Бориспiль
C

Головні новини

Колодій: горілка до вареників, а п'ятниця для тещі


Коли зима добігає кінця, наш народ традиційно відзначає Масляну. Однак останні роки це народне свято в Україні стали вважати більше російським і подекуди замінили назву Масляної на Колодія, бо, мовляв, саме цей празник є давнім українським. Однак різниці між Масляною і Колодієм немає, окрім ідеологічного трактування. Є ще назви Масниця, Сиропусний тиждень.

Політика у народознавстві

«Етнографи підкреслюють, що в Україні з давніх часів існувало своє свято — Колодій, у якого багато унікальних традицій, а тому українцям слід поступово відходити від звичаїв святкування Масляної», — повідомляє сайт Українські новини. Це типовий ідеологічний меседж українських ЗМІ останніх років.

Але якщо відійти від політичного підтексту, нав’язаного сьогоденням, і говорити про справжні традиції українців тижня перед Великим постом, то вони показують образ простого українця, зокрема жіноцтва, досить сильного і витривалого. Бо цей тиждень символізував відпочинок і розслаблення перед постом і весняною роботою.

Щодо Масляної і Колодія, то ці назви є синонімічними, бо традиції свят спільні й відрізняються вони лише регіонально. Цей тиждень має низку інших назв.

Так, знаний етнограф і народознавець Олекса Воропай у своїй відомий книзі про народно-календарні традиції «Звичаї нашого народу» вносить Масляну в підрозділ «Весна» і говорить: «Масляна – це останній тиждень перед Великим постом». Автор детально описує розгульний і відомий звичай масляного тижня українців — в’язання колодки.

А не довіряти автору немає підстав, оскільки Воропай матеріали для своєї праці збирав в Україні з 1937-го року, продовжив у 1943, а потім з 1944-го по 1948-й у Німеччині від людей, які разом з ним перебували у таборах робітників і переміщених осіб; на основі записів, спостережень і наукової літератури він у 1958 році видав книгу «Звичаї нашого народу».

Як наші «колодували»

Тож Колодій — свято не стільки проводів зими, як розваг для  жінок. Цілий тиждень, поки святкували Колодія, чоловіки повинні були беззаперечно слухатися жінок і терпіти їхні «веселі витівки».

Бо випивати і веселитися в цей тиждень могли тільки жінки, а чоловіки робили це лише з дозволу представниць прекрасної статі.

«Заміжні жінки увесь цей тиждень справляють «колодку». У понеділок зранку вони збираються в корчмі «колодувати». Одна з них кладе на стіл невелике поліно або палицю – колодку, — так описує давню традицію Воропай. – Інші беруть її по черзі і вповивають шматками полотна. Це значить, що колодка народилася. Купують горілку, сідають за стіл навколо колодки, п’ють і поздоровляють одна одну з
народженням».

Потім жінки розходяться, а колодка лишається в шинку до наступного дня. Так українці, переважно жінки, пили щодня впродовж тижня до суботи, бо колодка символізувала етапи людського життя від народження до смерті, тож причин випити вистачало.

На кінець тижня жінки співали:

Масляна, воротися!

До Великодня простягнися,

Від Великодня до Петра,

А від Петра до тепла…

Воропай пише: «Крім цього, в понеділок на Масляну заміжні жінки ще ходять по домах, де є дорослі хлопці або дівчата, і прив’язують матерям колодку на ноги. Це кара за те, що не оженили синів чи не повіддавали дочок впродовж останніх м’ясниць. Все це робиться із жартами, сміхом і горілкою. Дівчата теж в’яжуть колодку, але тільки парубкам, і не до ноги, а до лівої руки. Як і молодиці, дівчата у цей день п’ють горілку і співають», — заявляє етнограф.

Також автор повідомляє, що дівчача колодка оздоблена стрічками й за неї мають платити хлопці дівчатам намистом, хустками, грішми.

Традиція колодування спонукала молодих до створення сім’ї, продовження роду.

Також, за твердженням етнографа, у четвер цього тижня господині збиралися компаніями, їли-пили, гуляли і не пряли, щоб «худоба водилася».

Для тещі — особливе частування

Також Воропай описує взаємини зятів із тещами у масляний тиждень.

«В п’ятницю – частунок тещі. Колись на Україні був звичай двічі на рік частувати тещу – «щоб горло не пересохло». Хто женився в осінні масниці, той урочисто віз тещу до себе в гості на другий тиждень Різдвяних свят – якщо добра, на третій – якщо зла. Хто ж оженився в різдвяні м’ясниці, той возився з тещею в п’ятницю на Масляну. Разом із тещею запрошувалися ще й інші родичі. Частуючи гостей, зять говорив: «Пийте, люди добрі, по повній чарці, хай у моєї тещі горло не пересихає» (натяк на сварливість)», — пише Воропай.

Тещу садовили на почесне місце в хаті, на покуті під образами, як поважну гостю, догоджали їй, частували горілочкою, щоб не сварила зятя впродовж року.

Частувалися українці у масляний тиждень переважно варениками з різною начинкою у сметані та маслі, гречаними та пшеничними млинцями на смальці, а хліба не пекли. Казали: «Сяка-така варениця, але краща паляниці». Млинці на Масляну сьогодні в Україні прийнято вважати «російським впливом» і витісненням наших неперевершених вареників.

Однак подібні до млинців витвори печуть у масляний тиждень усі слов’янські народи, нагадує Воропай. «Цей звичай ведеться із давніх-давен, бо вже в Святому Письмі слов’янською мовою цар Давид народові «даяша по млину сковорідному», — пише етнограф.

Натомість Воропай не описує на Масляну традицію спалювання солом’яного опудала, яке нібито символізує зиму, — як це повсюди нині влаштовується у святкування Масляної.

Просили пробачення

У неділю українці ходили до рідних та знайомих просити прощення за кривди, заподіяні протягом року. Казали: «Простіть мене!» Їм відповідали: «Бог простить!». Гріхом вважалося у цей день горілку пити, а слід було пригадувати, що зроблено не так і як виправитися.

Жилавий понеділок

Перший день Великого посту називався жилавим понеділком. «Господині в перший день посту пекли житні коржі – «жиляники» і більше ніякої страви. Їдять тертий хрін з буряковим квасом та редьку. Хоч і пісна страва у цей день була, проте їли її, запиваючи горілкою», — так пише Олекса Воропай. Мовляв, так «полоскали зуби», щоб не лишилося в роті чогось скоромного.

Ше називали цей понеділок чистим, бо господині їсти не варили й усі горщики й глечики залишалися чистими.

Із вівторка починався Великий піст

Набожні люди утримувалися від рослинної їжі, відвідували церкву, молилися, утримувалися від утіх, веселощів і гріха. Бо Великий піст – найважливіший період для християн, під час якого люди перевіряють і виховують себе. Віряни не просто дотримуються харчових обмежень, головною його метою є покаяння та духовне очищення.

У 2020 році Великий піст починається за сім тижнів до Великодня. Цьогоріч православний Великдень припадає на 19 квітня, тож Великий піст починається в понеділок, 2 березня, а закінчується в суботу, 18 квітня, і триває 48 днів.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

коментарі

Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Питання: 156+2
Відповідь:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код:
[/banner_banner6]
Календар публікацій
«    Квітень 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930