Бориспiль
C

Головні новини

Сім’ї ветеранів АТО — шлях до адаптації


Про досвід роботи із родинами ветеранів АТО розповідає психолог Галина Тютюнник.

— Чи багато до вас зверталося дружин воїнів АТО і з якими головними проблемами?
— В першу чергу, хочеться зазначити, що питання реабілітації неоднозначне — не всі воїни стикаються із психологічними проблемами. Ті, що звертаються, мають проблеми у соціальній адаптації, депресію, нічні кошмари, агресію, страх через можливий суїцид. Було багато звернень дружин ветеранів у 2014-16 рр., та зараз їх майже немає. Після повернення чоловіків із АТО дружинам та мамам роз'яснювали, що на відновлення психіки потрібно від 6 місяців до 3-5 років. Якщо за 6 місяців гострі реакції не проходять, йдеться вже про посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).
Важкість сімейної реабілітації полягає в тому, що пережите зробило партнерів іншими. Тому робота з парами полягала, зокрема, і в тому, щоб наново познайомитися і знайти те спільне, що зблизить і стане опорою для подальшого спільного життя. Багато сімей впоралися з цим самостійно, а комусь знадобилася підтримка.
— Чи є громадські організації, які допомагають сім’ям АТО?
— Частина ветеранів отримує підтримку в ГО «Асоціація учасників АТО Бориспільщини». Завдяки семінарам і тренінгам члени асоціації отримали певні навички та уміння психологічної підтримки своїх побратимів. Однак у асоціації інші завдання, тому емоційна складова залишається осторонь, на неї не вистачає ресурсу. Все робиться на волонтерських засадах.
Багато чого можна було б уникнути у сім'ях ветеранів, якби вони зверталися до психологів за допомогою. Однак стереотип надсильного чоловіка, а тим паче воїна, здатного з усім впоратись самостійно, утримують від звернення про допомогу.
— Існує думка, що психологічна допомога потрібна не тільки воїнам АТО, але й усім їхнім домашнім.
— Так, сім'ї ветеранів потребують допомоги. І відмова від адаптації може обернутися неприємними наслідками не тільки для самого постраждалого.
— Чи бувають у воїнів АТО проблеми у спілкуванні після їхнього повернення додому та що підвищує конфліктність?
— Життя у фантазіях, життя новинами з зони бойових дій, тривожні думки, постійне життя у соцмережах тощо. Багато хто роками живе з думками, що ось-ось все буде, як колись... Це підвищує тривогу і конфліктність у сім’ї.
— Чи домашні скаржились, що ветерани переносили на них свою непосильну військову муштру?
— Бувало, у сім’ях учасників бойових дій додавали напруги надмірні вимоги до акуратності, порядку, пунктуальності, послуху, проведеного разом часу, прискіпливість до довіри та щирості, сумніви у вірності та відданості.
Якщо партнер (батьки, діти) порушував встановлений (часто лише у думках) ветераном порядок чи проявляв незгоду, непослух і тому подібне, учасник бойових дій реагував досить болюче, адже на війні ці якості рятували йому життя. Певна річ, для людини, котра пережила війну, все перераховане довгий час було життєво необхідними навичками, які раптом стали нівелюватися найріднішими людьми.
— Багато військових, на жаль, довго не могли вийти зі стану пригнобленості, а деякі й досі там.
— Так, і саме в цей складний час сім’ї повинні зосередитися на чомусь спільному та об’єднуючому для чоловіка та дружини, щоб пережити адаптацію. Різні родини об’єднують різні речі. Проте особливо хочеться зазначити віру. Вона, за спостереженнями психологів, неймовірно виросла та стала глибшою. І зазвичай в обох партнерів у всіх сім’ях учасників бойових дій. На мою думку, віра в себе, в одне одного, у світ є однією із найважливіших стабілізаційних складових для відновлення здорових гармонійних стосунків.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

коментарі

Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Питання: 156+2
Відповідь:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код:
Календар публікацій
«    Квітень 2021    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930