У понеділок, 20 березня, на комісії з питань промисловості, будівництва, архітектури та інвестиційної діяльності на порядок денний першим питанням було винесено надання ТОВ «БК Олімпік» містобудівних умов і обмежень.
Представники компанії на засідання не з’явилися, але прийшли активісти Соцмістечка.
Заступник і тимчасово в.о. міського голови Микола Корнійчук коротко пояснив позицію виконавчої влади: «Забудовник хотів будувати у цьому місці багатоповерхівок на 400 квартир. Всі мешканці району знають, що у Соцмістечку відсутня дощова каналізація і вся вода по трубі йде у цю яму. Якщо її закидати, то буде підтоплення всього Соцмістечка. Тому було прийнято рішення обстежити мікрорайон, починаючи від вулиці Момота, для розроблення у майбутньому проекту відведення дощових вод. Щодо електричних мереж, то я не знаю, як можна вирішити це питання. Відповідної потужності немає ні на «Стрілі», ні на підстанції «Бориспіль». Тому наша позиція наступна — я не бачу там перспектив будівництва жодного будинку.
Андрій Близнюк, директор ТОВ «БК Олімпік»:
— «ТОВ «БК Олімпік» є землекористувачем земельної ділянки загальною площею 2,3594 га, що розташована у Соцмістечку в районі житлового будинку № 367, на підставі договору суборенди землі, укладеного 15.08.2016 р. із ПАТ «Пенто Пак» та посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області О.С.Дудкою.
Цільове призначення земельної ділянки — «під будівництво багатоповерхових житлових будинків». Генеральним планом розвитку Борисполя та схемою зонування вказана земельна ділянка визначена «під багатоповерхову житлову забудову».
За відсутності детального плану розвитку мікрорайону, визначеного окремими вулицями (що є недопрацюванням виключно місцевої влади), підставою для видачі містобудівних умов і обмежень є схема зонування територій, яка розробляється разом з генпланом.
Єдиною підставою для відмови землекористувачеві є невідповідність намірів забудовника існуючій містобудівній документації.
Наміри ТОВ «БК Олімпік» щодо будівництва видно неозброєним оком в передпроектних пропозиціях та містобудівному розрахунку, який ми чотири рази подавали до управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради для отримання містобудівних умов і обмежень, та чотири рази отримували необґрунтовані та цілком безглузді, з юридичної точки зору, відмови. В той же час, на сусідній з нашою ділянці йде активне будівництво, і нікого не цікавить відсутність детального плану розвитку мікрорайону.
Що стосується соціального аспекту, зокрема думки мешканців, ми вже врахували їхні потреби та побажання та передбачили зону відпочинку з акцентом на активний відпочинок молоді. Готові й до подальшого обговорення та прийняття спільних рішень щодо благоустрою Соцмістечка.
Віктор Чегодар, військовий пенсіонер, афганець:
— Мережі Соцмістечка не готові до будівництва. Колектор старий, очисних споруд немає. Зараз у яр іде дощова вода всього району. Куди підуть ливневі води, якщо яру не буде? Начинку електричної підстанції замінили з невеликим запасом з урахуванням потреб нової п’ятиповерхівки і не більше. Цей будинок ще не заселено, і поки ніхто не знає, які будуть наслідки. Вже зараз, наприклад, в районі зріс рівень шуму. Раніше ми літаки спостерігали, а тепер чуємо зліт та посадку навіть при зачинених вікнах — будинок відбиває звукову хвилю.
Всі ці гаражі довкола — не самобуд. Земля виділялася під них чи маленькі городи військовою частиною на підставі наказу. Інша справа, що потім ніхто людям не сказав про необхідність створення кооперативу і що на генплані це місце — пустир. Як у цій ситуації бути?
Дороги перевантажені. В районі єдиний дитячий садочок — старий одноповерховий, в який величезна черга. П’ята школа сьогодні працює в дві зміни.
Цікавим є політичний аспект. Ця ситуація схожа на провокацію. Більшість мешканців Соцмістечка — колишні чи діючі військові, афганці, ветерани АТО. Забудовники цілеспрямовано провокують тут конфлікт. Хтось їх спеціально підштовхує. Вперто лізуть саме сюди, де немає пасивних людей і є протидія.
Нормальних громадських слухань забудовник не хоче, бо знає, що їх там «розчавлять». Вони бояться людей і користуються нестабільною ситуацією в країні.
Виникає одне велике питання — хто господар у Борисполі? Забудовник чи все ж народ і обрана ним влада?
Рустам Хамракулов, асоціація учасників АТО, громадське формування «Сектор Безпеки», депутат міської ради:
— Соцмістечко сьогодні — забутий владою район. Ливневі канали і яр сьогодні перетворюються на ще одне сміттєзвалище — сюди вже машинами привозять сміття! Викинув один, інший і собі. Тому його треба прибрати. Якщо комунальні служби і ЖЕК протягом місяця цього не зроблять, то ми зберемо великий суботник і зробимо це самі. А сміття перенесемо на центральну вулицю!
Щодо зеленого яру, то ще мої батьки дітьми тут гралися. Як можна це знищити? Сьогодні сюди продовжують приходити молоді мами з дітками, закохані пари, хтось, як я, гуляє з собакою. Вулиці Соцмістечка перевантажені «місцевими» машинами і тими, що об’їздять Київський Шлях — діти не можуть безпечно дійти до школи і дитсадка. Досить вже тут будинків. Асоціація учасників АТО однозначно підтримає людей, бо їм більше ніхто не допоможе знайти справедливості.
Тетяна Дудар, заступник голови Ради ветеранів ДП МА «Бориспіль», заслужений працівник транспорту:
— Остання спроба захоплення була кілька років тому, коли вже і будівельний паркан поставили. Люди — проти. Моя родина живе тут з 1959 року, батько був військовим. Все дитинство пройшло в цьому яру. Влітку дітям там було дозвілля, взимку військові заливали каток, каталися на санках з гірки.
Там потрібно прибрати сміття і поставити лавочки. Пенсіонерам, мамам з дітьми вкрай потрібно таке місце. Їм ніде відпочити, не завжди є можливість йти до центрального парку.
Соцмістечко — це історично тихий район Борисполя. Ми просимо — не чіпайте нас, знайдіть для будівництва інше місце.
Необхідно влаштовувати громадські слухання. Робити це правильно, повідомивши людей не в останній момент, а за два тижні. Тоді ми всі прийдемо і в сесійному залі не вистачить місця — кожен скаже свою думку. Ми бачимо, зараз і по Києву скрізь рвуть ласі ділянки і навіть заповідні місця під забудову. Але ми свою не дамо, бо тут має залишитися зона відпочинку. Відстояти своє право минулого разу нам було непросто, але ми вистояли і цього разу теж зробимо все для перемоги.
Люди справедливо відзначають, що таких місць у Борисполі практично не залишилося — все забудовано.
Чому немає детального плану розвитку мікрорайону і хто на генплані визначає такі місця зонами багатоповерхової забудови чи пустирями — питання риторичне і свідчить про некомпетентність відповідних міських служб, керівники яких не знають міста, не знайомі з його історичними та традиційними аспектами і яким на ндумку не спадає, що бориспільці мають право не лише на багатоповерхівки, автостоянки і супермаркети, а й хоч на маленькі рекреаційні зони між цими благами цивілізації. Коли містобудівні документи почнуть враховувати це все, у нас не буде виникати подібних непорозумінь між бізнесом, що хоче тут заробити, і людьми, які хочуть тут жити.
Сергій КРУЧИНІН, фото автора та Оксани ПАРАФЕНЮК
коментарі