Історія Бориспільської машинно-тракторної станції (МТС) почалася у 1929 році. Саме тоді райвиконком виділив для її організації 43 гектари землі, із яких 32 гектари раніше належали розкуркуленому заможному селянину Кіндрату Бабишкіну. За його прізвищем і називалася тоді місцевість, де зараз знаходиться вул. Новопрорізна (а ще раніше 50-річчя Жовтня) — у метриках 20-х років минулого століття можна зустріти адресу Бабишкін Лан або просто Лан. Контору розмістили в будинку Бабишкіна, під перші майстерні переобладнали конюшню та корівник.
Основу машинного господарства складали трактори Фордзон, що виготовлялися за американською ліцензією на ленінградському заводі «Красний Путиловець» та трактори ХТЗ, виготовлені на Харківському тракторному заводі. Їх ще називали «інтернаціоналами», адже прототипом стали трактори, що виробляла американська компанія «International Harvester». Крім них, у господарстві були плуги, сівалки, культиватори та інша техніка. Зона діяльності МТС поширювалася не лише на Бориспіль, а й на села району. Для навчання робітників організовували спеціальні курси. На роботу брали і жінок — крім тракторної справи, вони вивчали агротехніку, арифметику та українську мову.
Під час німецької окупації будівлі МТС та виробничу базу було знищено. До її відновлення приступили відразу після закінчення окупації, восени 1943 року. Тоді ж організували курси для підготовки механізаторів, а вже навесні 1944-го перші випускники почали роботу на полях.
На початку 50-х років почалося активне оновлення будівель МТС та будівництво гуртожитків та житлових будинків для її працівників. Крім нових майстерень, гаражів, були побудовані новий адміністративний корпус, їдальня, котельня, водонапірна башта, двоповерховий гуртожиток та чотири багатоповерхові житлові будинки. Велика частина території МТС відійшла під організацію та будівництво нових підприємств — Сільгосптехніки, Райсільгоспхімії, РТП (ремонтно-транспортного підприємства), АТП (автотранспортного підприємства), заводу залізобетонних виробів та ін.
У середині 50-х років Бориспільська МТС — одна із кращих в Україні. Про її роботу у 1956 році знято документальний фільм.
У 90-х роках МТС, як і інші господарства міста, пройшла процес приватизації, її нежитлові будівлі отримали нових власників, а підприємство припинило своє існування. У збудованих нею житлових будинках та гуртожитку досі живуть люди.
коментарі