Ще чверть століття тому майже у кожному селі Бориспільського району був сад. Вирощували різні сорти яблук, груш, слив, аличі, смородини, полуниці… Усі пригадують, як після ліквідації радгоспів, ішли справжні бої за розпаювання садів у Борисполі і Щасливому. Сьогодні ж, на превеликий жаль, все розділено-знищено… Більшість садів викорчували — і там виростають новобудови. Та є насадження, завалені бур’янами і сміттям, які ще дарують людям свої плоди…
Сьогодні ми спостерігаємо, як держава декларує свою допомогу фермерам щодо створення належних умов розвитку садівництва, та насправді ситуація складається інакше. Міністерство аграрної політики та продовольства України не виконує зобов’язання за умовами бюджетної програми 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними», у зв’язку з чим виникла велика заборгованість перед фермерами-садівниками. Подальше фінансування було затверджено Урядом у серпні цього року. Сільгоспвиробники сподіваються, що, можливо, щось зміниться на краще.
Вирощувати сади ризиковано
Бориспільщина вважається сільськогосподарським регіоном. Тут чимало фермерських господарств, які займаються вирощуванням рослин. Сіють зернові, бобові культури, соняшник… Проте ніхто не поспішає насаджувати сади. Чому? Одні фермери побоюються, що у випадку зміни цільового призначення землі, або, не дай Боже, продажу її, люди захочуть повернути свої паї. А сад це ж не пшениця чи кукурудза, які можна швидко забрати з поля. «Затрати дуже великі, а прибуток отримаєш тільки через декілька років», — говорять інші.
За словами сільгоспвиробників, ще декілька років тому, держава виплачувала дотації фермерам, які займалися вирощуванням садів. Але скористатися такою допомогою змогли не всі. Більше знайшли можливість скористатися цією пільгою підприємці західних областей України. Дехто з фермерів розповідає, що така дотація передбачала чітку систему відкатів, тому вони й не надто поспішали отримувати державну підтримку. До того ж, господарники говорять, що вирощувати сади треба на землях, орендованих на 25-50 років. А пайовики, здебільшого, укладають із фермерами недовгострокові договори. Окрім того, підприємці орендують у людей землю, яка має цільове призначення — це рілля. А для насадження садів потрібна зміна цільового призначення землі.
Та є сільгоспвиробники, які обговорюють питання вирощування садів, проте вони побоюються, що багато людей очікує ринку землі, щоб свій пай продати.
Як повідомив начальник управління сільського господарства Бориспільського району Михайло Якович Пензай: «Бориспільська районна рада спільно із Бориспільською райдержадміністрацією прийняли програму розвитку садівництва на 2013-2017 роки». Керівник сільськогосподарської галузі району повідомив, що сьогодні у районі все ж є два фермери, які займаються вирощенням садових культур. ФОП «Білоус» має 17 га яблуневого саду, а інше господарство вирощує малину і полуницю.
«До вирощування саду я прийшов сам»
Ми вирішили поспілкуватися з людиною, яка єдина на Бориспільщині плекає сад. ФОП «Білоус», що у селі Мала Стариця Бориспільського району, створене 2012 року. Сільгосппідприємство розміщене на площі 17 гектарів і займається вирощуванням яблук. Його господар, Сергій Миколайович Білоус, із родиною мешкає у Києві. Батьки живуть у нашому районі. Ось і вирішив він свого часу спробувати вирощувати сад на орендованих паях. «До вирощування саду я прийшов сам, — розповідає фермер. Головне — мати бажання…».
— Сергію Миколайовичу, чи є якась державна підтримка для фермерів, які вирощують сади?
— Раніше була програма, за якою повертали кошти до чотирьох років на молоді насадження, поки сад розвивається. Працювала вона до 2014 року. Повернули кошти за саджанці, крапельне зрошення і частково за добрива. Кредитування більш можливе для великих агрофірм. А для невеликих підприємств зараз дуже проблематично взяти кредит через великі відсотки.
— Місцеві фермери говорять, що насаджувати сад ризиковано, адже власники можуть забрати землю…
— Я уклав договір із власниками паїв на 25 років. Розірвати договір в односторонньому порядку не можна.
— Наскільки мені відомо, Вам держава ще повністю не повернула кошти?
— Так, мені ще не виплатили 350 тисяч дотації. Але вже сумніваюся, що їх можуть повернути. Я дізнавався, що і в інших областях кошти фермерам також не повернули.
— Чи співпрацюєте Ви з управлінням сільського господарства Бориспільського району?
— Минулого року нас запрошували на ярмарок сільгоспвиробників, який проходив у Борисполі.
— Вирощувати сад — дуже сміливий крок, оскільки треба чекати врожаю декілька років.
— Ви розумієте, щоб отримати перший прибуток, треба 5-6 років. Ніхто не хоче вкладати великі кошти і чекати прибутку так довго. А якщо кошти ще й кредитні, то це додаткове навантаження. Потрібно сплачувати ще й кредит. Пшеницю, кукурудзу чи ріпак посіяв, зібрав — і вже прибуток. А сад — це дуже «довгі кошти», і мало таких людей, які хочуть вкладати свої гроші на такий великий період.
Окрім цього, є ризики. Так моєму саду шість років. Цього року ми очікували нормальний прибуток, але навесні за один день мороз знищив 50-60 відсотків урожаю. У нас яблука залишилися тільки на вершках. Тому затрати зараз перевищують прибуток.
— Ви вирощуєте ще якісь культури, окрім яблунь?
— Поки що ні. Плануємо вирощувати чорну смородину, у перспективі — груші, черешні. Це якщо матимемо відчутний прибуток. Бо зараз працюємо тільки на банк: кредитні кошти треба повертати.
— Які сорти яблук Ви вирощуєте?
— Ми садимо напівкарликові підщепи М106, які ростуть до трьох метрів. Це айдарет, голден, гала, джонаголд.
— Урожай збираєте своїми силами?
— Зазвичай, залучаємо місцевих мешканців.
— Де реалізуєте яблука?
— Минулі роки були перші невеликі врожаї. Реалізували яблука у своєму саду, у Києві. Частину зберігаємо до весни…
— Як Ви вважаєте, чи реально відродити садівництво в Україні, зокрема на Бориспільщині?
— За кордоном фермери мають можливість працювати за рахунок вигідного кредитування і державних дотацій. А в Україні з цим великі проблеми. І поки не будуть надавати довгострокові (хоча б на 10 років) кредити під мінімальні відсотки, то перспективи невтішні.
Статистика зменшення садів
(сюди входять і підприємства, які вирощують саджанці)
(сюди входять і підприємства, які вирощують саджанці)
За даними головного управління статистики Київської області у Бориспільському районі.
Статистики кількості садів на початку незалежності України дізнатися не вдалося.
Лариса ГРОМАДСЬКА
коментарі