Бориспiль
C

Головні новини

Центр стерилізації та адопції: перші підсумки роботи


Центр стерилізації та адопції: перші підсумки роботи

На початку цього року відбулося довгоочікуване відкриття центру стерилізації і адопції безпритульних тварин. Якими були перші півроку роботи, чи правильним був вибір відійти від формату притулку та чи має Бориспіль перспективи стати дружнім містом для тварин — у розмові «Вістей» із директором закладу Олегом Хамракуловим.

Досьє: Олег Хамракулов, 27 років, одружений, має 1-річну дитину. Родина утримує двох тварин — німецьку вівчарку та кота. Навчався в Бориспільській ЗОШ №5. Після закінчення здобував освіту в Національному авіаційному університеті на факультеті Екологія. Попередні місця роботи — доглядач у розпліднику для собак у м. Вроцлав, Польща; кінолог у аеропорті «Бориспіль».

 

Чому не притулок?

Рішення навести лад із безпритульними тваринами у місті було прийняте ще у 2018 році. Саме тоді в кінці вулиці Гоголя вирішили побудувати притулок для тварин. Через труднощі з проведенням комунікацій його відкриття кілька разів відтерміновували. Заклад відкрили у січні 2021 року, попередньо змінивши формат його роботи — замість планованого притулку він став центром стерилізації та адопції безпритульних тварин, що досі викликає критику бориспільців.
Директор закладу Олег Хамракулов упевнений — рішення переформатувати заклад було правильним, і перші місяці роботи з безпритульними тваринами довели це.
«Ідея притулку гарна, але підходить не для всіх. Це ідеальний варіант для тих міст, де майже немає безпритульних тварин, де розмноження навіть породистих котів і собак знаходиться під контролем, а відповідальність громади — на дуже високому рівні. У нас 130 місць для собак, і якби ми були притулком, то заповнили б їх менше, ніж за місяць, а далі припинили б приймати тварин, пожиттєво утримуючи перших «щасливчиків».
У бориспільців майже відсутнє свідоме ставлення до собак та котів. Дуже мало господарів стерилізують навіть власних безпородних тварин. Кожної весни і все літо маємо бум: купа цуценят, а ще більше — кошенят від домашніх тварин, яких «трошки не встигли» стерилізувати, і ще стільки ж — від безпритульних. Усіх їх несли б під двері притулку, і ситуація повторювалась би з року в рік.
Тому ідея притулку чудова, але поки не для Борисполя. Маємо програму діяльності ЦСАТ на три роки, і за цей період ми повинні простерилізувати якнайбільшу кількість бродячих тварин, які мешкають на вулицях, у дворах багатоквартирних будинків чи у промислових зонах. Це хоч трохи стримає їх розмноження. Також плануємо вести широку просвітницьку роботу серед населення, щоб стимулювати господарів стерилізувати домашніх улюбленців, якщо вони не займаються їх професійним розведенням.
Можливо, за кілька років Бориспіль і прийде до того, що кількість безпритульних тварин на вулицях буде мінімальною, тоді можна буде переводити роботу в формат притулку, як це планувалося колись. Поки 177 простерилізованих нами за півроку тварин — це крапля в морі для такого міста, як Бориспіль.
Ідея переформатування притулку в центр стерилізації та адопції не була спонтанною. Ще коли будівництво велось, керівництво міста їздило до інших міст, де діють і притулки, і центри адопції. Дивились їх роботу, вивчали переваги і недоліки кожного з форматів, робили висновки. Фінансово вони майже рівноцінні, але якщо брати до уваги вирішення проблеми — зниження кількості безпритульних тварин — її більшою мірою виконують саме центри стерилізації та адопції», — розповідає Олег Хамракулов.

Центр стерилізації та адопції: перші підсумки роботи

Центр стерилізації та адопції: перші підсумки роботи

За півроку роботи — 80% річної програми

Центр адопції та стерилізації здали в експлуатацію в кінці 2020 року. Щоб він міг запрацювати на повну, перші два місяці велась підготовча робота: закуповували обладнання, налаштовували інформаційну базу, наймали людей. І вже на початку січня цього року провели перші стерилізації та почали прилаштовувати знайдених на вулиці тварин.
За півроку роботи центром було простерилізовано 177 тварин, з них 59 собак та 118 котів. Знайдено та повернуто господарям загублених ними 5 тварин. Знайшли нову домівку 47 безпритульних тварин: 25 собак і 23 коти. Також надано 66 послуг платної стерилізації. 81 тварину щеплено від сказу. «Якщо врахувати, що перші два місяці були нестабільними, кілька разів мінялись лікарі, це непоганий результат. У рамках нашої програми та виділеного нам фінансування це 80% від річної комплексної програми, яка включає відлов, стерилізацію та вакцинацію», — вважає директор КП.
Центр працює як з тваринами, виловленими самостійно, за заявами мешканців міста, так і з тваринами, привезеними волонтерами. Щоб пересвідчитися, що тварина дійсно не домашня, до заяви волонтер має прикласти фото тварини з місця відлову та підписати згоду на подальше прилаштування тварини через розміщення в електронній базі. Це хоч якась гарантія того, що тварину привозять не господарі через бажання зекономити 1000 гривень на стерилізації. «Такі вимоги продиктовані досвідом роботи, — пояснює Олег Хамракулов. — Після стерилізації ми чіпуємо собак, а у котів надрізаємо кінчик вушка. Крім того, попереджаємо, що можемо віддати тварину іншим господарям. Були випадки, коли люди привозили домашніх тварин, видаючи їх за безхатніх, а потім приїздили, щоб забрати їх додому, та ще й казали: «А що це ви нашій кішці вухо відрізали, вона ж домашня».

Центр стерилізації та адопції: перші підсумки роботи

Усе, крім зарплати — за зароблені на платних послугах кошти

«Я чудово розумію бажання зекономити, але якщо людина заводить домашню тварину, має усвідомлювати свою відповідальність за неї. Стерилізація та інші послуги у нас коштують не більше, ніж у інших клініках чи приватних ветеринарів. Бюджет, виділений містом, покриває заробітні плати співробітників, а на все інше — електроенергію, воду, медикаменти, харчування тощо — ми маємо заробляти самі. На постійному утриманні зараз перебуває 26 собак, це ті тварини, яких ми не можемо випустити на вулицю, бо вони не пристосовані до життя на вулиці. Наприклад, алабай. Як тільки ми його випустимо, через годину отримаємо дзвінок з проханням його відловити. Тому вимушені тримати таких тварин, поки не прилаштуємо. Всі ці тварини мають щось їсти, і на це треба заробити», — розповідає директор ЦСАТ.
Наразі заклад надає низку ветеринарних послуг, як і більшість приватних клінік: огляд лікаря, лікування, медичні втручання, профілактичні заходи, щеплення і т.п. Основні джерела доходу — стерилізація та готель для собак. Зараз у літній період він користується попитом, тим більше, що ціни досить лояльні, в середньому 150 грн на добу з харчуванням, а зі своїм харчуванням — ще дешевше. Діє знижка на волонтерську перетримку, для «волонтерських» собак виділено 7 додаткових вольєрів і 5 кліток для кішок. За словами співрозмовника, перший час послуги волонтерам взагалі надавалися безкоштовно, хотіли всім допомогти. Потім співробітники ЦСАТ зрозуміли, що так довго не протримаються. Адже волонтери теж бувають різні. Одні відповідальні, дійсно переймаються тваринами. Вони привозять корм, цікавляться, запитують, чим можуть допомогти, намагаються знайти тваринам господарів. Інші просто привозять тварину і пропадають назавжди, а потім завжди раді покритикувати роботу закладу в соцмережах.
Популярною також є ідентифікація тварин — чіпування чи виготовлення медальйончиків. Якщо тварина загубиться, просканувавши QR код на медальйоні, її господарів та дім можна буде знайти.
Усі тварини ЦСАТ занесені в електронну базу тварин, що шукають господарів. Тому бувають випадки, що за твариною приїздять із іншого міста. Нещодавно собаку Герду взяла родина із Харкова, за нею спеціально приїхали в Бориспіль. Заклад має укладений договір із організацією «Animal ID». У будь-який момент можна відкрити базу і знайти інформацію про тварину за номером бирки, адже і прилаштовані в родини, і випущені назад на вулицю собаки залишаються підопічними центру.

Центр стерилізації та адопції: перші підсумки роботи

Центр стерилізації та адопції: перші підсумки роботи

Відлов лише за заявками

Виїзди на відлов здійснюються лише за заявками мешканців міста.
«Ми не їздимо по вулицях і не ловимо всіх тварин без розбору. У Борисполі дуже популярний самовигул, хоч я й не можу назвати це явище позитивним. Тому ми захищаємо себе від можливих претензій з боку господарів чи людей, що опікуються твариною, навіть якщо вона живе на вулиці. Зазвичай ми їдемо по дзвінку, місцеві мешканці заповнюють акт відлову і їх ставлять до відома: якщо тварині після стерилізації не знайдуть господаря, її повернуть знову туди, де виловили. Не завжди це задовольняє заявників, позиція багатьох: «Заберіть, щоб я її/його більше тут не бачив». Похилі люди взагалі вважають, що ми забираємо тварин, щоб присипити, і дивуються, що ми цього не робимо», — розповідає Олег Хамракулов.
Всього за півроку на вулицях міста комунальним центром стерилізації та адопції було самостійно відловлено 67 собак. Спеціальної людини, що цим займається, у штаті немає. Зараз цим займається сам директор ЦСАТ Олег Хамракулов, що має досвід роботи кінологом, йому допомагає водій, в процесі навчаючись, щоб надалі займатися цим самостійно. Котів не відловлюють, їх заявники мають привозити до центру самостійно. Собаку зловити непросто, крім того, вона може бути агресивною, тому на такі виклики їде машина центру.
На запитання щодо роботи в селах об’єднаної громади керівник КП відповідає: «Працюємо і в селах, але набагато менше. Там майже немає волонтерів, та й встановлена міською владою норма на місяць — 22 тварини на відлов та стерилізацію — не дає впритул зайнятися селами. У нас запис на відлов і стерилізацію ведеться з 1-го числа кожного місяця і, як правило, 4-го числа вже зайняті всі місця, а графік заповнено повністю. Об’єднана громада потребує більших обсягів роботи, і ми можемо їх забезпечити, питання в фінансуванні. Сподіваємося, що за підсумками річної роботи керівництво міста це зрозуміє і по можливості вирішить питання позитивно».

Потрібна просвітницька робота, починаючи зі шкільного віку

Рівень свідомого ставлення до обов’язків щодо тварин у Борисполі дуже низький. Щоб переконатися в цьому, не треба ходити далеко, достатньо завітати на сторінку «Бориспільський звірополіс» у соцмережі Фейсбук. Щодня мережа повниться оголошеннями про загублених собак, котів-втікачів, знайдених та підкинутих кошенят та цуценят, трагічними повідомленнями про збитих машиною чи покалічених тварин.
Олег Хамракулов переконаний — просвітницьку роботу щодо гуманного ставлення до тварин, необхідності стерилізації, чіпування тощо треба починати з раннього віку. «В ідеалі із садочка. Щоправда, маленькі діти мало зрозуміють про стерилізацію, але точно захочуть мати песика чи котика, а не всі батьки зможуть задовольнити таке прохання дитини. Тому плануємо проводити роботу в школах, коли будуть зняті всі карантинні обмеження. Також є ідея проведення ярмарків та днів відкритих дверей спільно з нашими волонтерами, щоб вони змогли приводити на них тварин, які знаходяться у них на перетримці. Ми планували такі заходи, але через епідемію коронавірусу не змогли їх провести», — пояснює керівник закладу.
На його думку, йде на користь та виховує гуманне ставлення до тварин і день відкритих дверей, який центр запровадив на вихідних. Його ідея в тому, щоб діти могли приходити, знайомитися з тваринами, гратися з ними. З часом багато з них забирають нового друга додому, а ті, хто не мають умов для утримання тварини вдома, приходять до улюбленця на постійній основі.
Територія центру невелика, але, за словами Олега Хамракулова, поки її достатньо під наявну затверджену містом програму. Однак, якщо план стерилізації-адопції збільшать, потрібно буде розширятися територіально, ставити більше вольєрів. Крім того, є тварини, яких не можна випускати на вулицю, і з часом їх кількість неминуче буде збільшуватися. Наприклад, зараз у центрі є чотири тварини, які ведуть себе агресивно, хоч і знаходяться тут тривалий час. Якщо випустити їх на вулицю — буде біда, тому вони знаходяться тут поки безстроково. «Попри загальноприйнятну думку, що стерилізація зменшує рівень агресії, є тварини, проблему з агресією яких вона не вирішить. Зазвичай, якщо тварина була дуже агресивною до стерилізації, такою вона вже й залишиться, адже агресія собаки — не вроджена, а набута якість. У всього є свої причини. Можливо, колись її образили чи побили люди, або викинули на вулицю. Це психологічна проблема, з такою твариною має працювати спеціаліст, причому дуже тривалий період», — пояснює Хамракулов.

Гуманне cтавлення до тварин — ключовий показник цивілізованості суспільства

Керівник новоствореного КП — не випадкова людина у сфері роботи з тваринами. «Усе моє дитинство пройшло поряд із домашніми тваринами, здебільшого ми тримали собак. Потім присвятив життя кінології, працював кінологом в аеропорту «Бориспіль». До цього був доглядачем за собаками у розпліднику в Польщі та мав змогу побачити зсередини, як тваринами займаються у Європі, — згадує Олег Хамракулов. — Європейські країни мають дуже жорсткі закони, що зобов’язують людей до відповідального ставлення до тварин. За порушення законів та правил утримання тварин — великі штрафи, а розведення порід строго контролюється. Немає такого, як у нас: «Куме, у нас собаки начебто однієї породи, давайте їх зведемо і будемо цуценят продавати». Навіть якщо людина купує породисту тварину від заводчика, вона вже буде кастрованою чи стерилізованою, щоб не допустити подальшого безконтрольного розмноження. Людина має усвідомлювати, що купує тварину-друга, а не тварину для розведення. Щоб отримати право розведення, треба бути спеціалістом у цій сфері, платити податки тощо. За викинуту тварину відповідальність аж до тюремного ув’язнення.
Таким чином тамтешні закони спонукають бути відповідальними. У нас, на жаль, такого немає. Маса випадків, коли люди просто викидають тварин після переїзду, залишають у зйомній пустій квартирі.
Водночас поряд із такою байдужістю існує купа міфів щодо стерилізації. Стерилізація — вихід і альтернатива старим методам, котрі передбачали вбивство бездомних тварин. Дивно слухати, коли начебто грамотні освічені люди розповідають, що не стерилізують кішку, бо не хочуть відбирати в неї право бути матір’ю чи не хочуть засмучувати кота кастрацією. Не потрібно «олюднювати» тварин. Разом з тим, ставлення до них, як до «неповноцінних» істот, та жорстокість, що ми можемо часто спостерігати у деяких людей, недопустимі. Має бути баланс. Бо ставлення до тварин — одна зі складових цивілізованого суспільства».

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

коментарі

Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Питання: 156+2
Відповідь:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код: