Виконавчий комітет Бориспільської міської ради планує відмовитися від практики контролювати архітектуру в питаннях надання містобудівних умов та обмежень.
З цього приводу Бориспільський міський голова Володимир Борисенко на понеділковій плановій нараді 14 червня наголосив, що у лютому було розпочато процедуру приведення управління містобудування та архітектури у відповідність до чинного законодавства. Тоді управлінню містобудування та архітектури було передано повноваження надавати поштові адреси. Але є ще одна процедура, яку має здійснювати архітектура — це надання містобудівних умов та обмежень.
Головний архітектор Борисполя Тетяна Харитонюк зазначила: «Законом України про регулювання містобудівної діяльності чітко унормовано відносини, пов’язані з наданням містобудівних умов та обмежень. Вони надаються уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні. Розробку іншої містобудівної документації, в яку потрібно втручатися міському голові, депутатським комісіям, виконкому чи навіть сесії, управління архітектури буде подавати в установленому законом порядку. Йдеться про Генеральний план, детальні плани, схеми планування, розробку зон житлових масивів, мікрорайонів, кварталів, зон, які будуть визначати промислову забудову, рекреацію».
Але Бориспіль пам’ятає історію з 800-квартирним будинком, який планували звести у кар’єрі на Соцмістечку кілька років тому. Тоді будівництва вдалося не допустити лише завдяки розголосу та тому, що містобудівні умови архітектура не видавала без схвалення виконкому.
У залі було піднято питання про необхідність створення містобудівного кадастру. Як приклад наводився кадастр міста Львова, де чітко написано, на якій ділянці що дозволяється будувати.
Володимир Борисенко підсумував: «У тому місці, де не розроблений детальний план території, де немає чіткого плану зонування, буде включатися будівельна комісія, депутатський корпус, засідання виконавчого комітету і засідання ради. В інших випадках, особливо коли буде розроблений містобудівний кадастр, архітектор виконуватиме технічну функцію. Ми до цього будемо рухатись. У нас на три роки закладено по програмі 17 млн грн на розвиток і реформування нашого Генерального плану, інвентаризацію земель, створення кадастрового плану».
Виникає питання: доки у Борисполі немає усієї необхідної містобудівної документації і того самого кадастру та доки існують випадки, коли існуючі Генплан і Зонінг суперечать один одному, чи не варто залишити для архітектури «страховку» у вигляді розгляду виконкомом можливості надання містобудівних умов та обмежень?
коментарі