вакцинації від інших інфекцій, де та як можна прищепитися від грипу та пневмококової інфекції — у розмові «Вістей» із Анною Юрчак, заступником директора з охорони дитинства та материнства КНП «Бориспільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги».
Ковід — не завада плановим щепленням
Як і інші комунальні заклади, вакцини для проведення планових щеплень районний центр первинної медико-санітарної допомоги отримує централізовано через Департамент охорони здоров’я Київської області. За словами Анни Юрчак, планові щеплення йдуть за графіком, амбулаторії забезпечені всіма вакцинами в достатній кількості. Наразі тимчасово відсутня лише 6-річна АДП (для ревакцинації 6-річних дітей).
«Епідемія коронавірусу ніяк не вплинула на планову вакцинацію. Нещодавно ми підводили підсумки за рік, по відсотках щеплених майже по всіх категоріях процент щеплень — 80%. Це достатньо високий показник. У зв’язку зі спалахом коронавірусної інфекції ми розробили систему вакцинації в період епідемії: обирався т.зв. день здорової дитини, коли не проводили прийом пацієнтів із хронічними захворюваннями та з ГРВІ, викликалися тільки діти на планові щеплення. Звичайно, в традиційний осінній період загострення інфекційних хвороб, який до того ж співпав із періодом зростання кількості інфікованих на ковід, щеплень було менше, але разом із тим, не було навіть тижня, коли б щеплення не робилися», — коментує лікар.
Крім того, вона відзначає, що порівняно з минулими роками відмов від щеплень поменшало. Причина — проведення працівниками районної первинки інформаційно-роз’яснювальної роботи з «відмовниками», а також видання обласним департаментом МОЗ наказу про обов’язковість вакцинації для тих дітей, що відвідують ДНЗ і школи. Недощеплені діти, що ходять у школи, отримали індивідуальні графіки, що дозволило їм відвідувати заклади освіти. Звичайно, досі є батьки, що є принциповими противниками щеплень, але ситуація однозначно покращилася, вважає Юрчак.
На її думку, не останню роль у цьому зіграло і стрімке поширення світом нової інфекції. «Думаю, зараз уся Україна зрозуміла, що таке інфекційні хвороби. Це миттєвий шлях передачі, це тяжке лікування та маса ускладнень. Профілактичні щеплення дозволили нам перебороти небезпечні хвороби, а про деякі навіть забути на довгий час. І якщо на фоні теперішнього стану здоров’я нашого населення, відсутності імунітету та епідемії ковіду приєднаються ще й інші інфекційні захворювання (кір, дифтерія тощо) — це призведе до інвалідизації населення та страшних ускладнень. Це буде катастрофа» — коментує фахівець.
У планах — внесення щеплення від пневмококової інфекції до календаря обов’язкових щеплень
Попит на добровільні щеплення також стабільний. Анна Юрчак відзначає, що усі питання з приводу здоров’я та профілактики кожен пацієнт зараз вирішує з сімейним лікарем. «Наші сімейні лікарі проходять курси та спеціальне навчання, розуміються на сучасних підходах до ведення пацієнта. Як правило, лікар рекомендує вакцинацію тим пацієнтам, які входять до групи ризику щодо певної хвороби. Все це лише добровільно, пацієнт приймає рішення самостійно. В Україні зареєстровані сезонні вакцини від грипу, від пневмококової та менінгококової інфекції, вакцина від папіломовірусу. Держава не забезпечує медичні заклади цими вакцинами, вони не входять у обов’язковий графік, але додатково за бажанням пацієнта він може їх придбати. Раніше така вакцинація була можлива лише в приватних клініках, зараз це можна зробити в амбулаторіях первинки, але з дотриманням певних умов», — розповідає Анна Юрчак.
Так, якщо пацієнт згоден на добровільну вакцинацію, лікар обговорює з ним спосіб доставки вакцини в амбулаторію з обов’язковим дотриманням холодового ланцюга, в термосумці з холодовим елементом та градусником для контролю температури, адже вакцина має триматися при температурі від 4 до 7 градусів. Медичний працівник при отриманні вакцини дивиться на градусник і, якщо упаковка вакцини не пошкоджена, температурний режим не порушено, а з аптеки принесено сертифікат та чек (для фіксації години, о котрій була відпущена вакцина, щоб порахувати час транспортування в амбулаторію), в такому випадку людині вколють вакцину в амбулаторії.
«Цього року ми хотіли, щоб наші пацієнти вакцинувалися від грипу, і була велика кількість бажаючих. На жаль, у аптеках вакцини не було в достатній кількості. Тому в районі в наших амбулаторіях провакциновано від грипу близько 200 осіб, тоді як минулого року — 1200. Можливо, в приватних медичних закладах ситуація була кращою. Крім того, на деяких підприємствах та у страхових компаніях централізовано закуповують вакцини для всіх співробітників», — розповідає Анна Юрчак. За її словами, так само дефіцитною в аптеках є вакцина від пневмококової інфекції. «У 2021 році в Україні планувалося введення щеплення від пневмококової інфекції в обов’язковий календар (для дітей та дорослих із групи ризику), але наскільки це буде реалізовано, зараз важко передбачити, адже вакцина дорога, і це дуже затратно навіть на рівні держави», — коментує вона.
«Не існує вродженого імунітету. Тим, хто поки не перехворів ковідом, просто пощастило»
За словами Анни Юрчак, щодо закупівлі вакцини від коронавірусу та планів з вакцинації нічого не відомо не тільки на рівні міста чи району, а й України — цифри щодо кількості планованих до закупівлі доз, так само, як і терміни, постійно змінюються. Приватні клініки уже заявили, що можуть отримати вакцину у січні, комунальні заклади жодних прогнозів не роблять, адже у Департаменті з охорони здоров’я з цього питання — тиша.
«Нам невідомо, якою буде кількість бажаючих щепитися, невідомо, скільки препарату нам «перепаде». Рівень захворюваності на ковід досі високий, щоденно у кожного лікаря амбулаторії діагностуються нові випадки хвороби. Хворіють по-різному, але навіть по одужанню у людей залишаються певні постковідні симптоми. Особисто я не маю жодного сумніву в необхідності вакцинації. І своїй сім’ї, і знайомим, і пацієнтам я кажу: якщо у нас є хоча б один відсоток можливості захистити себе від хвороби, цей шанс треба використати», — вважає співрозмовниця.
За її словами, повторні випадки інфікування це ще раз доводять: якщо літом фахівці говорили, що імунітет діє півроку, то зараз діагностуються випадки повторного захворювання навіть через один місяць, при чому з іще важчим, ніж першого разу, перебігом, адже організм ще не встиг відновитися.
«Багато людей, коли у них діагностують коронавірусну інфекцію, дивуються і кажуть, що були впевнені, що вже перехворіли раніше в легкій формі і думали, що вже мають імунітет. У них начебто були подібні симптоми. Повірте, ковід важко сплутати з чимось іншим. Коли люди захворюють, вони кажуть: так, це не так, як завжди, при інших вірусних інфекціях, це дещо зовсім інше», — розповідає Анна Юрчак.
«Всі ті речі, про які щоденно кажуть телебачення та ЗМІ, про елементарні засоби захисту — миття рук та носіння маски, вони дійсно суттєво допомагають та захищають. З моєї практики, переважна більшість людей, які захворіли, порушили в якийсь момент ці правила усвідомлено. Так, 50% пацієнтів знають, від кого вони заразилися, і знають, що це сталось через порушення на цей час якихось правил безпеки.
Деякі люди вважають, що мають імунітет, бо досі жодного разу не захворіли, хоча мали контакти з хворими. Я скажу так: їм просто пощастило. Але не факт, що щаститиме і далі. Люди мають вакцинуватися незалежно від того, вже хворіли вони чи ні», — запевняє фахівець.
коментарі