Вже кілька місяців триває ремонт центральної вулиці Борисполя, і увесь цей час не вщухає критика з приводу острівців безпеки, облаштованих на реконструйованому Київському Шляху. Спочатку влада анонсувала «зелені» острівці, потім рослинність вирішили не висаджувати, а острівці заклали тротуарною плиткою. Ще більше обурило мешканців міста те, що замість обіцяного розширення Київський Шлях звузився, знову ж таки через злощасні острівці.
Відповісти на найбільш розповсюджені питання, заспокоїти містян та нарешті роз’яснити функцію споруджених дорожніх об’єктів влада запросила фахівця у сфері дорожнього руху Віктора Загребу, який був одним із сторонніх консультантів із реконструкції Київського Шляху. Трансляцію виступу дивилися й «Вісті».
На Київському Шляху — «не зовсім острівці безпеки»?
За словами Віктора Загреби, міська влада запросила його в Бориспіль на початку року в якості консультанта, аби він, ознайомившись із наявним проектом реконструкції річної давнини, висловив свою професійну думку і щодо безпеки дорожнього руху, і щодо пропускної здатності головної вулиці міста. У результаті робоча група, до якої входив і Загреба, дійшла висновку, що проектні документи далекі від безпечності та надала рекомендації, втілені влітку цього року під час ремонту.
«Те, що реалізовано зараз на Київському Шляху — це не зовсім острівець безпеки, бо справжній острівець безпеки згідно з нормативами є одиничним об’єктом, що ставиться на пішохідних переходах. Те, що зроблено у вас, фактично є фізичним розділювачем по центру вулиці, який розділяє собою дві проїзні частини. В деяких місцях він виконаний фізично (в бордюрі), в деяких виділений тільки фарбою. Це перевірене досвідом багатьох країн та міст рішення, яке реально працює і підвищує безпеку дорожнього руху», — запевнив експерт.
За його словами, буферні зони добре вписуються в таку широку вулицю, як Київський Шлях, для них достатньо місця і вони відіграватимуть свою позитивну роль. Яку? Передусім, це засіб безпеки дорожнього руху, що працює одразу за кількома параметрами. Вони фізично унеможливлюють травматичні і смертельні ДТП, такі як виїзд на зустрічну смугу і лобове зіткнення або ж бокове зіткнення, що є частим на трасах, де є розвороти чи повороти наліво. Унеможливлює він і обгін. «Скільки б не було суцільних ліній, водії схильні не помічати фарбу і перетинати її. Всі знають: щоб проїхати Борисполем, треба робити дуже багато маневрів зліва вправо і навпаки. Причина в тому, що мешканці міста, їдучи додому на авто, мають повертати з центральної вулиці. Внаслідок цього водії, що їдуть прямо, змушені весь час маневрувати. Це стопорить дорожній рух і спричиняє дрібні ДТП. Буферні зони дозволяють чекати автомобілям, які будуть здійснювати поворот, відповідного сигналу, не блокуючи основний рух», — пояснив задумку авторів проекту Віктор Загреба.
Вулиця розширилася «розумно»
Анонсоване розширення Київського Шляху відбулося, переконаний експерт, але його зробили «по-розумному». Він пояснює, що перед кожним перехрестям йде розширення до трьох смуг руху, тоді як раніше їх було лише дві. «В ідеалі на таких вулицях, як Київський Шлях, бажано робити бульвари. Але це реально лише при проектуванні вулиці «з нуля» — тоді розділювач роблять ширшим, роблять пішохідну зону, висаджують дерева тощо. У Борисполі таких можливостей немає, тому облаштований розділювач має ширину лише 2-2,5 метри, і на підходах до перехресть він завершується і продовжується «у фарбі». Таким було запропоноване проектне рішення», — розповідає Загреба.
На його думку, це не створюватиме жодних проблем ні для швидкої, ні для пожежної машини, ні для снігоочисної техніки взимку. «Розділювач діє аналогічно бар’єрному огородженню. Але бар’єр, там де він є, суцільний, його не об’їдеш. А в Борисполі він переривається, і це зручно. Я чув закиди про снігоприбиральну техніку — так само говорили в багатьох містах, де впроваджували подібні проекти, робили острівці чи інші інноваційні елементи. Тим не менш, скрізь водії техніки якось дають собі раду, адже це професійні люди, які не перший день за кермом», — переконаний Віктор Загреба. Але наголошує: незручностей взимку не буде за умови, що сніг не просто згрібатимуть під край дороги, а й вивозитимуть вчасно, інакше водіїв очікує звуження проїзної частини зі всіма можливими наслідками.
За словами фахівця, перед розробкою проекту на кожному перехресті здійснювалися підрахунки, щоб визначити довжину лівоповоротних смуг, адже певна практика користування вулицею вже склалась роками, і з існуючого досвіду можна прорахувати кількість машин, що зазвичай повертають ліворуч на кожному з перехресть.
«Анонсоване розширення відбулося, просто воно було використане для облаштування розділювачів. Смуги руху додалися перед перехрестями, і таким чином вулиця розширилася розумно — не по всій своїй протяжності, а лише в критичних місцях», — наголосив Загреба.
«Борисполю пощастило»
Коментуючи поширене зауваження щодо недотримання вимоги фарбування острівців та розділювачів руху в біло-чорний колір, експерт зауважив, що вважає її застарілою — таким собі пережитком радянських часів. «По факту багато міст цього вже не роблять. Головне, щоб були дорожні знаки, які відповідають держстандартам. Цього буде достатньо. На цих «острівцях» ще будуть додаткові елементи, так звані світлові вставки, які дозволятимуть здалеку побачити край розділювача і завчасно зреагувати, знизивши швидкість», — пояснює він.
Також, за словами Загреби, він уже перевірив споруджені розділювачі на предмет відповідності нормам доступності для маломобільних груп. У місцях пішохідних переходів розділювач понижений, і переходи матимуть розмітку в відповідних місцях. Зовсім невеличкий, у межах 2 см, перепад висоти зроблений для вільного руху дощової води вздовж розділювачів до зливоприймачів.
«Подібні рішення в організації дорожнього руху дуже популярні у всьому світі — від Європи до США та Канади. Не можу пригадати таких прикладів в Україні, бо насправді дуже мало міст, які мають змогу виконати капітальний ремонт цілої вулиці, включаючи бордюри і освітлення. Зазвичай міста обмежуються асфальтуванням, на інше не вистачає коштів. Тому вважаю, що Борисполю пощастило — адже вдалося залучити фінансування з держбюджету на такий проект. Тому раджу, як у кулінарії, дочекатися завершення процесу і оцінити кінцеву страву, а не проміжні результати», — підсумував Віктор Загреба.
коментарі