На ринках Борисполя «Вісті» дізнавалися, які фрукти серед містян користуються найбільшим попитом.
— Черешня уже відходить, — розказує продавчиня Олена Клименко. — Її мало, і вона досить дорога — дешевше, ніж за 38 гривень, не візьмеш ніде. Але її люди вже наїлися і майже не беруть. Натомість найбільш ходова зараз смородина. Он, погляньте, всі прилавки скрізь заставлені. Вона зараз по 25 гривень за кілограм. Люди за нею просто в черги вилаштовуються, як підвозять. Цього року на неї великий урожай. Малину наразі теж добре беруть, хоча вона йде дорожче. Поки по 45-50 гривень за кілограм відпускаємо, а як буде далі, то побачимо.
Якщо, наприклад, перша чорниця була по 60 гривень за кілограм, то зараз, коли її більше, вона чомусь тримається на позначці 80 гривень і особливо попитом не користується. Продавці, пояснюючи високу ціну, посилаються на те, що на цю ягоду в Україні малий урожай. Самі ж містяни, або хтось із їхніх домашніх, хто має проблеми з очима, у відповідь на те посопують і, якщо й беруть, то від сили кілограм-два. Кажуть, за таку ціну особливо не запасешся, а вітамінами на зиму затаритись хочеться різними.
Потроху на ринках почали з’являтися персики (інжирні, 55 грн) та нектарини (в середньому, 36-42 грн за кілограм). Але їх поки не дуже беруть. Люди кажуть, це ще надто дорого, аби у вигляді кісток викинути у смітницю добру 5-ту частину витраченої суми. Викладати від 48 гривень кревних за перші добірні абрикоси теж готові небагато людей, тому пропозиція цього товару на ринку користується попитом досить скромно.
Тим часом і перші жовті чи червонобокі солодко-кислі сливи по 40-47 гривень за кілограм також не у особливому фаворі. Споживач, як виявляється, чекає більш доступного вітчизняного товару — звичайних угорок, які в сезон, уже за якийсь місяць-півтора, відпускають не дорожче 15 гривень за кілограм.
Також саме починається реалізація динь та кавунів. Поки що диню можна придбати за 18-25 гривень за кілограм, а от за кілограм кавуна правлять від 10-15 гривень. На початку серпня, коли починається пік сезону на їхній продаж, у зв’язку з масовим достиганням, містяни очікують смакувати цією ягодою за 4 і 1,5 гривні відповідно, тож поки що, головно, хіба дивляться у їхній бік.
Як заробити на зошити?
Якщо не лінуватися, то можна виручати досить хороші кошти, систематично спродуючи одні лише лишки продукції, вирощеної на власній присадибній ділянці.
Семикласник Миша Іванченко з мамою Іриною влітку на місцевому ринку бувають часто. Тут вони спродують лишки городини і садовини, зібрані на своїй невеличкій території. Ірина Віталіївна каже, зазвичай, таким чином вони заробляють гроші, аби скупитися до школи. Тобто пускають кошти на зошити.
— Собі на зиму ми вже закруток наробили. А це от все принесли продати, — розказує Ірина Іванченко, вихваляючи розкладений товар. — Ось це, наприклад, йошта. За великий стакан прошу 10 гривень. Знаєте, цю ягоду, зазвичай, беруть для компотів. З нею він виходить дуже наваристий, ароматний... Аґрус теж по десять гривень відпускаю. У стакан поміщається десь 350 грамів, а то й більше. Вважаю, як для домашнього, нічим не обробленого, то це досить хороша ціна. А от малина, наприклад, уже дорожче йде — по 20 гривень за стакан...
Поки ми розмовляємо з пані Ірою, її син старанно пересипає смородину з пластмасового відеречка у високі стакани і десь вдвічі більші за них прозорі квадратні лотки. Що висипається з ємності на прилавок, він, бачу, обережно піднімає і вивершує заповнену тару, формуючи ягідні верхівки-шапочки. Зі всього видно, товару тут накладають щедро, тож, мабуть, варто брати, думаю собі...
Вловивши мій зацікавлений погляд на цій ягоді, господиня рекламує, що смородину, якщо пустити на кілограми, то відпускає по неабияк прийнятній ціні — по 35 гривень.
Поки прицінююся і вирішую, скільки і чого брати, запитую у продавців, що вони самі найбільше люблять готувати з цих ягід, і на що, головно, націлений сьогодні середньостатистичний споживач.
— У покупців найбільш ходові зараз вишні, смородина, аґрус і перші яблука. Їх вони, як кажуть, купують для збірних компотів. У нас також сезонні фрукти на ці ж напої ідуть. Крім компотів часто готуємо з цими ягодами вареники.
— Ви ще скажіть, що Миша допомагає, — перепитую в Ірини, вдавано скептично-претензійно зиркаючи у бік юнака.
— Авжеж допомагає, — відповідає мама хлопця. — Він у мене слухняний. От, наприклад, підходжу до Миші і кажу, що будемо вареники варити. Тільки, уточнюю, для них треба було б малини нарвати, смородини... Давай, кажу йому, підемо. На це він відразу погоджується. І часто навіть сам, не чекаючи мене, йде і рве.
Наприкінці розмови з цією приємною родиною, цікавлюся, як вони борються зі шкідниками, оскільки казали, що свої насадження нічим не обробляють. Мама з сином переглядаються. Перефразовую і запитую, як, наприклад, ті борються з попелицею чи іншими шкідниками. Пані Ірина, пересипаючи-демонструючи у долонях крупні і чисті ягоди смородини, відверто дивується моєму запитанню. Каже, що попелиця на її рослини не нападає. А я все не вгаваю, намагаючись вивідати бодай якісь секретики догляду.
— Та навіть не знаю, що порадити, — стинає плечима жінка. — Ніяк особливо не доглядаю за насадженнями. Може, це просто сорт якийсь стійкий абощо.
— Або ви просто люди настільки хороші, що навіть попелиця не хоче обтяжувати вас турботами і, перестрибуючи обійстя, дислокується десь у сусідів далі по вуличці, — підкидаю свій жартівливий варіант. Після чого всі ми, з-за обох боків прилавка, разом з кількома покупцями, що саме підійшли до їхнього торгового місця, заходимося добрим щирим сміхом.
Валентина ОЛІЙНИК, фото автора
коментарі