Бориспiль
C

Головні новини

Позивний «П’ятнашка»: народжена в 15-й день війни


Позивний «П’ятнашка»: народжена в 15-й день війни

Війна не запитує, коли прийти. Вона вносить свої корективи у наші плани. Вона завжди недоречна. Особливо, коли очікуєш на дитину.

Наша героїня Олена Кавєшнікова була вагітною, коли в Україні розпочалася війна. А самі пологи прийшлися на 15-й день війни. Як воно — народжувати у воєнний час під сирени повітряної тривоги, дізнавалися «Вісті».

Шкільне знайомство стало доленосним

Дехто все життя пам’ятає, як познайомився зі своїм чоловіком чи дружиною, а хтось навіть не пригадає, адже знає свою половинку майже «вічність». Наприклад, зі школи, як наша 29-річна героїня Олена. Дівчина познайомилась у школі зі своїм майбутнім чоловіком Дмитром. Якось підлітками вони навіть спробували зустрічатися. Витримали аж два тижні, потім розбіглися. Свідомий вибір зробили вже пізніше. Вже закінчуючи університет, де дівчина навчалась на режисера кіно та телебачення, вона знову зустрілася з Дмитром. Спілкування розпочали через Фейсбук, а згодом народилася і нова сім’я.
От вже 7 років, як подружжя відсвяткувало своє весілля. Дмитро та Олена довго не планували дітей, адже мріяли про власне житло. Але доля склалася інакше. 2018-й рік подарував синочка Тимура, якому наразі 3,5 рочків. Саме після його народження родина активніше почала пошуки власного житла. І в минулому році їх мрія здійснилася, вони переїхали жити у власну квартиру. А вже влітку того ж року жінка дізналася, що знову вагітна та очікує на другу дитинку, донечку. Життя було врівноважене та стабільне. На 24 лютого молода сім’я запланувала фотосесію вагітної Олени, щоб закарбувати в пам’яті ці прекрасні моменти. Проте вибухи зранку 24 лютого 2022 року змінили майбутнє всієї країни.

Початок війни

Ніхто не розумів, що робити далі. Чоловік працював в аеропорту інженером-електронником, допоки не закрили небо. У квартирі тривав ремонт, який планували завершити до народження малечі. Пологи планувалися на 19 березня. І тут — війна, яка принесла стільки біди.
Всі вважали, що квартира — не краще місце для вагітної жінки, тим більше в умовах постійних повітряних тривог. Тому родина переїхала жити в будинок родичів, до бабусі чоловіка, де разом з Оленою, Дмитром та їх синочком Тимуром мешкало 15 людей. Олена прожила там тиждень, а 8 березня попросила у чоловіка єдиного подарунку — повернутися жити у власну квартиру. Прислухавшись до благань коханої, 9 березня Дмитро перевіз дружину з сином додому, а вже 10 березня у Олени почалися перейми — через стрес дитина вирішила з’явитися на світ раніше.

Позивний «П’ятнашка»: народжена в 15-й день війни

Пологи воєнного часу

У Бориспільській БЛІЛ лікар, оглянувши вагітну, визначила, що до пологів ще є близько 6 годин, тому в лікарні залишатися не обов’язково, можна прийти у призначений час. Олена вирішила прогулятися, а не лежати в очікуванні наступних перейм. Вдома взяли всі необхідні речі, а надвечір приїхали до лікарні. Не встигла жінка розміститися, як залунала сирена повітряної тривоги через небезпеку ракетного удару. І пацієнти, і медичний персонал вирушили в укриття.
Коли почалися пологи, всі ще перебували в укритті. Олена терпіла до останнього. Намагалася тримати себе в руках — поряд була налякана молода дівчина, яка мала народжувати вперше, тому хотіла її підбадьорити та показати, що це зовсім не страшно.
Лікар, розуміючи, що час появи дитини неминуче наближається, вирішив повертатися до лікарні, куди вони вирушили під наглядом військової охорони. «Цей досвід я не забуду ніколи, — згадує мама дівчинки. — Світло вмикати було не можна через режим світломаскування. Знайшли вихід — увімкнули новорічні ялинкові гірлянди, які надавали мінімум світла, але максимум безпеки. Всі вікна також були зашторені». Так на 15-й день війни, близько 22 години, народилася дівчинка Кіра, що відразу отримала власний позивний — «П’ятнашка». Спускатися в укриття жінка вже не захотіла, тому ніч провела в пологовому, а на ранок її вже виписали додому.

Рецепт спокою — волонтерство

Як не хвилюватись вагітним під час війни? У Олени є власний дієвий рецепт — займатись справою. «Я до останнього до пологів і зараз після народження дитини займаюсь волонтерством, — розповідає Олена. — Я розуміла, що потрібно відволіктись від страшних новин, жорстоких фото та відео. Тому вирішила допомагати людям і буду робити це й надалі. Це гасить шквал хвилювання. Коли всі ходили, плакали та голосили «ти ж вагітна, що ж воно буде…», я абстрагувалася та думала, що наразі комусь ще тяжче і їм потрібно допомогти.
Не обов’язково займатись саме волонтерством — це може бути якась улюблена справа, хобі, навіть кулінарія. Саме туди потрібно спрямовувати русло своїх емоцій».
Коли спокійна мама, є спокій і в родині. «Всі ми маємо сильні характери. Кожен тягне, напевне, в свою сторону, — розмірковує Олена. — Але ми вміємо поступатися один одному, адже сім’я для нас — головне. Інколи важливо просто вчасно замовкнути, щоб запобігти розвитку конфлікту». Татові теж тяжко, але він справляється. До речі, мала схожа на нього, така ж чорнява. Як кажуть в народі: якщо доня схожа на тата, буде щаслива.
Старший братик називає сестричку Кірочкою або принцесою. Хлопчик ще не вимовляє всіх літер, тому це звучить мило та ніжно. Він дуже любить сестричку, кожен ранок її цілує та обіймає. По характеру братик та сестричка зовсім різняться. Тимур спокійний, а Кіра з запальним характером, криклива, має вже 5 сосок.
Родина, як може, прилаштовується до нових умов, які диктує військовий час. Ліжко малої поставили в коридорі, керуючись принципом «двох стін». Син живе у своїй кімнаті, але його ліжечко перенесли подалі від вікна та забарикадували іграшками.

Позивний «П’ятнашка»: народжена в 15-й день війни

Мрії на майбутнє

Олена мріє, щоб діти, коли виростуть, самі обрали свій життєвий шлях. «Я дуже вдячна своїй мамі, яка не наполягала на тому, щоб я пішла по її стопах у банківську сферу, хоча вона про це спочатку і мріяла, — згадує Олена. — Хоча я навчалася в економічному класі та була однією з кращих у математиці, класний керівник у школі радила підшукати собі творчу спеціальність. Ректор університету, куди я приїхала дізнаватися умови вступу, порадив факультет кіно та телебачення. Зараз я маю фах режисера. У моїх дітей завжди буде вибір. Можливо, ми будемо їх у чомусь направляти, радити, але вибір буде за ними».
Щодо найближчих планів, то вони достатньо прозаїчні, але від того не менш важливі чи цінні для родини. «На Новий рік я загадувала бажання полетіти з родиною на відпочинок у Таїланд. Дуже сподіваюся, що війна от-от завершиться, небо відкриють і ми полетимо здійснювати свою мрію, — ділиться Олена. — Я бажаю всім мирного неба, а ще — натхнення і кохання, від якого народжуються діти».

Позивний «П’ятнашка»: народжена в 15-й день війни

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

коментарі

Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Питання: 156+2
Відповідь:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код: