Жк Мрия
Бориспiль
C

Головні новини

Безхатченки: «неофіційні» громадяни Борисполя


Останній морозний тиждень виявився «гарячим» для завсідників місцевих соцмереж: всі вони активно обговорювали безхатченків, які на період холодів знайшли прихисток у холі міської лікарні. Тут вони і їли, і спали, використовуючи хто лаву, а хто підлогу, та харчуючись тим, що приносили їм небайдужі бориспільці. Таке сусідство було до вподоби не всім — агресивні заклики «таким тут не місце» та «геть бомжів» і вимоги «припинити неподобство» лунали не лише від містян з добрими та світлими обличчями, а й від деяких лікарів, які, не соромлячись, фотографували тимчасових постояльців медзакладу і, супроводжуючи принизливими коментарями, викладали фото в соцмережі.

«Вісті» вирішили розібратися в ситуації та зрозуміти — хто має опікуватися цією вразливою категорією громадян та чому в Борисполі не діє законодавство України щодо захисту людей, які опинилися без даху над головою.

Безхатченки: «неофіційні» громадяни Борисполя

Головний лікар: «Життя трьох людей важливіше смороду і бруду»

Директор КНП «ББЛІЛ» (Бориспільська лікарня) Олександр Щур у коментарі «Вістям» зазначає: традиція влаштовувати тимчасовий пункт обігріву у лікарні не нова, це робиться 18 років поспіль. «Це не рішення лікарні, його приймала міська влада, а ми лише виконуємо її розпорядження. Зазначу, що я цілком згоден із ним — цим людям нікуди подітися, і ніхто з незадоволених таким станом речей не застрахований від того, що завтра може опинитися в подібній ситуації. Моя особиста позиція — життя трьох людей важливіше смороду і бруду, який вони тимчасово створюють. Сьогодні температура повітря піднялася, і всі безхатченки пішли. Ми прибрали після них, ніяких проблем немає, можете переконатися на власні очі».
І дійсно, в коридорі, де ночували безхатченки, чисто та немає сторонніх запахів. Прибиральниця, що якраз миє підлогу, підтверджує: бездомні пішли, як тільки назовні потеплішало. «Так, дійсно доводилося додатково слідкувати за чистотою, але це ж живі люди. Останні дні було так холодно, що, поки додому добіжиш, замерзнеш. Якби вони залишились на вулиці, загинули б. Попри незручності, треба бути людьми. Персонал лікарні купував їм продукти, готував чай. Приходили волонтери, приносили теплі речі та їжу. Було б добре, якби міська влада виділила для таких людей окреме пристосоване приміщення, де вони могли б помитися та переночувати, з’їсти тарілку супу чи випити чаю, а не спати на підлозі, як тварини», — коментує вона.

Світ не без добрих людей — годують і на вокзалі, і в ресторані

Серед столичних рестораторів вважається хорошим тоном час від часу готувати благодійні обіди для бездомних людей. Деякі з них годують бездомних на Київському залізничному вокзалі на постійній основі, щотижня. Вже багато років поспіль київськими вокзальними «безхатьками» опікується фонд «Спільнота святого Егідія». Годують бездомних та нужденних у Києві також представники Ісламського культурного центру та Духовного управління мусульман України.
У Борисполі подібну ініціативу виявив ресторан «4 сезони», що на вул. Момота — минулого року тут щочетверга не тільки годували всіх нужденних, а й забезпечували їх продуктовими пайками.
Нещодавно заявила про себе і громадська ініціатива «Серце міста». В той час, коли містяни у соцмережах обговорювали новину про пункт обігріву для бездомних у передпокої лікарні та шукали винних, волонтери ініціативи привезли одяг для бездомних, забезпечували їх обідами та допомагали прибирати у вестибюлі. І це не було піар-акцією, бо, як виявилося, допомагають нужденним вони на постійній основі.
Представник організації «Серце міста» Ірина Скороходова у коментарі «Вістям» зазначає — бездомних, а також усіх, хто опинився у складних життєвих обставинах, годують щосуботи о 13:00 біля Бориспільського міського вокзалу. «У січні виповнюється якраз рік з того часу, як ми почали готувати благодійні обіди. Започаткував справу мій чоловік, я підтримала його, потім до нас приєдналися інші небайдужі бориспільці. Зараз нас 12 добровольців, які допомагають нужденним за покликом серця. Це не тільки обіди — ми роздаємо продуктові пайки тим, хто цього потребує, в т.ч. пенсіонерам, які не мають рідних, забезпечуємо одягом, допомагаємо влаштувати тих, хто хоче змінити своє життя, у притулки, надаємо консультаційну допомогу», — коментує Ірина. За її словами, постійно до пункту годування приходить біля 35 осіб, але витрачаються всі 50 приготованих порцій обіду — беруть їжу «на потім» або відносять знайомим, хворим та обмеженим у пересуванні. У планах волонтерів — відкриття у місті соціальної їдальні.
Слід зазначити, що пункт харчування працює легально: місце розташування та час роботи узгоджено з міською владою. За словами Ірини Скороходової, до міської адміністрації також відправлено аналогічну заявку щодо дозволу на розміщення пункту обігріву для бездомних в спеціально обладнаній для цього палатці. «Рішення міської влади розташувати пункт обігріву у лікарні влаштовує не всіх, багато людей заявляють, що це порушує їхні права та створює незручності, заважає якісному медичному обслуговуванню. Ми готові за свій кошт обладнати пункт обігріву у палатці, щоб безхатченки більше не заважали містянам у лікарні, але дозволу, та й взагалі будь-якої реакції на нашу пропозицію, поки не отримали», — зазначає вона.

Безхатченки: «неофіційні» громадяни Борисполя

Змінити життя можна, але бажання є не у всіх

За рік роботи із нужденними та бездомними волонтери «Серце міста» вислухали масу життєвих історій. Попри існуюче упередження, що бідують та потребують допомоги з елементарними побутовими речами (їжа, одяг, обігрів) лише бездомні, насправді коло нужденних набагато більше — це і пенсіонери з мізерною пенсією, які не мають рідних, малозабезпечені та багатодітні, інваліди. Більшість із них мають житло, але голодують та зимують у холоді, бо не мають змоги обігріти оселі. Окрема категорія — люди з психічними проблемами, яким не знайшлось місця в соціумі після закриття психоневрологічних диспансерів.
«Якщо вести мову суто про бездомних, то їх умовно можна розділити на дві категорії, — розповідає Ірина Скороходова. — Частина з них опинилася на вулиці не по своїй волі. Так, у когось забрали житло обманом, хтось не може покинути згубну наркотичну чи алкогольну залежність. Якщо їм запропонувати можливість змінити щось, вони радо пристають на пропозицію пройти курс реабілітації, отримати спеціальність, роботу та повернутися до нормального життя. Більш складна категорія — ті, що самі обрали для себе життя на вулиці і з часом почали сприймати його, як належне. 80% з них ніколи не погодяться щось змінити. Якщо ми навіть вмовляємо їх пройти реабілітацію чи пожити якийсь період у Будинку милосердя (такі є в Києві та області), вони швидко звідти тікають». Як приклад волонтерка наводить нещодавній трагічний випадок із бориспільським бездомним: молодого чоловіка вмовили пройти реабілітацію в спеціальній установі, після чого одна з компаній погоджувалась узяти його на роботу. Таким чином він міг повернутися до нормального життя, але не захотів — у самий розпал сильних морозів він покинув центр і замерз на смерть. «Це був молодий чоловік віком до 30-ти років. Коли ми розмовляли з ним, він казав, що повністю задоволений своїм життям, навіть почувався гордим, бо займав «високе місце» в своєрідній ієрархії бездомних — у його підпорядкуванні було кілька сміттєвих майданчиків», — розповідає Ірина. За її словами, у січні вони також втратили іншу підопічну — стареньку бабусю із Борисполя, що завжди ходила харчуватися до них. «Ця жінка мала численних родичів, дітей та онуків, але багато років тому пішла від них сама. Думаю, там були певні психічні проблеми — з нею намагалися розмовляти, діти були готові забрати її до себе, але вона постійно повторювала, що її ніхто і ніколи не розумів, і що вона не хоче ні з ким жити. Жила у закинутій халупі, там і замерзла. І такі випадки з бездомними не поодинокі, але суспільство воліє не помічати їх», — з сумом говорить волонтерка.

Закон і реальність

Захист прав бездомних регулюється кількома законодавчими актами: законами України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей», «Про соціальні послуги», спеціальними наказами Мінсоцполітики. Законом визначено, що бездомність — соціальне становище людини, зумовлене відсутністю в неї будь-якого житла, призначеного та придатного для проживання, а безпритульна особа — повнолітня особа, яка проживає на вулиці, в парках, підвалах, під'їздах будинків, на горищах, об'єктах незавершеного будівництва, в інших місцях, не призначених та непридатних для проживання, у тому числі жилих приміщеннях, що перебувають в аварійному стані.
Облік бездомних осіб ведеться за місцем їх проживання або місцем перебування у центрах обліку бездомних осіб на підставі особистого звернення або їх виявлення. Створюються подібні центри органами місцевого самоврядування.
Ні в Борисполі, ні в селах району поки немає центру обліку бездомних осіб. Чи буде — питання відкрите, адже для цього бездомні мають «вийти з тіні», а вони не завжди бажають це робити.
«За багато років моєї роботи (з 2009 року) не було зафіксовано жодного звернення щодо виявлення чи реєстрації бездомної особи на території Бориспільщини, — говорить Інна Мисловська, начальник управління соціального захисту Бориспільської районної ради. — Тому не було мови про створення центрів для бездомних. Самотніх людей ми влаштовували в стаціонарне відділення в Ревному чи Любарцях, інвалідів — в спеціалізовані інтернати в Київській області. Після проведення територіальної реформи поки не зовсім зрозуміло, як тепер працюватиме районне управління, адже свій соціальний захист матиме кожне ОТГ і всі питання соціального характеру (в т.ч. питання безхатченків) повинні вирішуватися в межах ОТГ. Тобто теоретично кожне ОТГ має можливість знайти вільне приміщення, створити там такий центр, облаштувати його, закласти кошти на це в бюджет. В законі прописані всі необхідні для цього процедури».

Безхатченки: «неофіційні» громадяни Борисполя

Чи бездіє влада?

Сказати, що у Борисполі відсутнє будь-яке піклування про соціально незахищені верстви населення, не можна. Вже багато років у місті діє територіальний центр соціального обслуговування населення. Одна з його функцій — надання допомоги вдома. Працівники соцзахисту здійснюють патронаж від двох до п’яти разів на тиждень над зареєстрованими бориспільцями, що залишились без опіки рідних — пенсіонерами, хворими та інвалідами, одинокими непрацездатними громадянами. Діє територіальний центр соціального обслуговування населення. До послуг малозабезпечених — банк речей, послуги з прання одягу, перукарня та ін. Потребуючим надається адресна та грошова допомога.
«Чи знає територіальний центр про бориспільських бездомних та чи звертались ті за допомогою?» — таке питання «Вісті» адресували Наталії Загородній, яка керувала терцентром у 2009-2020 роках.
«Це наші постійні клієнти, — коментує Наталія Загородня. — Вони регулярно приходять за одягом, коли старий стає непридатним для використання. Інколи заходять випити гарячого чаю, погрітися, розповідають свої історії. Таких, що зовсім не мають житла та мешкають у підвалах та на горищах, у Борисполі 3 особи. Крім них, є ще одна жінка, яка має сім’ю та дім, але вибрала для себе життя на вулиці. Інколи до центру приходять і «транзитні» бездомні, які проїздом у Борисполі, знають, що їм тут не відмовлять, адже серед таких категорій людей діє своє «сарафанне радіо».
Втім, за словами колишнього директора терцентру, скільки б таким людям не пропонували стати на облік, щоб була можливість надання їм більш широкої допомоги, вони відмовлялися. Кажуть, їм це не потрібно і їхнє життя їх влаштовує. Співробітничає центр і з волонтерами, в т.ч. тими, що годують бездомних та малозабезпечених на залізничному вокзалі, завжди рекомендують їхні обіди тим, хто цього потребує. За відгуками — їжа смачна, люди задоволені.
«Бездомні знають, що на нас можна розраховувати, обізнані в можливостях, які в них є, щоб повернутися до нормального життя, ми це постійно пропонуємо, роз’яснюємо. Інша справа, що бажання такого поки немає», — підсумовує Наталія Загородня.
Цю інформацію підтвердила Любов Даниленко, начальник управління соціального захисту Бориспільської міської ради. Вона повідомила, що ще у 2015 р. у місті створено Координаційну раду з питань соціального захисту бездомних громадян, головою якої є заступник міського голови. За офіційними даними, станом на 1 січня 2021 р. не зафіксовано жодного звернення бездомних громадян. Водночас місто надає всіляку підтримку одиноким непрацездатним громадянам та інвалідам. «Підопічним територіального центру соціального обслуговування населення — зареєстрованим одиноким громадянам похилого віку та інвалідам — щоденно доставляються гарячі безкоштовні обіди. На зимовий період мешканцям будинків з пічним опаленням завезено дрова, а осіб, які перебували в будинках з низькою температурою повітря, вивезено до рідних», — зазначила вона. Крім того, центром ведеться постійна роз’яснювальна робота по запобіганню незаконного відчуження житла одиноких громадян.

Безхатченки: «неофіційні» громадяни Борисполя

Безхатченки: «неофіційні» громадяни Борисполя

Безхатченки: «неофіційні» громадяни Борисполя

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

коментарі

Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Питання: 156+2
Відповідь:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код:
Читають Обговорюють
Купити квартиру в Києві
Календар публікацій
«    Березень 2024    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031